Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків: не позбавляє особу спілкуватися з дитиною, бачитись, звернутися до суду з позовом про поновлення прав

29 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження справу за позовом виконавчого комітету Червоноградської міської
ради Львівської області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
позбавлення батьківських прав.

Суд установив, що мати малолітньої дитини ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав, сім’я перебуває під соціальним супроводом. Ситуації у сім’ї відповідача
неодноразово були предметом уваги комісії з питань захисту прав дитини, батько не реагував на зауваження та рекомендації членів комісії, поводив себе агресивно. ОСОБА_1 звернулася до міського центру соціальних служб з приводу завдання їй батьком тілесних ушкоджень, після чого було зареєстроване кримінальне провадження за частиною першою статті 125 КК України, а дитину тимчасово влаштовано до притулку.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, позбавив
батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_1.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути
позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає
знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У справі, що переглядалася, суди дійшли висновків про те, що відповідач нехтує потребами своєї дочки, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов’язків. ОСОБА_2 не довів зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування за нею. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання
змінити поведінку.

Суди під час розгляду справи врахували, що ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності у зв’язку з невиконанням ним обов’язків щодо
виховання дитини. Стосовно нього розглядається кримінальне провадження за фактом побиття малолітньої ОСОБА_1. Ураховуючи, що ОСОБА_2 у порушення
вимог статті 150 СК України свідомо не виконував обов’язки щодо виховання та розвитку дитини, застосовував до ОСОБА_1 фізичне насильство, що спричинило
дитині тілесні ушкодження, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність
підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Верховний Суд зауважив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі No 459/3411/18 (провадження No 61-9303св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100109035