АДВОКАТУРА, НОВИНИ

Про адвокатську практику у кредитних спорах, алгоритми дій та тактичні рішення адвокат Андрій Іваницький

Про адвокатську практику у кредитних спорах: алгоритми дій та тактичні рішення розповів адвокат, доктор філософії в галузі права (PhD), доцент кафедри міжнародного та європейського права ХУУП імені Леоніда Юзькова Андрій Іваницький під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Запорізької області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками алгоритми дій та тактичні рішення адвокатської практики у кредитних спорах, а саме:

  • 1. Що таке «кредит», «кредитний спір» та його види.
  • 2. Алгоритм дій та тактика адвоката в спорах, що стосуються «реальних кредитів».
  • 3. Алгоритм дій та тактика роботи адвоката в спорах, що стосуються «шахрайських кредитів».

У рамках характеристики адвокатської практики у кредитних спорах акцентовано на наступному:

1. Що таке «кредит», «кредитний спір» та його види

Кредит розглядається як цивільно-правове зобов’язання, що виникає внаслідок:

  • надання однією стороною (кредитодавцем) грошових коштів іншій стороні (позичальнику);
  • на певний строк;
  • на умовах повернення;
  • зі сплатою процентів та інших платежів, прямо встановлених законом і договором.

Джерела визначення (згадані в презентації як правові бази кредитних відносин):

  • ст. 1054 ЦК України;
  • Закон України «Про споживче кредитування»;
  • Закон України «Про фінансові послуги».

Ключовим для виникнення кредиту є наявність волевиявлення позичальника, а також документальне підтвердження факту передачі коштів.

Кредитний спір – це спір між кредитором та боржником щодо виконання кредитного договору, зокрема щодо:

  • повернення основної суми кредиту;
  • сплати процентів;
  • комісій;
  • штрафів та пені;
  • законності нарахувань;
  • законності оформлення самого кредитного договору, включаючи онлайн-кредити.

Такі спори виникають через:

  • прострочення виконання зобов’язань;
  • спір щодо розміру заборгованості;
  • спір щодо дійсності або укладення договору;
  • неправомірні нарахування;
  • передачу боргу колекторам/факторинговим компаніям;
  • ситуації, коли кредит оформлено без волі особи («шахрайські кредити»).

Класифікація кредитних спорів:

«Реальні кредити» це кредити, які:

  • були свідомо оформлені позичальником;
  • містять чітке волевиявлення щодо укладення договору;
  • передбачають фактичне отримання коштів позичальником;
  • виконувалися принаймні частково (є платежі);
  • виник борговий конфлікт: прострочка, спір щодо відсотків/штрафів, зміни умов тощо.

Такі спори опрацьовуються через:

  • аналіз кредитної історії;
  • аналіз договору;
  • розрахунок заборгованості;
  • роботу з доказами передачі коштів;
  • застосування судової практики ВС (особливо ВП ВС).

«Шахрайські кредити»

Це кредити, щодо яких:

  • відсутнє волевиявлення позичальника;
  • кошти отримала інша особа;
  • договори укладені шляхом:
  • крадіжки персональних даних,
  • злому акаунтів,
  • використання копій документів,
  • підробки електронної ідентифікації.

Спільні ознаки:

  • особа заперечує укладення договору;
  • МФО посилається на електронну ідентифікацію (SMS-коди, BankID);
  • відсутні первинні документи з підписом;
  • кошти фактично перераховані третім особам.

Додаткова класифікація кредитних спорів:

1) Спори із банками (офлайн-кредити):

  • класичні договори;
  • карткові кредити;
  • іпотека;
  • кредитні ліміти.

2) Спори з МФО / онлайн-кредитами:

  • миттєві кредити;
  • оформлення через додатки;
  • проблеми з ідентифікацією.

3) Спори з колекторами та факторинговими компаніями:

  • законність передачі боргу;
  • перевірка належності підписів;
  • оскарження розміру боргу.

4) Спори споживачів щодо захисту прав:

  • несправедливі умови договорів;
  • приховані комісії;
  • незаконне підвищення процентних ставок.

5) Спори, що виникають унаслідок воєнного стану:

  • заборона штрафів і пені;
  • пільги для військовослужбовців;
  • призупинення розгляду справ у судах.

