Про кримінальну відповідальність адвоката розповів адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України Олексій Горох під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками кримінальну відповідальність адвоката, а саме:
1. Стандарти поведінки адвоката.
2. Кримінальні правопорушення, що вчиняються адвокатами.
- 2.1. Загальні кримінальні правопорушення, що можуть бути вчинені адвокатом.
- 2.2. Спеціальні кримінальні правопорушення, вчинені в інтересах клієнта.
- 2.3. Спеціальні кримінальні правопорушення, спрямовані на передачу неправомірної вигоди службовим особам.
- 2.4. Спеціальні кримінальні правопорушення, пов’язані зі зловживання впливом.
- 2.5. Спеціальні кримінальні правопорушення, спрямовані на заволодіння майном клієнта.
- 2.6. Спеціальне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 400-1 КК України.
3. Особливості здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо адвоката.
У рамках характеристики кримінальної відповідальності адвоката акцентовано на наступному:
1. Стандарти поведінки адвоката
Адвокат є спеціальним суб’єктом кримінально-правових відносин, до якого застосовуються підвищені стандарти поведінки.
Ключові положення:
- адвокат не має кримінально-правового імунітету;
- реалізація права на захист не може виходити за межі закону;
- використання статусу адвоката як способу прикриття злочинної діяльності є неприпустимим;
- адвокат не може:
- сприяти вчиненню злочину;
- бути посередником у незаконних домовленостях;
- створювати уявлення про «вплив» на суд чи слідство.
Судова практика:
- Постанова у справі № 127/11837/15-к (щодо того, що адвокатський статус не звільняє від кримінальної відповідальності).
2. Кримінальні правопорушення, що вчиняються адвокатами
2.1. Загальні кримінальні правопорушення
Адвокат може бути суб’єктом будь-якого загальнокримінального правопорушення, якщо воно:
- не пов’язане безпосередньо з наданням правової допомоги;
- вчинене як приватною особою.
Типові приклади названо:
- шахрайство;
- підроблення документів;
- заволодіння майном.
Судова практика:
- Справи, розглянуті судами загальної юрисдикції, в яких адвокат визнавався винним у загальнокримінальних злочинах (без надання імунітету у зв’язку зі статусом адвоката).
2.2. Спеціальні кримінальні правопорушення, вчинені в інтересах клієнта
Спеціальні кримінальні правопорушення, вчинені в інтересах клієнта – це кримінальні правопорушення, що можуть бути вчинені адвокатом в інтересах клієнта під час виконання професійних обов’язків.
Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (ст. 7 Правил адвокатської етики).
Інтерес клієнта не може бути виправданням злочину.
До цієї категорії віднесено:
- пособництво злочину клієнта;
- приховування злочину;
- сприяння уникненню відповідальності незаконними способами.
Судова практика:
- Позиції Верховного Суду, відповідно до яких адвокат визнається співучасником злочину, якщо його дії виходять за межі правової допомоги.
2.3. Спеціальні кримінальні правопорушення, спрямовані на передачу неправомірної вигоди
Олексій Горох описує типову модель:
- адвокат виступає посередником;
- отримує кошти від клієнта;
- обіцяє «вирішити питання» через службових осіб.
Такі дії кваліфікуються як:
- надання або посередництво у наданні неправомірної вигоди.
Судова практика:
- Судові рішення щодо адвокатів-посередників, у яких суди виходять з того, що адвокатська діяльність не легалізує хабарництво.
2.4. Спеціальні кримінальні правопорушення, пов’язані зі зловживанням впливом
Зловживання впливом є одним з найпоширеніших злочинів адвокатів.
Ознаки:
- заяви про «зв’язки»;
- обіцянки вплинути на суд або правоохоронні органи;
- одержання за це коштів.
Судова практика:
- Постанова у справі № 554/5090/16-к (як приклад підходу ККС ВС, де зазначено, що реальний вплив не є обов’язковим).
2.5. Спеціальні кримінальні правопорушення, спрямовані на заволодіння майном клієнта
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» N 5 від 26.04.2002 р. (п. 9) «Дії особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати за відповідними частинами статей 190 як шахрайство, а за наявності до того підстав – і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК як підбурювання до замаху на давання хабара. Особа, яка в такому випадку передала гроші чи цінності, вважаючи, що вона дає хабар, несе відповідальність за замах на давання останнього».
Адвокат вчиняє злочин, якщо:
- вводить клієнта в оману;
- обіцяє результат;
- отримує кошти, не маючи наміру чи можливості виконати обіцяне.
Такі дії кваліфікуються як:
- шахрайство;
- привласнення або розтрата.
Судова практика:
- Судові рішення щодо заволодіння коштами клієнтів адвокатами, в яких адвокатський статус визнається способом зловживання довірою.
2.6. Спеціальне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 400-1 КК України
Ст. 400-1 КК України розглядається як:
- гарантія адвокатської діяльності;
- норма, що не може використовуватися для прикриття зловживань.
Адвокат не має права:
- зловживати процесуальними правами;
- перешкоджати здійсненню правосуддя.
Норма, передбачена ст. 400-1 КК України, є спеціальною щодо ст. 358 КК України, тому для подолання конкуренції загальної та спеціальної правових норм вчинене суспільно небезпечне діяння слід кваліфікувати за спеціальною нормою. Тобто якщо особа підробила документи, які посвідчують її право представляти іншу особу в суді, та надала їх до суду, а також у разі невнесення адвокатом відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги, такі дії слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 4001 КК України. У випадку підробки або використання інших документів, зокрема процесуальних, такі дії слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 358 КК України. Аналогічно таке правило застосовують під час розмежування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 4001 і 366 КК України.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури ухвалила Рішення № ІХ-006/2022 від 30.09.2022 року, яким притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Мотивами прийняття вказаного рішення стало грубе порушення адвокатом абз. 1, 3 ст. 7, абз. 1, 3 ст. 12 Правил адвокатської етики, що виразилось в укладенні 12.07.2021 р. договору про надання правової допомоги з особою, яка померла 11.03.2021 р., виписавши ордер на представництво її інтересів на підставі такого договору, та подавши від її імені відзив до суду.
3. Особливості досудового розслідування щодо адвоката
Проведення обшуку у адвоката:
- Під час обшуку в адвоката за законом має бути присутній представник ради адвокатів регіону. Коли ця вимога недотримується, арешт майна може бути скасований. Суд звернув увагу, що представник органу адвокатського самоврядування прибув на місце обшуку після його початку й тоді, коли мобільний телефон та ноутбук у власника були вже вилучені. Крім цього, прокурор не надав доказів, які б свідчили про завчасне повідомлення органу адвокатського самоврядування про запланований обшук, надавши можливість представнику ради своєчасно прибути на місце обшуку. Ухвала АП ВАКС від 27.07.2023 у справі № 991/5681/23.
Проведення огляду технічних пристроїв, вилучених під час обшуку у адвоката:
- оскільки дані, які містяться на вилучених технічних пристроях, можуть містити адвокатську таємницю, слідчий або прокурор можуть проводити огляд наявних на них даних виключно за участі представника ради адвокатів регіону з метою виокремлення відомостей, що становлять адвокатську таємницю та не містять обставин, що мають значення для досудового розслідування Ухвала слідчого судді ВАКС від 10.06.2024 № 991/4899/24.
Проведення НСРД щодо адвоката:
- Позиція ВАКС «ОСОБА-1 на даний час не здійснює адвокатську діяльність, але він має свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю, може в будь-який час поновити його, а також може бути носієм адвокатської таємниці- інформації про зміст наданої правової допомоги своїм клієнтам, яка надавалась раніше, та може зберігати інформацію, яка містить адвокатську таємницю, в електронному виді, і обговорювати певні питання наданої раніше правової допомоги зі своїми клієнтами. Тобто особа, відносно якої детектив просить надати дозвіл на проведення НСРД є носієм адвокатської таємниці, а також може мати електронні носії (інформаційні системи) які можуть містити таку адвокатську таємницю. Таким чином, внаслідок здійснення НСРД може бути отримано доступ до адвокатської таємниці, яка зберігається ОСОБОЮ-1. Враховуючи викладене, дозвіл на здійснення слідчих дій відносно ОСОБИ-1, може бути здійснено тільки за клопотанням осіб, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Оскільки клопотання подане детективом, а не прокурором, зазначені вимоги закону порушені, а за такого відсутні підстави для його задоволення.
Повідомлення про підозру адвокату:
- Колегія суддів касаційного суду погоджується з такими висновками судів та вважає за необхідне зауважити, що сторона обвинувачення не надала відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_6 на момент повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення приховав те, що він був адвокатом. Постанова ККС від 25.11.2020 у справі № 627/927/19)(провадження № 51-3752км20). Аналогічна правова позиція постанова ККС від 14.06.2023 у справі № 761/40425/16-к.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.