Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судами в порядку окремого провадження за місцем проживання заявника.
Разом з тим, підсудність справ про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на ТОТ, має свої особливості, визначені у статті 317 ЦПК України.
Частиною першою статті 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім’ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов’язаний з’ясувати питання про підсудність.
Існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними (постанова Верховного Суду від 26 червня 2025 року у справі № 760/14564/24). Юридичні факти, що можуть бути встановлені судом, перераховані в частині першій статті 315 ЦПК України, але їх перелік не є вичерпним.
Так, в судовому порядку також можуть бути встановлені, зокрема: – факт, що заявник перебував на утриманні загиблого військовослужбовця (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 145/330/23 (провадження № 61-1754св24), від 20 листопада 2024 року у справі № 179/986/23 (провадження № 61-10086св24)); – факт, що особа загинула саме внаслідок збройної агресії рф, оскільки не існує позасудового порядку встановлення причинно-наслідкового зв’язку між
смертю чоловіка заявниці та збройною агресією рф з метою подальшої отримання допомоги від гуманітарних організацій (постанова Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі 490/6057/19-ц (провадження № 61-18514сво21); – факт, що вимушене переселення осіб відбулось саме внаслідок збройної агресії рф (постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі 207/1523/22 (провадження № 61-1705св23).
Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).
Юридичні факти, щодо яких існує позасудовий порядок їх встановлення, не підлягають встановленню судами.
Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності,
групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц).
У контексті військової агресії рф проти України не підлягають встановленню судами: – факт, що особа є такою, що виключена з військового обліку; факт, що особа є такою, що є непридатна до військової служби з виключенням з військового обліку; факт перебування у полоні заручником (постанови Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 552/2742/19, від 31 січня 2024 року у справі № 953/2790/23); – факт збройної агресії рф проти України (постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 712/15597/18);
Суддя, приймаючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито – закриває
провадження у ній. Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2898/16 (провадження № 14-573цс19).
Чи підлягає встановленню в судовому порядку факт, що особа зайнята постійним доглядом за родичем з вадами здоров’я; факт наявності родича з інвалідністю та відсутності інших працездатних осіб, зобов’язаних його утримувати з метою звільнення з військової служби, отримання відстрочки від мобілізації тощо наразі вирішує Об’єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 214/3475/24, яка передана для відступу від правових висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 153/247/24 та від 18 грудня 2024 року у справі № 352/1658/23.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.