Про конфлікт інтересів в адвокатській діяльності розповів адвокат, керуючий партнер АО “Лучковський і партнери”, представник Хмельницької області у ВКДКА Валентин Лучковський під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками конфлікт інтересів в адвокатській діяльності, а саме:
- 1. Уникнення конфлікту інтересів як один з основних принципів адвокатської діяльності.
- 2. Обов’язок адвоката повідомити про конфлікт інтересів.
- 3. Дії адвоката при наявності обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів.
- 4. Випадки, коли є можливим надання правової допомоги при конфлікті інтересів.
У рамках характеристики конфлікт інтересів акцентовано на наступному:
1. Уникнення конфлікту інтересів як один із основних принципів адвокатської діяльності
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у числі основних принципів адвокатської діяльності прямо визначено унікнення конфлікту інтересів.
Хартія основних принципів європейської адвокатської професії також визначає уникнення конфлікту інтересів одним із ключових принципів — як між різними клієнтами, так і між клієнтом та адвокатом.
Конфлікт інтересів — це суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами й обов’язками, яка може вплинути на об’єктивність, неупередженість та дії адвоката (ст. 1 Закону; ст. 9 ПАЕ).
Принцип спрямований на:
- Недопущення використання конфіденційної інформації проти клієнта;
- Забезпечення об’єктивності та неупередженості адвоката.
2. Обов’язок адвоката повідомити про конфлікт інтересів
1) Ст. 16 Правил адвокатської етики:
До укладення договору адвокат зобов’язаний повідомити клієнта про обставини, які можуть вплинути на можливість виникнення конфлікту інтересів.
2) Ст. 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
Під час діяльності адвокат зобов’язаний невідкладно повідомити клієнта/клієнтів про виникнення конфлікту інтересів.
3) Ст. 39 Правил адвокатської етики (спілкування з посадовими особами юр. особи):
Якщо під час спілкування стає очевидним виникнення конфлікту інтересів, адвокат повинен недвозначно повідомити:
- що він представляє юридичну особу;
- які обов’язки має щодо конфлікту інтересів.
3. Дії адвоката при наявності обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів
I. На стадії прийняття доручення:
- повідомити клієнта про обставини, що можуть спричинити конфлікт;
- відмовитись від прийняття доручення, або
- укласти договір за письмової згоди клієнта (клієнтів) — якщо процесуальне законодавство це не забороняє.
II. У процесі виконання доручення:
- невідкладно повідомити клієнта/клієнтів про конфлікт або можливість його виникнення;
- отримати письмову згоду клієнта(ів), якщо це дозволено законом;
- розірвати договір, якщо письмова згода відсутня або суперечить процесуальним нормам.
III. Після виконання доручення:
- відмовитись від укладення нового договору з потенційним клієнтом, якщо може виникнути конфлікт із попереднім клієнтом;
- отримати письмову згоду нового клієнта і колишнього клієнта, якщо можливо та дозволено ПАЕ.
4. Випадки, коли є можливим надання правової допомоги при конфлікті інтересів
Базове правило:
Правова допомога при конфлікті інтересів можлива лише за письмовою згодою всіх клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів (ст. 9 ПАЕ; ст. 20 ПАЕ).
Випадки, коли є можливим надання правової допомоги при конфлікті інтересів:
1. При суперечливих інтересах двох або більше клієнтів — за письмовою згодою всіх сторін.
Адвокат може:
- одночасно представляти/захищати кількох клієнтів із суперечливими інтересами,
- або надавати правову допомогу, лише за письмовою згодою обох/усіх клієнтів.
2. Якщо адвокат отримав конфіденційну інформацію від одного клієнта, що стосується іншого.
Допомога новому клієнту можлива лише після отримання письмової згоди попереднього клієнта і нового клієнта.
3. Рішення РАУ, що дозволяють одночасне представництво (якщо конфлікту немає):
1) Представництво потерпілого і підозрюваного адвокатами одного об’єднання.
Дозволено за умови:
- відсутності конфлікту інтересів;
- відсутності підстав ст. 46, 78 КПК.
(Рішення РАУ №246, 19.11.2013).
2) Одночасне представництво подружжям-адвокатами.
У одному процесі — заборонено, якщо інтереси сторін суперечливі. Дозволено лише якщо інтереси не суперечать. (Рішення РАУ №127, 13.11.2015).
3) Одночасне представництво кількох позивачів або відповідачів одним адвокатом.
Одночасне представництво кількох позивачів або відповідачів одним адвокатом можливе, якщо:
- немає конфлікту інтересів;
- сторони на одній процесуальній стороні.
(Рішення РАУ №4, 26.02.2016).
4. Представництво клієнта проти органу, де працює родич адвоката.
Представництво клієнта проти органу, де працює родич адвоката дозволено, якщо:
- родич не є учасником конкретних спірних правовідносин;
- адвокат не має особистого інтересу.
(Рішення РАУ №290 від 15.12.2016).
5. Представництво проти юридичної особи, де адвокат раніше працював.
Дозволено, якщо адвокат не має інформації, отриманої під час роботи, яка може бути використана проти цієї юридичної особи. (Рішення РАУ №7 від 04.07.2015).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.