Провадження № 22-ц/803/5108/21 Справа № 178/1315/18 Суддя у 1-й інстанції – Берелет В. В. Доповідач – Макаров М. О.
Категорія 19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого судді Макарова М.О.
суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр у Дніпропетровській області Територіальний сервісний центр №1242 про визнання правочину недійсним та витребування автомобіля, –
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр у Дніпропетровській області Територіальний сервісний центр №1242 про визнання правочину недійсним та витребування автомобіля.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 15 травня 2013 року позивачем було придбано автомобіль марки «Mersedes-Benz» S 350, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Восени 2014 року позивач приїхав в особистих справах до м. Києва на названому вище транспортному засобі та залишив його на парковці біля торговельного центру «Космополіт» по вулиці В.Гетьмана в Солом`янському районі м.Києва, проте, повернувшись через деякий час до місця стоянки, автомобіля не виявив. Зважаючи на те, що позивач зареєстрований у АДРЕСА_1 віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, то позивач не мав можливості одразу заявити в законному порядку про викрадення автомобіля до правоохоронних органів, оскільки перебував за особистими обставинами у м. Донецьк.
04 жовтня 2017 року було подано заяву до Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві про вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом), на підставі якого було внесено запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090011525 та було розпочато досудове розслідування. У відповідь на адвокатський запит щодо надання інформації по реєстраційним операціям з автомобілем позивача «Mersedes-Benz» S 350 чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 регіональним сервісним центром МВС України у м.Києві листом від 20.10.2017 р. було повідомлено, що згідно відомостей автоматизованої інформаційної пошукової системи з автомобілем «Mersedes-Benz» S 350 чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 з 2011 року проводились наступні операції: 06 жовтня 2011 р. вторинна реєстрація транспортного засобу, придбаного в торговельній організації на ОСОБА_4 07 лютого 2013 року зняття з обліку для реалізації на підставі заяви ОСОБА_4 від 07 лютого 2013 р., Києво-Святошинське РЕВ ДАІ. 15 травня 2013 р. вторинна реєстрація транспортного засобу, придбаного в торговельній організації на підставі довідки-рахунку ААВ 456802 від 13 травня 2013р., виданої TOB «Консалтінговая компанія «Аркон» позивачу, центр ДАІ 1401. 28 жовтня 2013р. перша операція перереєстрації даного транспортного засобу з позивача на нового власника на підставі довідки-рахунку від 28 жовтня 2014 року ВІА 772613, виданої TOB «Агентство незалежних експертиз». 24 жовтня 2014 року на ОСОБА_5 Дніпропетровським ВРЕР-1 (1201); 29 жовтня 2014 р. перереєстрація транспортного засобу з ОСОБА_5 на нового власника ОСОБА_6 на підставі довідки-рахунку від 29.10.2014 року ВІА 772692, виданої TOB «Агентство незалежних експертиз» 29 жовтня 2014 року Дніпропетровським ВРЕР-3(1203). 01 листопада 2014 р. зняття з обліку для реалізації на підставі заяви від 01 листопада 2014р. ОСОБА_6 Дніпропетровським ВРЕР-1 (1201). 04 листопада 2014р. вторинна реєстрація транспортного засобу за договором купівлі-продажу від 03 листопада 2014 р. серії НАЕ №751629 на ОСОБА_7 Дніпропетровським ВРЕР-2 (1202). 13 травня 2014 р. зняття з обліку для реалізації на підставі заяви ОСОБА_7 від 13 травня 2015 р. Дніпропетровським ВРЕР-1(1201). 14 травня 2015 р. вторинна реєстрація транспортного засобу, придбаного в торговельній організації на підставі довідки-рахунку ВІА 904103 від 14 травня 2015р., виданої TOB «Авто бізнес» ОСОБА_8 Дніпродзержинським ВРЕР (1205). 22 травня 2015 р. зняття з обліку для реалізації» на підставі заяви від 22 травня 2015 р. ОСОБА_8 Дніпродзержинським ВРЕР (1205). 26 травня 2015 р. вторинна реєстрація транспортного засобу, придбаного в торговельній організації на підставі довідки-рахунку ААЕ 059210 від 22 травня 2015р., виданої ФОП ОСОБА_9 ОСОБА_10 ВРЕР №1 м.Одеси (5101). 28.08.2015р. перереєстрація на нового власника за свідоцтвом на спільне майно на підставі довідки-рахунку ААЕ 264872 від 20.08.2015, виданої ПП «Лидер-К» ОСОБА_11 ВРЕР №2 м.Одеси. 28.08.2015 р. перереєстрація при заміні номерного знаку» на підставі заяви ОСОБА_11 від 28.08.2015 ВРЕР №2 м.Одеси (5102) 05 грудня 2015р. перереєстрація при заміні номерного знаку» на підставі заяви ОСОБА_11 від 05 грудня 2015, Центр 5142. 07 грудня 2015 р. перереєстрація при втраті свідоцтва про реєстрацію» на підставі заяви ОСОБА_11 від 07 грудня 2016р., Центр 5141. 16 травня 2015р. перереєстрація транспортного засобу на нового власника по договору, укладеного в ТСЦ» на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 2017 р. №5141/2017/455829 на ОСОБА_3 , Центр 5141. Станом на сьогоднішній день належний позивачу автомобіль шляхом численних перепродажів та переоформлень зареєстровано на ОСОБА_3 . Таким чином, зважаючи на те, що позивач не здійснював продаж та перереєстрацію свого автомобіля, що підтверджено поясненнями ОСОБА_2 , було відсутнє волевиявлення на вчинення правочину у обох сторін. Це свідчить про наявність підстав для визнання правочину щодо перереєстрації даного транспортного засобу з позивача на ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку від 28 жовтня 2014 року ВІА 772613, виданої TOB «Агентство незалежних експертиз» 24 жовтня 2014 року на ОСОБА_5 недійсним. Автомобіль марки «Mersedes-Benz» S 350 чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , є індивідуально визначеним та на сьогоднішній день фактично знаходиться у ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене позивач просив визнати недійсним правочин, а саме першу операцію перереєстрації транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» S з ОСОБА_1 на ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку від 28 жовтня 2014 року ВІА 772613, виданої TOB «Агентство незалежних експертиз» 24 жовтня 2014 року на ОСОБА_5 Дніпропетровським ВРЕР-1(1201) (без застосування наслідків недійсності правочину); витребувати у ОСОБА_3 автомобіль марки «Mersedes-Benz» S 350 чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_2 та передати його ОСОБА_1 ..
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано недійсним правочин, а саме: першу перереєстрацію транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» S 350 чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 з ОСОБА_1 на ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку від 28.10.2014 року ВІА 772613, виданої TOB «Агентство незалежних експертиз» 24.10.2014 року на ОСОБА_5 Дніпропетровським ВРЕР-1(1201) (без застосування наслідків недійсності правочину). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що територіальний сервісний центр № 1242 не надав довідку-рахунок від 28 жовтня 2014 року ВІА 772613, видану ТОВ «Агентства незалежних експертиз» 24 жовтня 2014 року на ОСОБА_5 Дніпропетровським ВРЕР-1 (1201); витяг із книги обліку зареєстрованих ТЗ щодо даної операції перереєстрації вказаного автомобіля з ОСОБА_1 на нового власника на підставі довідки-рахунку від 28 жовтня 2014 року ВІА 772613, видану ТОВ «Агентства незалежних експертиз» 24 жовтня 2014 року на ОСОБА_5 Дніпропетровським ВРЕР-1 (1201); інші матеріали, що були підставою відчуження; інформацію щодо того на кого станом на 28 вересня 2018 року оформлено вищевказаний автомобіль та який актуальний державний номерний знак автомобіля «Mersedes-Benz» S 350 (номера шасі кузова, рами) НОМЕР_3 ). ОСОБА_1 у 2015 році видав довіреність на ім`я ОСОБА_12 щодо експлуатації та розпорядження автомобілем «Mersedes-Benz». Продаж автомобіля та його перереєстрація з ОСОБА_11 на ОСОБА_3 відбулася на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, який укладено та оформлено безпосередньо в сервісному центру РСЦ МВС в Одеській області №5141 у присутності адміністратора такого органу. Перша перереєстрація автомобіля здійснена з порушеннями вимог законодавства України, що регулює правовідносини у сфері реєстрації транспортного засобу; спірний автомобіль перебуває у володіння, саме добросовісного набувача, а тому суд зробив висновок про часткове задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не був реальним учасником правочину із переоформлення автомобіля, який був у нього попередньо викрадений, а тому наявні усі правові підстави для витребування автомобіля, як такого, що вибув із власності/володіння власника поза його волею.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині без змін, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 належав автомобіль «Mersedes-Benz» S 350 чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який у 2014 році було викрадено в м. Києві.
