Задоволення вимоги баби та діда про зобов’язання одного з батьків дітей, з яким вони проживають, не чинити перешкоди в спілкуванні з онуками можливе лише за наявності таких перешкод.
12 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати
Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні бабою і дідом їх прав щодо виховання онуків.
Суд установив, що син позивачів ОСОБА_4 та відповідач перебували у шлюбі.
Мають двох синів ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які після розірвання шлюбу залишилися
проживати разом з відповідачем. Позивачі, як дідусь та бабуся, прагнуть брати
участь у вихованні онуків, бажають проводити час та спілкуватися з ними, брати
участь у їх духовному та фізичному розвитку. Проте ОСОБА_3 чинить їм перешкоди у спілкуванні з онуками. Урегулювати спір у позасудовому порядку позивачам не вдалося.
Суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_1, ОСОБА_2: встановив для
позивачів спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_7 шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у визначені дні. Суд також зобов’язав ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у спілкуванні з онуками.
Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в частині визначення графіка побачень ОСОБА_1, ОСОБА_2 з малолітніми онуками шляхом надання їм
можливості бачитися з дітьми у інші дні. У решті – рішення місцевого суду залишив без змін.
Верховний Суд скасував судові рішення попередніх інстанцій, ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову. Ухвалюючи рішення, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні
обов’язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати
у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення. Позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).
У справі, що переглядалася, при задоволенні позовної вимоги про зобов’язання
ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкуванні з онуками суд
першої інстанції встановив, що відповідач не чинить позивачам перешкоди в спілкуванні з онуками, проте суд послався на те, що відмова у задоволенні цієї
вимоги порушить принцип правової визначеності, оскільки сторонами не погоджено способи участі позивача у вихованні онуків.
Суди не врахували, що задоволення вимоги про зобов’язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкуванні з онуками можливе лише у разі наявності перешкод позивачам з боку відповідача. Проте з урахуванням обставин справи відсутні підстави вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з їх онуками. Тому суди дійшли неправильних висновків про задоволення цієї позовної вимоги.
Враховуючи, що сторонами не погоджено способи участі позивачів у вихованні
онуків, місце та час їхнього спілкування, то суди обґрунтовано встановили наявність підстав для визначення порядку участі позивачів у спілкуванні та у вихованні онуків шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у такі дні: кожної I та III неділі з 15:00 год. до 18:00 год.; 10 днів у період літніх канікул. Проте при вирішенні спору щодо участі позивачів у вихованні онуків суди не звернули уваги на частину шосту статті 19 СК України та не повною мірою врахували інтереси дітей. Суди вказали, що «у перших шість місяців, після набрання рішенням законної сили побачення повинні відбуватися у присутності матері ОСОБА_3, в подальшому самостійно, без присутності матері». Проте позивачі не просили встановити такий порядок побачень. Тому з урахуванням висновку органу опіки та піклування та інтересів дітей. Верховний Суд вважав доцільним визначити порядок побачень у присутності матері за бажанням дітей.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі No 607/1377/22 (провадження No 61-11704св22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108422611.