9 вересня 2026 року Московський міський суд рф ухвалив рішення про заочне взяття під варту керівника Офісу Президента України, колишнього очільника Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) Кирила Буданова.
Це вже третє за рахунком подібне рішення російського суду щодо Буданова. Встановленим фактом є саме ухвалення російським судом цього процесуального рішення; формулювання про воєнні злочини та «заборонені засоби і методи ведення війни» є звинуваченням виключно російської сторони, а не висновком, встановленим компетентним міжнародним судом чи судом України.
Обставини справи
Підставою для нинішнього рішення слідчі органи рф назвали «застосування заборонених засобів і методів ведення бойових дій». До третього арешту призвела, зокрема, згадка про завдання ударів безпілотниками по об’єктах у селі Хорли на окупованому узбережжі Криму.
Це вже третє заочне рішення російського суду щодо Буданова. За даними Euromaidan Press, перше було ухвалене Лефортовським судом Москви у квітні 2023 року — тоді Буданова, який на той момент очолював ГУР, звинуватили за версією слідчих органів рф у причетності до вибуху на Кримському мосту. Друге рішення ухвалив Басманний суд Москви наприкінці 2023 року — його підставою слідчі органи рф назвали причетність до більш ніж сотні атак безпілотників на території росії.
Сам Буданов заявив: «Рішення так званого російського “суду” не мають для мене, як і для решти людства, жодного значення».
Він також охарактеризував рішення як «шедеври абсурду» і заявив, що продовжуватиме працювати так само продуктивно, розцінюючи чергові звинувачення як опосередковане визнання ефективності власної роботи.
Значення справи
Рішення суду держави, яка вчиняє збройну агресію проти України, не породжує жодних правових наслідків для особи, якій воно адресоване: воно не визнається Україною, не має екстериторіальної дії і не покладає на будь-яку третю державу обов’язку його виконувати. Окреме питання — чи має рф процесуальну можливість надати подібному рішенню транскордонний ефект, зокрема через звернення до Інтерполу з метою внесення особи до міжнародного розшуку; це один з інструментів, який держави-агресори час від часу намагаються використати для політичного тиску на переслідуваних осіб, і саме на цей випадок у структурі Інтерполу передбачено окремий контрольний механізм.
Додатково для Буданова як чинного керівника Офісу Президента України та колишнього керівника органу військової розвідки актуальне питання особистого імунітету вищих посадових осіб держави від кримінальної юрисдикції іноземної держави за звичаєвим міжнародним правом — це самостійна тема, яка в опрацьованих джерелах цієї справи прямо не розглядається і потребує окремого аналізу.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Про Комісію з контролю файлів Інтерполу як ключ до захисту прав у міжнародному розшуку: адвокат Богатир — механізм захисту від спроб надати політично мотивованому рішенню держави-переслідувача транскордонного ефекту через внесення особи до міжнародного розшуку.
- Суддя ВС Гудима розповів, де український суд безсилий у подоланні судового імунітету держави-агресора у спорах про відшкодування нею завданої шкоди — практика Верховного Суду щодо меж застосування судового імунітету держави-агресора, релевантна для оцінки юридичної ваги процесуальних актів рф.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.