Погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність.
Такого висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №640/21514/21. Відповідна постанова від 31.10.2023 нещодавно була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Адвокат звернувся до СБУ із заявою, у якій повідомляв про факт вимагання отримання неправомірної вигоди співробітником Національної поліції України у справі про викрадення автівки (у цій справі авдокат надавав правничі послуги підозрюваному).
Державне бюро розслідувань відкрило за цією заявою кримінальне провадження. Під час допиту адвоката було встановлено, що співробітники СБУ передали йому кошти для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Ця негласна дія завершилася затриманням співробітника Нацполіції. Останній подав скаргу на адвоката до КДКА.
Дисциплінарна палата КДКА дійшла висновку, що за встановлених обставин, адвокат брав участь у конфіденційному співробітництві, використовуючи, при цьому, свій статус адвоката та захисника свого клієнта у кримінальному провадженні. Тож адвоката притягнули до відповідальності у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів.
Адвокат звернувся до адміністративного суду. Він уважав, що рішення КДКА не відповідає вимогам законодавства у зв`язку з відсутністю порушення присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з урахуванням того, що в оскаржуваному рішенні конкретно не вказано які дії позивача, як адвоката, мають ознаки дисциплінарного проступку.
Перша інстанція у задоволенні позовних вимог відмовила, тож авдокат подав апеляційну скаргу.
У Шостому апеляційному адміністративному суді послалися на ст. 275 Кримінального процесуального кодексу, відповідно до якої забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій, зокрема адвокатів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
Також апеляція врахувала рішення Ради адвокатів України від 15.11.2019 №123, яким затверджено роз`яснення щодо неприпустимості залучення адвоката до конфіденційної співпраці з органами досудового розслідування при наявній згоді клієнта.
У цьому рішенні РАУ наголосила на законодавчо визначеному обов`язку правоохоронних органів здійснювати оперативно-розшукові заходи чи слідчі дії у рамках діючого законодавства.
Погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність.
У цьому рішенні РАУ роз`яснила, що у контексті приписів ст. 23 Закону та ПАЕ, кожен адвокат зобов`язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантії адвокатської діяльності.
Суд окремо нагадав, що відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону рішення Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.
Виходячи з цього колегія суддів Шостого ААС констатувала, що адвокат у порушення вимог Закону та ПАЕ, допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування.
Тож апеляційна скарга була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.