Про конфіденційність та конфлікт інтересів, а саме: порівняльний аналіз та застосування розповів адвокат, керуючий партнер АО “Лучковський і партнери”, представник Хмельницької області у ВКДКА Валентин Лучковський під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками конфіденційність та конфлікт інтересів, а саме:
- 1. Визначення та порівняльний аналіз.
- 2. Обо’язок дотримання цих принципів, право на поширення, обов’язок та право надання стороннім особам.
- 3. Гарантії від впливу сторонніх осіб.
- 4. Практика застосування та практика дисциплінарних стягнень при порушенні цих принципів.
У рамках характеристики конфіденційності та конфлікту інтересів акцентовано на наступному:
1. Визначення та порівняльний аналіз
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах:
- верховенства права
- законності
- незалежності
- конфіденційності
- уникнення конфлікту інтересів
Конфіденційність та уникнення конфлікту інтересів є одними з основних принципів здійснення адвокатської діяльності.
Принцип конфіденційності спрямований на:
- Забезпечення довірчих відносин між адвокатом та клієнтом;
- Неможливість розголошення конфіденційної інформації;
- Неможливість отримання доступу до конфіденційної інформації сторонніх осіб;
- Забезпечення належного надання адвокатом професійної правничої допомоги.
Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом.
Збереження конфіденційності інформації:
- є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами, які можуть вимагати її розголошення;
- є обов’язком адвоката щодо клієнта та осіб, яких ця інформація стосується
(ст.10 Правил адвокатської етики).
Визначення адвокатської таємниці (ч.1 ст.22 Закону):
Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, його помічнику, стажисту або працівникам:
- про клієнта;
- питання, з яких клієнт звертався;
- зміст порад, консультацій, роз’яснень;
- складені документи;
- інформація на електронних носіях;
- інші документи та відомості, одержані під час здійснення діяльності.
До адвокатської таємниці належить:
- факт звернення за правовою допомогою;
- зміст комунікацій з клієнтом;
- зміст порад, консультацій, матеріалів;
- інформація, зібрана або підготовлена адвокатом (ст.10 ПАЕ).
Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі (ст.10 ПАЕ).
Конфлікт інтересів:
Згідно зі ст.1 Закону: конфлікт інтересів — суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, що може вплинути на об’єктивність або неупередженість.
Ст.9 ПАЕ уточнює: це суперечність між особистими інтересами адвоката та його обов’язками перед клієнтом.
Види конфлікту інтересів
1. Між клієнтами:
- між існуючими клієнтами;
- між потенційним клієнтом та колишнім клієнтом;
- між особою, від якої отримано конфіденційну інформацію, та новим клієнтом.
Поняття «клієнт» включає:
- потенційного;
- існуючого;
- колишнього;
- юрособу, від якої отримано конфіденційну інформацію.
2. Між клієнтом і адвокатом:
- між адвокатом і потенційним клієнтом;
- між адвокатом і існуючим клієнтом.
Поняття «адвокат» включає:
- помічника, стажиста, працівників;
- адвокатське бюро/об’єднання;
- членів сім’ї та близьких родичів.
Порівняльний аналіз принципів
1. Мета:
- Конфіденційність — збереження адвокатської таємниці.
- Уникнення конфлікту інтересів — забезпечення об’єктивності та неупередженості.
2. Обсяг інформації:
- Конфіденційність поширюється на інформацію, передану клієнтом або отриману адвокатом.
- Конфлікт інтересів поширюється також на інформацію, отриману до набуття статусу адвоката (ст.39 ПАЕ).
3. Факт порушення:
- Для порушення конфіденційності потрібен факт розголошення.
- Для порушення принципу уникнення конфлікту достатня потенційна можливість використання інформації.
4. Можливість недотримання:
- Конфіденційність — достатня письмова згода клієнта.
- Конфлікт інтересів:
- при суперечності клієнт–адвокат — письмова згода клієнта;
- при суперечності клієнт–клієнт — письмова згода всіх клієнтів.
2. Обов’язок дотримання, право на поширення, обов’язок та право надання стороннім особам
Обов’язок зберігати таємницю поширюється на:
- адвоката;
- помічника;
- стажиста;
- працівників;
- особу, право якої припинено або зупинено (ст.22 Закону).
Адвокат зобов’язаний:
- роз’яснити принцип конфіденційності працівникам;
- створити належні умови зберігання документів (ст.10 ПАЕ).
Не є порушенням адвокатської таємниці:
- Подання інформації відповідно до законодавства про фінмоніторинг.
- Подання інформації про кінцевого бенефіціара.
- Надання інформації щодо трасту податковому органу (ст.442 ПКУ).
- Адвокат не несе відповідальності, якщо діяв у межах закону.
Право на розголошення:
- За письмовою заявою клієнта.
- Для захисту своїх прав — у межах необхідного.
- Якщо клієнт пред’явив вимоги до адвоката.
Заборона укладення договору (ст.28 Закону):
Адвокат зобов’язаний відмовитися від договору, якщо:
- брав участь у справі і підлягає відводу;
- це може призвести до розголошення таємниці;
- є родинні зв’язки із посадовими особами;
- можливий конфлікт інтересів;
- вже надає допомогу особі з протилежними інтересами.
3. Гарантії від впливу сторонніх осіб
Забороняється:
- вимагати надання відомостей, що є адвокатською таємницею;
- допитувати адвоката щодо такої інформації (крім випадку звільнення від таємниці);
- проводити огляд, вилучення документів;
- залучати адвоката до конфіденційного співробітництва;
- проводити слідчі дії без спеціальної процедури.
Гарантії при обшуку:
- Суд зобов’язаний визначити перелік документів.
- Обов’язкова присутність представника ради адвокатів регіону.
- Неявка представника не перешкоджає проведенню дії.
4. Практика застосування та практика дисциплінарних стягнень
Дії адвоката при можливому конфлікті:
- На стадії прийняття доручення:
- повідомити клієнта;
- відмовитися або отримати письмову згоду.
- Під час виконання:
- повідомити клієнта;
- отримати письмову згоду або розірвати договір.
- Після виконання:
- відмовитися від нового договору;
- отримати письмові згоди.
Процесуальні обмеження:
- ЦПК (ст.61, 64),
- КАС (ст.57, 58, 60),
- КПК (ст.46, 47, 78):
Особа не може бути представником, якщо інтереси суперечать або раніше представляла протилежну сторону.
Дисциплінарна відповідальність:
- Дисциплінарний проступок (ст.33 Закону):
- розголошення адвокатської таємниці;
- невиконання або неналежне виконання професійних обов’язків.
- Позбавлення права на заняття діяльністю (ст.32 Закону):
- розголошення адвокатської таємниці;
- використання її у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
Строк притягнення: протягом одного року з дня вчинення проступку (ст.34 Закону).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.