Про кримінальну відповідальність за службову недбалість за КК України розповів завідувач науково-дослідної лабораторії вивчення проблем протидії торгівлі людьми Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для кримінальної поліції Олександр Марін під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Запорізької області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками кримінальну відповідальність за службову недбалість за КК України, а саме:
1. Поняття та ознаки основного складу кримінального правопорушення “Службова недбалість” у доктрині та судовій практиці.
- 1.1 Особливості конструкції об’єктивної сторони складу.
- 1.2 Суб’єкт службової недбалості.
- 1.3 Суб’єктивна сторона службової недбалості.
2. Службова недбалість у системі кримінальних правопорушень, які полягають у невиконанні обов’язків.
- 2.1 Види кримінальних правопорушень, які полягають у невиконанні обов’язків.
- 2.2 Види співвідношення норм про невиконання обов’язків та правила кваліфікації кримінальних правопорушень вироблення у доктрині та судовій практиці.
У рамках характеристики службової недбалості акцентовано на наступному:
1. Поняття та ознаки основного складу кримінальногоправопорушення «Службова недбалість» у доктрині та судовій практиці
1.1. Особливості конструкції об’єктивної сторони складу
1) Загальна характеристика:
Службова недбалість (ст. 367 КК) – це кримінальне правопорушення з матеріальним складом, тому обов’язковими ознаками об’єктивної сторони є:
- Суспільно небезпечне діяння:
- невиконання службових обов’язків;
- неналежне виконання службових обов’язків (пасивна та активна форма).
- Суспільно небезпечні наслідки:
- істотна шкода;
- тяжкі наслідки.
- Причиновий зв’язок між діянням та наслідками.
2) Зв’язок діяння зі службовим статусом:
Для кваліфікації за ст. 367 потрібно встановити:
- що діяння вчинене саме під час виконання службових функцій, визначених як:
- представництво влади;
- представництво місцевого самоврядування;
- організаційно-розпорядчі функції;
- адміністративно-господарські функції.
Не утворює службової недбалості: неналежне виконання технічних або професійних функцій (лікаря, механіка тощо).
3) Наявність реальної можливості діяти:
Суди вимагають встановити:
- чи особа мала реальну можливість виконати обов’язки.
Об’єктивні фактори: транспорт, ресурси, умови.
Суб’єктивні фактори: рівень знань, досвід, фізичні можливості.
Особливо виділено проблему «невігластва».
4) Судова практика щодо можливості виконати обов’язки:
Постанова ККС ВС від 06.05.2020, справа №133/2138/15 (№51-4354км19) Суд зазначив:
- службова недбалість можлива лише за умови, що обов’язок був покладений на особу законом;
- на час події державний виконавець не був зобов’язаний накладати арешт на майно — це було лише його правом;
- тому складу недбалості немає.
5) Суспільно небезпечні наслідки:
- істотна шкода, тяжкі наслідки;
- дискусію щодо упущеної вигоди.
Судова практика:
- Традиційний підхід ВСУ (26.12.2003, ПП №15) – упущена вигода може враховуватися як істотна шкода.
- Новий підхід: постанова ВСУ від 27.10.2016 у справі №5-99кс16 – шкода має бути точно доведена, обґрунтована, підтверджена відповідними доказами (включно з цивільним позовом).
- Постанова Першої палати ККС від 12.10.2021 у справі №715/2391/17 – упущена вигода враховується як доходи, які особа могла б отримати, якби право не було порушене.
6) Значення наслідків у практиці:
- Постанова ККС ВС від 23.01.2020 у справі №466/7075/14 (№51-4399км19) – реєстратор не відповідає за недбалості, якщо закон покладає перевірку документів на заявника, і збитків не завдано.
- Постанова Другої палати ККС ВС від 19.11.2024 у справі №751/626/22 (№51-4322км24) – неналежне реагування патрульних призвело до смерті учасника конфлікту – це службова недбалість.
7) Особливості причинового зв’язку
Зазначено: бездіяльність сама по собі нічого не спричиняє; суб’єкт не перериває розвиток причинового зв’язку, запущеного іншими подіями.
Постанова ККС ВС від 23.06.2020 у справі №159/3738/16-к (№51-9229км18) — причинового зв’язку немає, якщо наслідки настали внаслідок дій інших уповноважених органів.