04 жовтня 2017 року позивач звернувся до Солом`янського ВП ГУ НП в м. Києві із заявою про вчинення злочину на підставі якої відкрито кримінальне провадження № 12017100090011525.
Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру в м. Києві 31/26-683 Аз від 20 жовтня 2017 року з автомобілем «Mersedes-Benz» S 350 чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_2 проводилися наступні реєстраційні операції:
«вторинна реєстрація ТЗ, придбаного в торговельній організації» 15 травня 2013 року проведена на підставі довідки-рахунку ААВ 456802, виданої ТОВ «Консалтінгова компанія «Аркон» на ОСОБА_13 , Центр ДАІ 1401;
«Перереєстрація при заміні номерного знаку» 18 травня 2013 року проведена на підставі заяви ОСОБА_1 , Центр ДАІ 1401;
«Перереєстрація ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком 28 жовтня 2014 року проведена на підставі довідки-рахунку ВІА 772613, виданої ТОВ «Агентство незалежних експертиз» на ОСОБА_5 , (1201) Дніпропетровське ВРЕР-1;
«Перереєстрація ТЗ на нового власника за довідкою-рахунок» 29 жовтня 2014 року проведена на підставі довідки-рахунок ВІА772692, виданої ТОВ «Агентство незалежних експертиз» 29 жовтня 2014 року на ОСОБА_6 , (1203) Дніпропетровське ВРЕР-1;
«зняття з обліку для реалізації «01 листопада 2014 року проведена на підставі заяви від 01 листопада 2014 року ОСОБА_6 , (1201) Дніпропетровське ВРЕР-1;
операція «вторинна реєстрація ТЗ за договором купівлі-продажу від 03 листопада 2014 року серії НАЕ №751629 на ОСОБА_7 , (1202) Дніпропетровське ВРЕР-2;
13 травня 2014 року зняття з обліку для реалізації на підставі заяви ОСОБА_7 від 13 травня 2015 року Дніпропетровським ВРЕР-1(1201);
14 травня 2015 року вторинна реєстрація транспортного засобу, придбаного в торговельній організації на підставі довідки-рахунку ВІА 904103 від 14 травня 2015 року, виданої TOB «Авто бізнес» ОСОБА_8 Дніпродзержинським ВРЕР (1205);
22 травня 2015 року зняття з обліку для реалізації» на підставі заяви від 22 травня 2015 року ОСОБА_8 Дніпродзержинським ВРЕР (1205);
26 травня 2015 року вторинна реєстрація транспортного засобу, придбаного в торговельній організації на підставі довідки-рахунку ААЕ 059210 від 22 травня 2015 року, виданої ФОП ОСОБА_9 ОСОБА_10 ВРЕР № 1 м. Одеси (5101);
28 серпня 2015 року перереєстрація на нового власника за свідоцтвом на спільне майно на підставі довідки-рахунку ААЕ 264872 від 20 серпня 2015 року, виданої ПП «Лидер-К» ОСОБА_11 ВРЕР № 2 м. Одеси;
28 серпня 2015 року перереєстрація при заміні номерного знаку» на підставі заяви ОСОБА_11 від 28 серпня 2015 року ВРЕР № 2 м. Одеси (5102);
05 грудня 2015 року перереєстрація при заміні номерного знаку» на підставі заяви ОСОБА_11 від 05 грудня 2015 року, Центр 5142;
07 грудня 2015 року перереєстрація при втраті свідоцтва про реєстрацію» на підставі заяви ОСОБА_11 від 07 грудня 2016 року, Центр 5141;
16 травня 2015 року перереєстрація транспортного засобу на нового власника по договору, укладеного в ТСЦ» на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 2017 року №5141/2017/455829 на ОСОБА_3 , Центр 5141.
