Посадові особи ТЦК та СП не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду скаргу ОСОБА_3 від 15.01.2024 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України,-

УСТАНОВИВ:

15.01.2024 ОСОБА_3 звернулась зі скаргою до слідчого судді Надвірнянського районного суду на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України.

В обгрунтування посилається на те, що 15.01.2024 у м. Яремче на блокпості уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , без попереднього вручення повістки, здійснили незаконне затримання її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 .

Проте про таке затримання, подальші умови тримання та взагалі місцезнаходження її чоловіка ОСОБА_5 , ані її, ані інших близьких родичів, не повідомлено.

Навіть після перевищення встановленого ст. 262 КУпАП строку адміністративного затримання у три години, уповноважені службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжували діяти в порушення правил ст. 29 Конституції України, і не тільки не здійснили повідомлення близьких родичів її чоловіка ОСОБА_5 про його затримання, а й продовжують приховувати сам факт затримання і статус її чоловіка.

Наразі їй не відомо, чи її чоловіка годуюсь, чи не піддають його поганому поводженню, чи утримується він у належних умовах.

Тобто, на офіційному рівні представники держави в особі уповноважених службовців ІНФОРМАЦІЯ_1 не визнають факт затримання її чоловіка ОСОБА_5 .

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 підтримала скаргу з підстав, зазначеній у скарзі, надала пояснення, аналогічні викладеним у скарзі, просила суд скаргу задоволити, та звільнити її чоловіка ОСОБА_5 , якого незаконно утримують працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 без належних на те підстав.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги не визнала та пояснила, що відповідно до покладених функціональних обов`язків службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 забезпечують організацію проведення мобілізації чоловіків призовного віку, оголошену указом Президента України у зв`язку із збройною агресією російської федерації. При цьому службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання осіб. Зазначила, що громадянин України ОСОБА_5 був виявлений працівниками Національної поліції спільно із представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проводили заходи щодо розшуку та виявлення осіб, які ухиляються від призову на військову службу по мобілізації. Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» та положеннями ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» чітко визначено, під час мобілізації громадяни України зобов`язані з`явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних, проходження ВЛК та можливого призову на військову службу. Громадянин ОСОБА_5 був виявлений працівниками Національної поліції та представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 на блокпосту. Оскільки у вказаного громадянина були відсутні будь-які документи, його особу було встановлено за допомогою додатку «Дія» на його мобільному телефоні. Особу вказаного громадянина було перевірено за допомогою реєстру «Оберіг», яка є всеукраїнською базою обліку військовозобов`язаних. Згідно даної бази було встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на обліку у м. Івано-Франківську, та підлягає призову по мобілізації. Йому було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені правилами військового обліку, після чого було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та проходження ВЛК. 15.01.2024 приблизно о 14.00 год. вказаного громадянина працівниками Національної поліції та представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , де після уточнення його даних та проведення роз`яснювальної роботи, він добровільно погодився на проходження військово-лікарської комісії. У картці обстеження та медичного огляду ОСОБА_5 особисто зазначив про надання ним повної інформації щодо стану свого здоров`я. За результати проходження ВЛК було встановлено, що ОСОБА_5 придатний до військової служби. За результатами уточнення військово-облікових даних було встановлено, що у гр. ОСОБА_5 відсутні підстави, передбачені ст. 23 Закону України ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для відстрочки від призову на військову службу по мобілізації. Тому на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2014 № 15 вказаний громадянин з 15.01.2024 вибув у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби. Крім того у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_5 військового-облікового документа, 15.01.2024 ним на ім`я начальника  ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано заяву про видачу військового квитка. На підставі вказаної заяви йому 15.01.2024 було видано військовий квиток. Враховуючи наведене вважає, що посилання скаржника ОСОБА_3 про те, що її чоловіка ОСОБА_5 незаконно, проти його волі затримано і такий утримується в ІНФОРМАЦІЯ_1 , є голослівними та не відповідають дійсності.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали, надані представником ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно єДокументу з додатку «Дія» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, паспорт НОМЕР_2 (а.с. 8).

Згідно картки обстеження та медичного огляду № 117/5508від 15.01.2024, ОСОБА_5 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 . У п. 11 картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_5 своїм особистим підписом підтвердив про надання ним повної інформації щодо стану свого здоров`я, та про попередження про надання неповної та недостовірної інформації (а.с. 9-10).

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 15.01.2024 № 177/5508 вбачається, що за результатами проходження ВЛК було встановлено, що ОСОБА_5 придатний до військової служби (а.с. 11).

На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2014 № 15, солдат ОСОБА_5 з 15.01.2024 вибув у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби (а.с. 12).

15.01.2024 ОСОБА_5 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано заяву про видачу військового квитка, який йому було видано 15.01.2024 (а.с. 7).

Відповідно до п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Виходячи із вище зазначених положень законодавства, розгляду в порядку ст.206КПК України підлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,під часмобілізації громадянизобов`язані з`явитисядо військовихчастин абона збірніпункти територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки устроки,зазначені вотриманих нимидокументах (мобілізаційнихрозпорядженнях,повістках керівниківтериторіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримки),або устроки,визначені командирамивійськових частин(військовозобов`язані,резервісти Службибезпеки України-за викликомкерівників органів,в якихвони перебуваютьна військовомуобліку,військовозобов`язані,резервісти Службизовнішньої розвідкиУкраїни -за викликомкерівників відповіднихпідрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Скаржник ОСОБА_3 у поданій скарзі вказує на незаконне затримання і позбавлення волі її чоловіка ОСОБА_5 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15.01.2024 по теперішній час.

Разом з тим, в судовому засіданні належними доказами встановлено, що ОСОБА_5 15.01.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби.

Крім цього, згідно наказу начальника  ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2014 № 15 ОСОБА_5 з 15.01.2024 вибув у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби, що спростовує посилання скаржника ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 був незаконного затриманий та утримується проти його волі в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 по даний час.

Як вбачається із змісту скарги, у даному випадку має місце незгода скаржника ОСОБА_3 із діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов`язаними з мобілізаційними заходами щодо її чоловіка ОСОБА_5 .

Згідно норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак, скаржник не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.

Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя вважає, що підстави для застосування положень ст.206КПК України та задоволення скарги відсутні.

При цьому,слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов`язаними із мобілізацією, для судового захисту вона вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо її чоловіка протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на встановлені обставини та вимоги закону, керуючись ст.ст. 206-213, 309,376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 від 15.01.2024 на незаконне затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , поданої в порядку ст. 206 КПК України – відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя  ОСОБА_1

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.