Висновок щодо об’єктивної сторони:
Для кваліфікації за ст. 367 необхідно встановити:
- Нормативний акт, що визначає обов’язки;
- Конкретні обов’язки, та чи була реальна можливість їх виконати;
- Конкретні порушення;
- Наслідки та їх причинний зв’язок з діянням.
1.2. Суб’єкт службової недбалості
Службовою особою є особа, яка:
- постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням виконує функції представника влади чи місцевого самоврядування;
- або займає посади з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями.
Судова практика:
1) Постанова ВС від 08.09.2021 у справі №185/2418/18 (№51-1677км21) — інженер технагляду, який мав спецповноваження від органу місцевого самоврядування, є службовою особою.
2) Постанова Першої палати ККС ВС від 16.01.2024 у справі №443/711/19 (№51-4896км23) — ФОП, який керує працівниками, визначає оплату тощо, виконує орг-розпорядчі та адм-господарські функції, тому є службовою особою.
1.3. Суб’єктивна сторона службової недбалості
У диспозиції використано формулу: «через несумлінне ставлення».
Отже, суб’єктивна сторона:
Винятково необережність:
- злочинна самовпевненість: передбачає можливість шкоди, але легковажно розраховує на її відвернення;
- злочинна недбалість: не передбачає шкоди, хоч повинна і могла передбачити.
Судова практика:
- Постанова ВС від 17.08.2021 у справі №484/1376/18 (№51-3490км21) — суд підтвердив, що ст. 367 може бути вчинена лише з необережності; обвинувальний акт повинен чітко визначати форму вини відповідно до ст. 25 КК.
2. Службова недбалість у системі кримінальних правопорушень, які полягають у невиконанні обов’язків
2.1. Види кримінальних правопорушень, які полягають у невиконанні обов’язків
1) «Військове відгалуження» ст. 425 КК (та пов’язані специфічні склади 413–421 КК):
- Справа генерала Назарова (ч. 3 ст. 425);
- Постанова ККС ВС від 21.05.2021 (№185/12161/15-к, №51-6169км20) — справу закрито через відсутність складу: він не мав реальної можливості запобігти теракту, що призвів до загибелі 49 військових.
2) Делікти створення небезпеки (240, 242, 243, 244, 253, 267, 272, 273, 274, 275, 276, 282 КК):
Склади, де наслідок – створення загрози, а не заподіяння шкоди.
3) Формальні склади (320, 321 КК):
Порушення певних правил – відповідальність без настання наслідків.
4) Матеріальні склади з немайновими наслідками (137, 140, 236, 237, 251, 264, 271, 287, 288, 325, 326, 329, 380 КК).
5) Матеріальні склади з майновими наслідками (197, 254, 270, 363 КК).
2.2. Види співвідношення норм та правила кваліфікації
Лінія розмежування між спеціальними та специфічними складами залежить від характеру наслідків.
- Якщо наслідки майнові → це спеціальна норма щодо ст. 367.
- Якщо наслідки для життя, здоров’я, довкілля, безпеки → це специфічні склади, які не конкурують зі ст. 367.
Судова практика про співвідношення норм:
1) Постанова ККС ВС у справі №536/621/16-к (№51-3166км20) — для підпалу (ч. 2 ст. 194) розмір шкоди не має значення → спеціальний склад.
2) Постанова ВП ВС у справі №301/2178/13-к (№13-57кс18) — для ст. 365 ч. 2 не потрібно доводити істотну шкоду → специфічний склад.
Додаткова судова практика щодо кваліфікації службової недбалості:
1) Постанова Третьої палати ККС ВС від 14.02.2024 у справі №170/293/21 (№51-3576км23) — директор НПП незаконно видав лісорубні квитки – утворює склад ст. 367.
2) Постанова Другої палати ККС ВС від 06.06.2024 у справі №308/5823/18 (№51-69км24) — відсутність тяжких наслідків; складу недбалості немає.
3) Постанова Третьої палати ККС ВС від 31.07.2024 у справі №742/3620/21 (№51-1719км24) — для встановлення недбалості треба визначити обсяг обов’язків і реальну можливість їх виконання.
4) Постанова Першої палати ККС ВС від 27.08.2024 у справі №732/1060/20 (№51-3697км23) — бухгалтер не мав обов’язку нараховувати зарплату → об’єктивна сторона відсутня.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.