2. Алгоритм дій та тактика адвоката у спорах щодо «реальних кредитів»

I. Досудове врегулювання:

  • Реструктуризація, кредитні канікули, відстрочення платежів (за згодою кредитора або на підставі п. 7-1 ЗУ «Про споживче кредитування»).
  • Звільнення ВС від сплати процентів, штрафів і пені для військовослужбовців та їх подружжя (ч. 15 ст. 14 Закону про соцзахист військовослужбовців).
  • Норми воєнного стану (п. 18 Прикінцевих положень ЦК):
    не нараховуються 3% річних, інфляційні втрати, штрафи, пеня з 24.02.2022 р.
    Проценти за користування кредитом — продовжують нараховуватись.
  • Перевірка відповідності процентів вимогам закону: максимальна денна ставка — 1 % (ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування»).
  • Аналіз платіжної історії, розрахунок реальних переплат.
  • Можливість процедури неплатоспроможності (ст. 115 КУзПБ).

II. Судове врегулювання:

  • Аналіз кредитного договору та істотних умов: сума, строк, відсотки.
  • Розрахунок фактично сплачених сум, подача контррозрахунку.
  • Витребування доказів за ст. 84 ЦПК (надання кредиту, рух коштів).
  • Визначення кінцевого строку кредитування.
  • Перевірка правомірності переходу права вимоги (факторинг).
  • За наявності військової служби — клопотання про зупинення провадження (п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК).

Релевантна судова практика:

  • ВС/ВП ВС 28.03.2018, № 444/9519/12 – проценти після строку кредитування не нараховуються; застосовується лише ст. 625 ЦК.
  • ВП ВС 31.10.2018, № 202/4494/16-ц – комісії діють лише в межах строку кредиту.
  • ВП ВС 04.07.2018, № 310/11534/13-ц – пеня після строку не нараховується.
  • ВП ВС 03.07.2019, № 342/180/17 – Умови і тарифи ПриватБанку, що змінювалися банком, не є частиною договору без підпису клієнта.
  • КЦС ВС 13.01.2025, № 336/6542/21 – відсутність погодження тарифів – неможливість стягнення відсотків і штрафів.
  • ВП ВС 04.02.2020, № 912/1120/16 – неможливо одночасно нараховувати проценти (ст.1048) і 625 ЦК.
  • ВП ВС 12.11.2025, № 754/947/22 – особливий режим воєнного стану – обов’язкове зупинення справ за участю військовослужбовців.

3. Алгоритм дій та тактика адвоката у спорах щодо «шахрайських кредитів»

1) Досудове врегулювання:

  1. Встановити перелік МФО/банків, де відкриті «кредити» — через бюро кредитних історій.
  2. Подати заяву про кримінальне правопорушення (ст. 190 КК).
    Якщо не внесли в ЄРДР — скарга слідчому судді.
  3. Подати заяви до всіх фінансових установ із:
  1. відсутністю волевиявлення на укладення договору;
  2. вимогою визнати договори невчиненими;
  3. вимогою не обліковувати заборгованість;
  4. проханням надати документи в межах кримінального провадження.
  5. Скарга до НБУ (як регулятора).

2) Судове врегулювання

  • Надати суду докази звернення до поліції, наявність кримінального провадження.
  • Подати позов/зустрічний позов про:
  • захист прав споживача, або
  • визнання договору недійсним / неукладеним (залежно від ситуації).
  • Витребування доказів за ст. 84 ЦПК: номер телефону, IP-адреси, карти, на які перераховано кошти, первинні документи МФО.
  • Клопотання про зупинення справи через наявність кримінального провадження (п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК).

Судова практика:

1) ВС 03.02.2023, справа № 757/22453/20:

  • Кошти перераховані на картку, що не належить позивачці;
  • Відсутні докази верифікації особи;
  • Кредитний договір визнано недійсним (неукладеним через відсутність волевиявлення).

2) ВС 05.06.2024, справа № 335/8467/21:

  • Нікчемність vs оспорюваність: якщо правочин не укладено, він не може визнаватися недійсним.
  • ВС підтвердив: без підпису та без згоди особи кредитний договір вважається неукладеним.
  • Позов про недійсність у такому разі — неналежний спосіб захисту.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: