Захист законних інтересів бізнесу — спільна площина роботи адвокатури та Ради бізнес-омбудсмена. Перша — незалежний конституційний інститут системи правосуддя, друга — важливий елемент механізму реагування на скарги підприємців.
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Інституційна роль адвокатури
Про можливості співпраці говорили представники Національної асоціації адвокатів України з бізнес-омбудсменом Романом Ващуком під час зустрічі 14 жовтня.
Заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій наголосив, що українська модель адвокатури побудована за європейським зразком І її сила безпосередньо пов’язана з її незалежністю від державних інституцій. Адже держава за своєю природою наділена владним примусом — вона ухвалює закони та забезпечує їх виконання, у тому числі шляхом притягнення особи до відповідальності. Це закономірний елемент демократичного устрою, проте саме тому виникає потреба у професійному захиснику, здатному врівноважити владні повноваження держави.
«Захистити людину від держави, у розпорядженні якої є весь каральний механізм, може лише адвокатура. Але зробити це ефективно вона здатна лише за умови повної інституційної незалежності», — підкреслив він.
Саме тому, за словами В.Гвоздія, принцип єдності адвокатури в межах однієї професійної організації є не лише організаційним, а й правозахисним механізмом, який гарантує реальне забезпечення прав і свобод людини. На відміну від всіх інших громадських організацій, НААУ є регулятором професії, уповноваженим законом забезпечувати доступ до неї, дотримання адвокатами правил етики та дисциплінарну практику.
Окремо заступник голови НААУ, РАУ зупинився на питанні міжнародної інтеграції адвокатури, відзначивши активну участь НААУ в європейських професійних об’єднаннях і домовленості, які спрощують українським адвокатам доступ до практики у країнах ЄС.
Діяльність Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів представив заступник голови Сергій Лисенко. Він нагадав, що цей комітет має спільну мету з Радою бізнес-омбудсмена — поліпшення інвестиційного клімату та захист підприємців від неправомірних дій державних органів. Утворений у 2019 році, нині він об’єднує адвокатів із різних регіонів України, які працюють у сфері податкового, митного, корпоративного права, захищають майнові права бізнесу.
Серед основних напрямів роботи — підготовка аналітичних матеріалів і зауважень до законопроєктів, розроблення методичних рекомендацій для юристів, а також організація публічних заходів за участю суддів, представників органів влади та бізнесу. «Ми прагнемо, щоб адвокати та інхаус-юристи мали чітке розуміння, як діяти в конфліктних ситуаціях, які інструменти використовувати для захисту інтересів бізнесу. У цьому аспекті досвід Ради бізнес-омбудсмена є надзвичайно цінним», — зазначив С. Лисенко.
Він також підкреслив важливість спільних навчальних заходів і консультацій для адвокатів регіонів, які допоможуть підвищити ефективність реагування на скарги бізнесу.
Ідеї, що обʼєднують
Член комітету Ігор Фещенко, підтримавши ідею аналітичної співпраці, запропонував проводити спільні брифінги для виявлення системних проблем підприємців, а також залучати адвокатів до підготовки звітів Ради бізнес-омбудсмена, що відображають ключові виклики бізнесу та ефективні механізми їх вирішення.
Його підтримав колега по Комітету Денис Нагорнюк, який запропонував започаткувати серію навчальних заходів Ради бізнес-омбудсмена для адвокатів у регіонах, а також розробити спільні тренінги з Вищою школою адвокатури НААУ. Такі програми допоможуть адвокатам ефективніше реагувати на скарги бізнесу та застосовувати у своїй роботі перевірені алгоритми дій.
Д.Нагорнюк також озвучив ідею створення спільної платформи захисту бізнесу, до якої могли б долучитися адвокати та експерти Ради бізнес-омбудсмена. Її мета — оперативне реагування на запити підприємців, напрацювання типових рішень і рекомендацій для бізнесу, адвокатів і корпоративних юристів, а також підготовка публікацій і бюлетенів із практичними механізмами правового захисту.
Член Комітету Олександр Басс підтримав пропозиції колег і наголосив на доцільності створення спільної групи швидкого реагування. Така команда, за його словами, могла б оперативно опрацьовувати звернення підприємців, аналізувати їхню природу та систематизувати проблеми, що мають масовий характер.
Він зазначив, що адвокати, працюючи з бізнесом, фактично виконують діагностичну функцію — визначають суть правової проблеми та допомагають спрямувати її до належного фахівця чи органу. У поєднанні з експертизою Ради бізнес-омбудсмена це дозволить підвищити ефективність реагування та виробити типові алгоритми дій для подібних ситуацій.
Протягом останніх років адвокати активно долучаються до підготовки проектів нормативних актів і надання експертних висновків парламентським комітетам, а позиція НААУ дедалі частіше враховується під час розробки законодавчих рішень. На це звернув увагу заступник голови Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права Дмитро Навроцький. За його словами, діяльність адвокатських комітетів має спільні риси з роботою Ради бізнес-омбудсмена — це формування аналітичних звітів, публікація експертних думок та підготовка рекомендацій для органів влади й бізнесу. Адвокат запропонував започаткувати спільні аналітичні дайджести, що узагальнювали б судову практику та системні проблеми у сфері господарських відносин, зокрема земельних і податкових спорів.
Заступник голови Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Віталій Жадобін підкреслив, що механізм звернення до Ради бізнес-омбудсмена став одним із найдієвіших інструментів захисту прав підприємців. Адже участь фахівців Офісу в розгляді кейсів часто сприяє досягненню позитивних результатів для бізнесу, а наявність позиції Ради додає ваги аргументам сторони захисту.
Він відзначив, що діяльність комітету, як і Ради бізнес-омбудсмена, спрямована на розвиток комунікації між бізнесом і державними органами, а також на пошук практичних рішень для усунення адміністративних бар’єрів. В.Жадобін також висловив готовність до спільної роботи над проєктами, які допоможуть підвищити довіру бізнесу до правових інструментів захисту інвестицій і забезпечать дієву взаємодію.
Співпраця, яка варта довіри
Бізнес-омбудсмен у свою чергу окреслив одну з ключових проблем українського правового поля — непередбачуване правозастосування. За його словами, навіть добре виписані закони часто втрачають зміст через суперечливе тлумачення або формальні неточності, що створює ризики для інвесторів і підприємців.
«З точки зору як інвесторів, так і українських підприємців, і нашої практики, – саме непередбачуване правозастосування в Україні є найбільшим злом», – відзначив Р.Ващук.
Він також розповів про ініціативу Ради бізнес-омбудсмена щодо впровадження Декларації справедливого та нерозривного адміністрування, розробленої для посилення принципів належного урядування. Її мета — запровадити на місцевому рівні ефективні механізми адміністративного оскарження рішень, що дозволить вирішувати спори ще до звернення до суду. Пілотний проєкт уже реалізується у співпраці з міською владою Львова. «Деякі міста уже підписали цю декларацію. І у мене виникла така ідея, що можливо в якійсь формі могли б доєднатися і адвокати», – запропонував Р.Ващук
Він також підкреслив, що успіх правової реформи неможливий без зміни підходу держави до бізнесу: «Держава має виходити з презумпції доброї волі підприємців, а не розглядати кожного як потенційного порушника, – переконаний бізнес-омбудсмен. – І без цієї філософської перестановки дуже багато тих принципів і проектів, що і ви представляєте, не працює. Вони використовуються з протилежними установками».
Під час обговорення В.Гвоздій запропонував укласти між НААУ та Радою бізнес-омбудсмена меморандум про співпрацю, який би закріпив можливі напрями взаємодії. «Ми не є бізнесовою асоціацією — ми конституційний інститут системи правосуддя. Тому логічно, щоб між нами та Радою бізнес-омбудсмена, як і між Радою та Офісом Генпрокурора чи Нацполіцією, існував аналогічний формат співпраці», — зазначив заступник голови НААУ, РАУ.
І хоча Рада бізнес-омбудсмена традиційно підписує меморандуми переважно з державними органами, Р.Ващук таку ініціативу сприйняв позитивно. «Ми це розглянемо. Я думаю, що продовження або навіть інтенсифікація деяких спільних заходів, навчання і обміну досвідом – це абсолютно правильно. Ми можемо врахувати це у своїх планах», – відзначив він.
Підсумовуючи зустріч, Р.Ващук наголосив, що сила Ради бізнес-омбудсмена полягає не у формальних повноваженнях, а у професійності команди. Її авторитет серед державних органів забезпечується якістю підготовлених документів, аналітичних звітів і звернень. Саме фаховість і аргументованість позицій дозволяють досягати результатів навіть у складних справах.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.