Згідно інформації Регіонального сервісного центру у Дніпропетровській області Територіальний сервісний центр № 1242 виявилось неможливим надати довідку-рахунок від 28 жовтня 2014 року ВІА 772613, видану ТОВ «Агентства незалежних експертиз» 24 жовтня 2014 року на ОСОБА_5 Дніпропетровським ВРЕР-1 (1201); витяг із книги обліку зареєстрованих ТЗ щодо даної операції перереєстрації автомобіля «Mersedes-Benz» S з ОСОБА_1 на нового власника на підставі довідки-рахунку від 28 жовтня 2014 року ВІА 772613, видану ТОВ «Агентства незалежних експертиз» 24 жовтня 2014 року на ОСОБА_5 Дніпропетровським ВРЕР-1 (1201); інші матеріали, що були підставою зазначеної вище операції; інформацію щодо того, на кого станом на 28 вересня 2018 року оформлено вищевказаний автомобіль та який актуальний державний номерний знак автомобіля «Mersedes-Benz» S 350 (номера шасі кузова, рами) НОМЕР_3 ), оскільки, згідно вимог наказу МВС України від 10 січня 2014 року № 5-дск, матеріали, які стали підставою для реєстрації транспортних засобів, зберігаються протягом трьох років, після чого знищуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру у Одеській області Територіальним сервісним центром № 5141, транспортний засіб «Mersedes-Benz» S 350 чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу 5141/2017/455829, який був укладений безпосередньо в сервісному центрі РЦС МВС в Одеській області № 5141 в присутності адміністратора сервісного центру РЦС МВС в Одеській області, що свідчить про правомірність придбання ОСОБА_3 транспортного засобу, відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.
Встановлено, що у 2015 році позивач видав довіреність на ім`я ОСОБА_12 щодо експлуатації та розпорядження автомобілем «Mersedes-Benz» S 350 чорного кольору, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , яка посвідчена приватним нотаріусом Сидоренко Н.О., Краматорський район Донецька область, реєстраційний номер 43088227, номер у реєстрі нотаріальних дій 2352.
Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.
У Постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №755/20923/14-ц зазначено, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України залежить від того у який спосіб майно вибуло з його володіння. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Як вбачається з матеріалів справи, продаж автомобіля та його перереєстрація з ОСОБА_11 на ОСОБА_3 відбулася на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, який укладено та оформлено безпосередньо в сервісному центру РСЦ МВС в Одеській області №5141 у присутності адміністратора такого органу, що свідчить про наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановивши, що перша перереєстрація автомобіля здійснена з порушеннями вимог законодавства України, що регулює правовідносини у сфері реєстрації транспортного засобу; спірний автомобіль перебуває у володіння саме добросовісного набувача, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апелянта в скарзі про те, що позивач не був реальним учасником правочину із переоформлення автомобіля, який був у нього попередньо викрадений, а тому наявні усі правові підстави для витребування автомобіля, як такого, що вибув із власності/володіння власника поза його волею, – колегія суддів вважає безпідставними,з оглядуна те,що вонизводяться донезгоди звисновками судустосовно встановленихобставин справита спрямованіна переоцінкудоказів усправі.Суд першоїінстанції навказані доводипозивача давчіткі таобґрунтовані відповіді,які відповідаютьвимогам закону.
Положеннями ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу – загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу – охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці – визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Оскільки останнійнабувач спірногоавтомобіля набувправо власностіна підставіоплатного договорукупівлі-продажуавтомобіля,колегія суддівне знаходитьправових підставдля витребуванняавтомобіля віддобросовісного набувача. ???? правильно?
Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність рішення в оскаржуваній частині.
Законність рішення в частині задоволених позовних вимог колегією суддів не перевіряється, так як не є предметом апеляційного оскарження.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, врахувавши заявлені позовні вимоги та підстави, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про витребування автомобіля.
Рішення в оскаржуваній частині як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко