Редакція Advokat Post провела дослідження думки адвокатів в рамках опитування з нагоди 5 річниці з дня початку роботи Верховного Суду, яке проводилось протягом місяця. В досліджені взяли участь 201 адвокат. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,2%.
Адвокатський стаж адвокатів, які взяли участь в дослідженні думки в основному склав більше 20 років, таких адвокатів виявилось 42%, стаж до 10 років – 26%, до 5 років – 27%. Щодо решти адвокатів відсотки участі розподілились наступним чином:
Більшість адвокатів, яка взяли участь у дослідження практикують по всій Україні, таких адвокатів – 33%.
Адвокатів, які брали участь у дослідження в цілому можна визначити як досвідчені адвокати зі стажем практики до 20 років, та з покриттям надання правничої допомоги по всій території України.
Ми запитали адвокатів, чи підтримують вони застосування відкритої конкурсної процедури обрання суддів Верховного Суду. Майже абсолютна більшість адвокатів виступила за відкриту процедуру обрання суддів ВС – 93,2%, і жоден адвокат не висловився проти такої процедури.
Більшість адвокатів вважають правильним допуск адвокатів до участі у конкурсі на посаду судді Верховного Суду, 88,6% респондентів підтримують це рішення.
Щодо допуску юристів-науковців до конкурсу на посаду судді Верховного Суду підтримка адвокатів дещо менша, однак більшість підтримує таке рішення – 64,8% відповіли ствердно щодо можливості обрання науковців у судді ВС. 29,5% адвокатів не підтримують таке рішення.
83% адвокатів підтримали рішення оприлюднювати перед початком конкурсу правил та методології оцінювання кандидатів на посаду судді Верховного Суду.
Щодо оприлюднення тестових запитань для кандидатів на посаду судді Верховного Суду підтримка адвокатів дещо нижча, однак, в цілому адвокати підтримують таке рішення – таких адвокатів 60,2%.
17% адвокатів виступили проти оцінювання кандидатів на посаду судді Верховного Суду за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), професійної етики та доброчесності, однак більшість адвокатів підтримує таке оцінювання, таких адвокатів 70,5%.
18,2% адвокатів не підтримують рішення щодо запровадження психологічного тестування кандидатів на посаду судді Верховного Суду, однак більшість адвокатів підтримує запровадження психологічного тестування.
Більшість адвокатів вважають правильним рішення щодо оприлюднення досьє кандидатів на посаду судді Верховного Суду.
Також, майже абсолютна адвокати підтримують запровадження трансляції процедур іспиту та співбесіди з кандидатами під час конкурсу на посаду судді Верховного Суду.
Цікавим виявилось ставлення адвокатів до участі Громадської ради доброчесності при проведенні процедури оцінювання кандидатів на посаду судді Верховного Суду за критеріями професійної етики і доброчесності. Так, більшість адвокатів вважають, що ГР доброчесності не можуть ефективно оцінити кандидатів в питання професійної етики та доброчесності.
Адвокати не змогли однозначно відповісти на питання чи потрібно скасувати участь Громадської ради доброчесності в процедурі оцінювання кандидатів на посаду судді Верховного Суду. Частина адвокатів вважає, що не потрібно скасовувати участь ГР, частина адвокатів вважає, що членами такої ради можуть бути міжнародні експерти за прикладом відбору до ВАКС.
За результатами дослідження питань, присвячених особливостям проведення конкурсу на посаду судді Верховного Суду, можна висновувати, що в цілому адвокати підтримують відкритість та прозорість відбору кандидатів на посаду суддів Верховного Суду, однак, оцінювання кандидатів на доброчесність та професійну етику Громадською радою не є таким, що можна вважати ефективним, особливо, якщо у такій раді будуть присутні громадяни України, а не міжнародні експерти.
Лише 6,8% адвокатів відповіли ствердно на питання чи Верховний Суд здійснює правосуддя у відповідності з принципом верховенства права, 42% відповіли, що скоріше так, 36,4 – скоріше ні, і 11,4% – впевнені, що Верховний Суд здійснює правосуддя не у відповідності з принципом верховенства права.
Виявилось, що адвокатам значно легше відповісти на питання чи Верховний Суд здійснює правосуддя у відповідності з принципом правової визначеності, так більшість адвокатів заявили, що скоріше, вони не можуть погодитись з таким твердження, таких адвокатів виявилось – 45,5%. Підтримали це твердження лише – 3,4%.
На питання чи погоджуєтеся Ви з твердженням, що Верховний Суд здійснює ефективний судовий захист як незалежний та неупереджений суд, більшість адвокатів відповіли, що скоріше не погоджуються з таким твердженням, таких респондентів виявилось – 36,4%, погодилось лише – 4,5% адвокатів.
Більшість адвокатів погоджуються з твердженням, що більшість рішень Верховного Суду, з якими вони знайомі, є зрозумілими. Таких адвокатів виявилось – 59,1%.
50,6% респондентів відповіли ствердно на питання чи погоджуються вони з твердженням, що нова структура тексту рішень Верховного Суду є такою, яка сприяє винесенню справедливого рішення, 32,2% – не погодились.
Лише 3,4% адвокатів вважають, що судді Верховного Суду в ухваленні судових рішень цілком незалежні.
50% адвокатів погоджуються з твердженням, що практика Верховного Суду впливає на рішення місцевих судів, забезпечуючи єдність судової практики, але також вважають, що практика ВС потребує покращення, і 21,6% адвокатів вважають, що практика впливає на рішення місцевих судів лише частково.
Приблизно таке ж ставлення адвокатів до твердження, щодо того, що практика Верховного Суду впливає на рішення апеляційних судів, забезпечуючи єдність судової практики.
Ми запитали адвокатів, на їхню думку, чи можливий вплив різних гілок влади та інших осіб на суддів Верховного Суду під час ухвалення судового рішення. Респонденти мали можливість обрати кілька відповідей і отримані результати опитування наступним чином:
- Вплив неможливий – 13,1%
- Офіс Президента України – 77,4%
- Народні депутати – 36,9%
- Кабінет Міністрів України – 35,7%
- Рада національної безпеки і оборони – 32,1%
- Національне агентство запобігання корупції – 27,4%
- Національне антикорупційне бюро України – 35,7%
- Спеціалізована антикорупційна прокуратура – 36,9%
- Генеральний прокурор України – 58,3%
- Засоби масової інформації – 27,4%
- Адвокати – 7,1%
- Юристи-науковці – 8,3%
- Підприємці – 15,5%
- Представники громадськості, які ведуть боротьбу з недоброчесними суддями – 22,6%
- Голова Верховного суду – 44%
- Голови касаційних судів у складі Верховного суду – 45,2%.
В результаті ранжування в порядку зменшення, найбільше на рішення суддів ВС, на думку адвокатів, впливають:
- Офіс Президента України – 77,4%
- Генеральний прокурор України – 58,3%
- Голови касаційних судів у складі Верховного суду – 45,2%.
- Голова Верховного суду – 44%
- Народні депутати – 36,9%
- Спеціалізована антикорупційна прокуратура – 36,9%
- Кабінет Міністрів України – 35,7%
- Національне антикорупційне бюро України – 35,7%
- Рада національної безпеки і оборони – 32,1%
- Національне агентство запобігання корупції – 27,4%
- Засоби масової інформації – 27,4%
- Представники громадськості, які ведуть боротьбу з недоброчесними суддями – 22,6%
- Підприємці – 15,5%
- Вплив неможливий – 13,1%
- Юристи-науковці – 8,3%
- Адвокати – 7,1%
За результатами дослідження питань щодо діяльності Верховного Суду, можна висновувати, що думка адвокатів щодо здійснення правосуддя у відповідності з принципом верховенства права Верховним Судом серед адвокатів розділилась приблизно порівну, однак більшість адвокатів вважають, що Верховний Суд не здійснює правосуддя у відповідності з принципом правової визначеності. Також, більшість адвокатів вважають, що Верховний Суд не здійснює ефективний судовий захист як незалежний та неупереджений суд.
Щодо рішень Верховного Суду, більшість адвокатів вважають їх зрозумілими, а структуру тексту рішень ВС такими, яка сприяє винесенню справедливого рішення.
Щодо незалежності в ухваленні судових рішень, більшість адвокатів вважають, що судді Верховного Суду не є незалежними. І у питанні впливу на рішення суддів Верховного суду адвокати визначили ймовірність найбільшого впливу з Офісу Президента України.
У питанні впливу рішень Верховного Суду на рішення місцевих судів, як спосіб забезпечення єдності судової практики більшість адвокатів погоджуються з твердженням, що практика Верховного Суду впливає на рішення місцевих судів, однак такий вплив потребує покращення.
Більшість адвокатів погоджується з твердженням, що огляди практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду є професійно корисними.
Більшість адвокатів погоджується з твердженням, що огляди практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є професійно корисними.
Більшість адвокатів погоджується з твердженням, що огляди практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду є професійно корисними.
Більшість адвокатів погоджується з твердженням, що огляди практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду є професійно корисними.
Більшість адвокатів погоджується з твердженням, що дайджести практики Великої палати Верховного Суду є корисними.
Так, в результаті ранжування в порядку зменшення, на думку адвокатів користь від оглядів та дайджестів Верховного Суду виглядають наступним чином:
- Дайджести практики Великої палати Верховного Суду – 88,5%
- Огляди практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного – 84,1%
- Огляди практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – 83%
- Огляди практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду – 78,2%
- Огляди практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду – 77%.
У питанні інформаційної діяльності касаційних судів та Великої палати у складі Верховного суду, переважна більшість адвокатів погоджується з твердженням, що огляди практики Касаційних судів у складі Верховного Суду є професійно корисними, а найбільше корисними для адвокатів є Дайджести практики Великої палати Верховного Суду.
Адвокати оцінили як вплинула пандемія на якість правосуддя в Верховному Суді. Так більшості адвокатів складно відповісти на питання впливу пандемії, однак адвокатів, які вважають, що якість правосуддя у ВС покращилось лише завдяки розвитку електронного виявилось – 18,2%.
Однак, більшість адвокатів вважають, що війна російської федерації проти України вплинула на якість правосуддя в Верховному Суді. 54% адвокатів, вважають що якість правосуддя погіршилася через наслідки ведення бойових дій (повітряні тривоги, перерви в постачанні електроенергії, проблеми в забезпеченні зв’язку тощо). 19,5% респондентів важко відповісти на питання впливу війни.
Більшість адвокатів оцінили якість здійснення правосуддя Верховним Судом у зв’язку з пандемією та війною в країні, яка таку що погіршилась.
Ми запитали у адвокатів чи є зручним порядок прийому документів через офіційну електронну адресу Верховного Суду. Більшість адвокатів відповіли, що зручно, однак процедура потребує покращення.
Ми запитали адвокатів чи є інформативним та корисним розділ веб-сайту Верховного Суду «Громадянам». Більшість адвокатів відповіли ствердно, але такий розділ потребує подальшого вдосконалення. 13,6% адвокатів вважають цей розділ ні корисним, ні інформативним.
Більшість адвокатів не можуть відповісти чи є зручним та корисним розділ веб-сайту Верховного суду «Діяльність». 33% адвокатів вважають його таким, який потребує покращення.
Ми запитали у адвокатів чи є зручною сторінка веб сайту Верховного Суду «Стан розгляду справ». Для більшості адвокатів така сторінка є зручною. 36,4% адвокатів хотіли би, щоб ця сторінка стала зручнішою.
Виявилось, що лише 6,8% адвокатів не користуються системою «Електронний суд». 20,5% адвокатів рідко користуються цією системою.
Адвокати відповіли на запитання чи вважають вони таким, що відповідає вимогам часу запровадження системи «Електронний суд». 85,2% відповіли ствердно, і лише 6,8% респондентам було важко відповісти на це запитання.
51,1% адвокатів вважають, що впровадження системи «Електронний суд» скоріше здійснюється надто повільно, 39,8% адвокатів відповіли ствердно щодо повільності впровадження системи.
Ми перевірили це питання, задавши його іншим чином – “Чи вважаєте Ви, що впровадження системи «Електронний суд» здійснюється надто швидко?”. І 64,% адвокатів відповіли, що система не впроваджується швидко. Жоден адвокат не відповів на це питання ствердно.
На питання чи є зручною, незалежно від виду провадження, для використання в судовому процесі система «Електронний суд» в цілому, адвокати відповіли наступним чином:
В свою чергу, на питання Чи є зручною, незалежно від виду провадження, для використання в судовому процесі система «Електронний суд» в цілому, адвокати відповіли наступним чином:
Більшість адвокатів вважаєте неможливим дистанційну участь в судовому процесі і суддів, а не тільки участь сторін. Однак, 30,7% вважають можливим дистанційну участь в судовому процесі не тільки сторін, а й суддів.
Щодо питання підпису суддею судового рішення дистанційно за допомогою електронного цифрового підпису, адвокати вважають це неможливим, а 29,5% респондентів допускають такий варіант, але при умові забезпечення, що рішення підписано саме суддею.
У питанні організації здійснення правосуддя Верховним Судом в нових умовах, більшість адвокатів оцінила подальше провадження електронного судочинства позитивно, однак, на думку адвокатів система ЄСІТС потребує суттєвого удосконалення. Також адвокати вважать, що система електронного судочинства розвивається надто повільно.
Ми запитали адвокатів чи відомі їм, з будь-яких джерел, випадки корупції суддів Верховного Суду. Більшість відповіла, що невідомі, однак 39,1% адвокатів повідомили, що їм відомі про такі випадки.
Ми уточнили серед тих адвокатів, які відповіли ствердно, що якщо їм відомі випадки корупції суддів Верховного Суду, з яких джерел вони отримували таку інформацію. Було надано можливість обрати кілька відповідей. Результати опитування виглядають наступним чином:
- Засоби масової інформації – 51,2%
- Соціальні мережі – 36,6%
- Заяви політиків – 24,4%
- Інформація від колег – 61%
- Чутки – 29,3%
- Власна інформація – 26,8%
- Представники державних органів – 17,1%
- Правоохоронні органи – 34,1%
- Інше джерело – 43,9%
Так, в результаті ранжування в порядку зменшення, адвокатів отримують інформацію про випадки корупції серед суддів Верховного суду з наступних джерел:
- Інформація від колег – 61%
- Засоби масової інформації – 51,2%
- Інше джерело – 43,9%
- Соціальні мережі – 36,6%
- Правоохоронні органи – 34,1%
- Чутки – 29,3%
- Власна інформація – 26,8%
- Заяви політиків – 24,4%
- Представники державних органів – 17,1%
Більшість адвокатів заявили, що вони не знайомі зі змістом сторінки «Запобігання і протидія корупції» веб-сайту Верховного Суду.
Ми уточнили у адвокатів чи повідомляли вони будь-коли через сторінку веб сайту Верховного Суду «Запобігання і протидія корупції» про виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення Закону. Жоден адвокат цього не робив.
Ми уточнили у адвокатів чи повідомляли Ви будь-коли органам правопорядку про виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення Закону України “Про запобігання корупції” працівниками Верховного Суду. З серед респондентів лише один адвокат повідомляв таку інформації правоохоронним органам.
У питанні антикорупційної політики у Верховному Суді, більшість адвокатів зазначили, що їм невідомі випадки корупції, однак, інформація до них доходить, в основному, від колег та через засоби інформації. Також, адвокати вважають інформаційну політику у питанні антикорупційної політики Верховного Суду такою, яка не є ефективною.
Ми уточнили у адвокатів чи є в рамках судового процесу відносини суддів Верховного Суду з адвокатами такими, що можна охарактеризувати як професійна повага. Переважна більшість відповіли позитивно, так 12,5% надали ствердну відповідь, і 46,6% відповіли, що скоріше така повага є.
Адвокати дали оцінку ввічливості та професійності працівників апарату Верховного Суду, з якими вони мали комунікацію. 92% адвокатів оцінили її як високу.
У питаннях професійної етики, більшість адвокатів повідомили про те, що в рамках судового процесу ставлення суддів є таким, який можна характеризувати як професійна повага, а комунікація з працівниками суду оцінена адвокатами на високому рівні.
Адвокати оцінили наскільки ефективною є інформаційна політика Верховного Суду стосовно своєї діяльності. Лише 9,1% респондентів важко було відповісти на це запитання.
Ми уточнили у адвокатів чи є повним та достатнім інформування Верховним Судом про особливості судочинства під час війни. Більшість адвокатів вважає, що це питання потребує покращення, таких адвокатів виявилось 43,2%.
На питання чи є корисною інформація стосовно засідань Верховного Суду, яка оприлюднюється на порталі Судова влада, більшість адвокатів відповіли ствердно.
Більшість адвокатів вважають портал Єдиного державного реєстру судових рішень зручним, і лише 14,9% його таким не вважають.
Щодо інформаційної політики адвокати в цілому оцінили роботу Верховного Суду позитивно, однак вона потребує покращення.
Для більшості адвокатів не має значення чи раніше суддя мав адвокатський статус і адвокатську практику і вони не слідкують за рішеннями суддів Верховного Суду, які раніше були адвокатами. 19,3% респондентів слідкують за рішеннями таких суддів.
Більшість адвокатів оцінили відсутність повноважного складу Вищої ради правосуддя як негатив вплив на діяльність всього правосуддя в Україні, і лише 5,7% адвокатів вважають що відсутність ВРП ніяким чином не вливала на систему правосуддя.
Приблизно однаково адвокати оцінили відсутність повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на діяльність Верховного Суду, і таких респондентів виявилось 78,4%.
На відміну від ВРП та ВККС, адвокатам складно оцінити ефективність відносин Верховного суду з Радою суддів України в межах їхніх повноважень. 77,3% респондентам важко відповісти на це питання, і лише 6,8% вважають такі відносини ефективними.
Аналогічна ситуація адвокати оцінили ефективність відносини Верховного Суду з Державною судовою адміністрацією України в межах їх повноважень, 77,3% респондентам важко відповісти на це запитання, і лише 4,5% вважають такі відносини ефективними.
Щодо питання діяльності та організації роботу судової інфраструктури, адвокати негативно оцінили відсутність діючих органів, таких як Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України, зазначивши, що це негативно вливає на правосуддя в цілому. Однак адвокати не можуть оцінити взаємодію Верховного Суду з такими органами, як Рада суддів України та Державна судова адміністрація України.
Ми запитали адвокатів чи є критика громадськістю діяльності Верховного Суду такою, якій Ви довіряєте. 48,9% адвокатів відповіли, що інколи довіряють такій критиці, однак для 25% адвокатів така критика є неважливою.
Ми уточнили у адвокатів яку кількість рішень Верховного Cуду, які критикувалися громадськістю за останні 5 років, вони можуть згадати. 38,6% відповіли, що 10 або менше, а 33% адвокатів взагалі складно відповісти на це запитання.
На питання яку кількість рішень Верховного Суду, які критикувалися представниками влади за останні 5 років, Ви можете згадати, 44,3% адвокатів відповіли, що 10 і менше рішень ВС, такій же кількості адвокатів важко відповісти на це запитання.
На питання яку кількість рішень Верховного Суду, які критикувалися засобами масової інформації за останні 5 років, Ви можете згадати, адвокати відповіли наступним чином: 40,9% – 10 або менше, 17% – 50 і менше, і 36,4% адвокатом було важко відповісти на це запитання.
У питанні особистої критики кількості рішень Верховного суду, збільшилась кількість тих адвокатів в порівняно з попередніми питаннями, так 25% адвокатів критикувало особисто 50 і менше рішень ВС, і 46,6% – 10 і менше, тоді як кількість адвокатів, яким було важко відповісти знизилась до 20,5%.
У питанні довіри до критики рішень Верховного Суду, більшість адвокатів зазначили, що довіряють різним джерелам критики, а також самі критикують рішення ВС.
Опитування показало, що більшість адвокатів не слідкують за дисциплінарною практикою Вищої ради правосуддя стосовно суддів Верховного Суду, відсоток тих адвокатів, які слідкують за такою практикою склав 30,7%.
Більшість адвокатів вважають, що професійні юридичні засоби масової інформації в достатній мірі висвітлюють діяльність Верховного Суду. Таких адвокатів виявилось 47,1%, однак, 31% адвокатів не вважають, що юридичні та профільні ЗМІ публікують достатньо інформації щодо діяльності ВС.
Адвокати визначили, що характер матеріалів стосовно діяльності Верховного Суду, що публікуються в професійних юридичних засобах масової інформації мають переважно позитивний. Так вважають 42% адвокатів, а 36,4% адвокатів сприймають такі матеріали як нейтральні. І лише 3,4% адвокатів сприймають висвітлення інформації щодо діяльності ВС професійними виданнями як такі, що мають негативний характер.
Адвокатам складно було відповісти чи в достатній мірі діяльність Верховного Суду висвітлюють засоби масової інформації, які не є профільними, таких адвокатів виявилось 47,7%, однак 34,1% адвокатів вважають, що непрофільні видання публікуються матеріали про діяльність ВС у негативному контексті.
Ми уточнили у адвокатів щодо характеру матеріалів стосовно діяльності Верховного Суду, що публікуються або оприлюднюються в непрофільних засобах масової інформації. Більшості адвокатів складно відповісти на це запитання, таких адвокатів виявилось 50%, 20,5% вважають матеріали непрофільних видань – негативними, та 17% адвокатів вважають їх нейтральними.
У питанні сприйняття професійною спільнотою інформації про діяльність Верховного Суду, адвокати оцінили характер матеріалів у профільних виданнях такими, що є більше позитивними або нейтральними, на відміну від непрофесійних видань, де діяльність ВС, в основному, подається як негативна або нейтральна інформація.
Ми уточнили у адвокатів чи відомо їм яка кількість наукових досліджень українських юристів-науковців щодо проблем діяльності Верховного Суду. 57,5% адвокатам така інформація невідома, 23% адвокатів зазначили, що їм відомо про такі дослідження науковців в кількості, яка дорівнює 5 або менше.
Ще складніше адвокатам було відповісти на питання щодо кількості аналітичних висновків міжнародних експертів щодо проблем діяльності Верховного Суду. Таких адвокатів виявилось 61,4%, а 8% – зазначили, що їм відомо про існування таких висновків в кількості, що дорівнює 10 або менше.
За результатами опитування виявилось, що 50% адвокатам невідомо щодо кількості конференцій (форумів, круглих столів тощо), на яких висвітлювалася діяльність Верховного Суду. 34,1% адвокатів відповіли, що за останні 5 років вони відбували такі заходи до 5 разів, 5,7% адвокатів – до 20 заходів за останні 5 років.
Ми запитали у адвокатів чи вони знайомі з діяльністю Науково-консультативної ради при Верховному Суді. 59,1% адвокатів зазначили, що їм невідомо про таку діяльність.
Також, ми уточнили у адвокатів чи знайомі вони із веб-сторінкою Науково-консультативної ради при Верховному Суді. 79,5% адвокатів відповіли, що не знайомі.
Тоді ми уточнили у адвокатів, а чи відомі їм прізвища членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді. 70,5% адвокатів, відповіли що їм не відомо, хто входить у склад такої ради.
Ми уточнили у адвокатів чи вважають вони, що члени Науково-консультативної ради при Верховному Суді мають отримувати гонорари за написання висновків. 41,9% адвокатів відповіли ствердно, а 37,2% респондентам – було важко відповісти на це запитання.
Ми уточнили у адвокатів чи вважаєте вони, що прізвища членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді мають згадуватися у рішеннях суддів Верховного суду, якщо зміст їх висновків враховано в рішенні. 52,3% адвокатів ствердно відповіли на це запитання, 34,1% адвокатів не вважають, що члени ради мають отримувати гонорари за підготовку висновків.
Тоді ми уточнили у адвокатів, чи вважають вони, що прізвища членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді мають згадуватися у рішеннях суддів Верховного суду, якщо зміст їх висновків враховано в рішенні. 71,6% адвокатів відповіли, що не вважать правильним те, щоб у рішеннях суддів згадувалось прізвище члена НКР при ВС, чий висновок використовувався при написанні рішення, 17% респондентів було складно відповісти на це запитання.
Ми запитали адвокатів чи відомі їм системні дослідження міжнародних експертів або науковців, в тому числі у рамках донорських проєктів, діяльності Верховного Суду, який почав свою діяльність 15 грудня 2017 року. 69,3% адвокатів зазначили, що їм невідомо про такі дослідження, 20,5% респондентів було складно відповісти на це запитання.
Ми також уточнили чи відомі адвокатам системні дослідження національних експертів або науковців діяльності Верховного Суду, який почав свою роботу 15 грудня 2017 року, в порівнянні з діяльністю іноземних верховних судів. 74,7% адвокатів відповіли, що їм невідомо про такі дослідження.
Приблизно такий же результат було отримано в результаті питання чи відомі адвокатам про системні дослідження влади діяльності Верховного Суду, який почав свою роботу 15 грудня 2017 року в порівнянні з діяльністю Верховного Суду України, який діяв до 15 грудня 2017 року. 73,3% адвокатів відповіли, що їм невідомо про такі системні дослідження.
Щодо наявності наукових досліджень, аналітичних висновків та конференції, або заходів, які висвітлювали б діяльність Верховного Суду, адвокати зазначили, що в більшості не знайомі з такою інформації та не відвідують заходи, присвячені такій діяльності. Також їм невідомий склад Науково-консультативної ради при Верховному Суді.
Ми запитали у адвокатів як би вони в цілому оцінили діяльність Верховного Суду під час війни російської федерації проти України, починаючи з 24 лютого 2022. 38,6% адвокатів оцінили роботу ВС добре, а ще 37,5% респондентів оцінили її як задовільною, 11,4% респондентів оцінили таку роботу як незадовільну.
Також ми уточнили у адвокатів як би вони в цілому оцінили діяльність Верховного Суду за 5 років з початку діяльності 15 грудня 2017 року. 19,3% оцінили її як незадовільну, однак 33% – як добре, а 40,9% – задовільною.
У питанні оцінки діяльності Верховного Суду, більшість адвокатів оцінили діяльність як добру або задовільну, як в умовах війни, так і у мирний час.