Про особливості цивільно-правового захисту права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа розповіла адвокат,доктор філософії в галузі права, старший партнер Адвокатського обʼєднання «Кучерявенко та партнери», член Ради Комітету Національної асоціації адвокатів Вікторія Кучерявенко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками особливості цивільно-правового захисту права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа, а саме:
- 1. Система медіа в Україні. Правові основи діяльності медіа.
- 2. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкти цивільного права. Способи порушення права особи на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації.
- 3. Форми захисту честі, гідності та/або ділової репутації. Особливості неюрисдикційного захисту права особи на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа.
- 4. Юрисдикція справ про захист честі, гідності та ділової репутації. Позовна давність у спорах із захисту честі, гідності та ділової репутації.
- 5. Субʼєкти правовідносин із захисту права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа.
- 6. Юридичний склад інформаційного правопорушення.
- 7. Способи захисту права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації. Типові помилки при виборі способу захисту.
- 8. Підстави звільнення від відповідальності за поширення недостовірної інформації, якою завдається шкода честі, гідності та ділової репутації особи.
- 9. Окремі аспекти процесу доказування у справах із захисту права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа.
У рамках характеристики з права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації, порушених у медіа акцентовано на наступному:
1. Система медіа в Україні. Правові основи діяльності медіа
Види медіа:
- Аудіальний медіа-сервіс на замовлення;
- Аудіовізуальний медіа-сервіс на замовлення;
- Радіомовники;
- Телемовники.
Особливі суб’єкти:
- суспільні аудіовізуальні медіа-сервіси;
- іномовлення;
- місцеві публічні медіа-сервіси та медіа громад;
- парламентське мовлення.
Онлайн- та друковані медіа:
- суб’єкт друкованих медіа;
- суб’єкт онлайн-медіа;
Важливо: особа, яка регулярно поширює інформацію через соцмережі, не є суб’єктом онлайн-медіа, якщо не зареєструється добровільно.
Правові основи діяльності медіа:
- Ст. 34 Конституції України — право на свободу слова та інформацію.
- Ст. 10 ЄКПЛ — свобода вираження поглядів.
- Ст. 302 ЦК України — право на інформацію.
- Закон «Про медіа»:
- ст. 4 — свобода діяльності у сфері медіа;
- ст. 43 — спростування та право на відповідь.
- Закон «Про інформацію».
- Закон «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», ст. 11-1 (права журналіста).
- Кодекс етики українського журналіста.
- Професійні стандарти: баланс думок, достовірність, повнота, відокремлення фактів і коментарів, точність, оперативність.
2. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкти цивільного права. Способи порушення права
- Гідність — цінність кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти.
- Честь — позитивна соціальна оцінка особи.
- Ділова репутація — суспільна оцінка ділових та професійних якостей фізичної/юридичної особи.
Способи порушення права:
Нормативні підстави:
- ст. 277 ЦКУ — право на відповідь та спростування.
- ст. 30 Закону «Про інформацію» — щодо оціночних суджень.
- ст. 43 Закону «Про медіа» — право вимагати спростування інформації.
Порушення:
- поширення недостовірної інформації
- поширення неповної/неточної інформації
- поширення ображаючих оціночних суджень (брутальних, принизливих)
3. Форми захисту. Неюрисдикційний захист
Форми захисту:
- Неюрисдикційна форма (ст. 43 Закону «Про медіа»):
- подання заяви до медіа:
- про спростування;
- про реалізацію права на відповідь.
- порядок розгляду заяви визначений законом;
- порядок оприлюднення відповіді/спростування.
Юрисдикційна форма:
- позов до суду;
- окреме провадження (якщо неможливо встановити поширювача).
4. Юрисдикція та позовна давність
Усі спори про честь, гідність, ділову репутацію — цивільне судочинство, окрім:
- спори між юридичними особами або між юрособами та ФОПами у сфері господарювання – господарське судочинство.
Судова практика:
- ВП ВС, 03.04.2019, справа № 750/2052/16-ц — визначила юрисдикцію цивільних/господарських спорів.
Позовна давність:
- загальне правило: не застосовується (п.1 ч.1 ст. 268 ЦКУ).
- виняток: 1-річна позовна давність до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної в медіа (п.2 ч.2 ст. 258 ЦКУ).
Обчислення:
- від дня публікації
- або від дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися.
5. Суб’єкти правовідносин:
1) Правомочні суб’єкти (позивачі):
- фізичні особи;
- юридичні особи;
- члени сім’ї (в окремих випадках).
2) Зобов’язані суб’єкти (відповідачі):
- фізична та/або юридична особа, яка поширила інформацію;
- автор інформації.
- Якщо поширювач невідомий:
- можливе встановлення факту недостовірності і спростування в окремому провадженні.
Судова практика:
- Пленум ВСУ №1 від 27.02.2009, п.13 — порядок розгляду в окремому провадженні.
6. Юридичний склад інформаційного правопорушення
Юридичний склад інформаційного правопорушення складається з чотирьох елементів:
- Поширення інформації.
- Інформація стосується конкретної особи.
- Інформація є недостовірною / або це образливі оціночні судження.
- Інформація завдає шкоди честі, гідності, діловій репутації.
Ключові правові позиції:
- Фактичні твердження VS оціночні судження:
- Постанова КЦС ВС, 26.10.2022, № 203/4088/20 — критерії розмежування.
- Оціночні судження та вимога про мінімальну фактичну основу:
- ЄСПЛ, Lingens v Austria, Mahmudov and Agazade v Azerbaijan — навіть оціночні судження мають ґрунтуватися на певній фактичній основі.
7. Способи захисту та типові помилки
1. Загальні способи (цивільно-правові):
- припинення порушення;
- відновлення попереднього стану;
- відшкодування збитків;
- моральна шкода.
Спеціальні способи:
- поновлення особистого немайнового права;
- спростування недостовірної інформації;
- право на відповідь;
- заборона поширення інформації.
Типові помилки:
1. Не вказано, яку інформацію спростувати:
- Постанова КЦС ВС від 14.07.2021, № 203/360/20.
2. Вимога тільки про спростування без вимоги визнати недостовірною:
- Постанова КЦС ВС від 07.09.2021, № 757/37803/19-ц.
3. Вимога “спростувати шляхом публічних вибачень”:
- КЦС ВС, 13.03.2024, № 712/10999/22.
4. Недопустимість заборони дій “на майбутнє”:
- Постанова КЦС ВС, 19.01.2022, № 331/3298/20.
5. Компенсація моральної шкоди у випадку, коли позов заявлений не з тих підстав:
- неможливо стягнути шкоду за образливі оціночні судження, якщо заявлено позов лише про недостовірність.
8. Підстави звільнення від відповідальності
Загальні підстави звільнення від відповідальності:
- інформація поширена з офіційних джерел (ч.2 ст. 302 ЦКУ).
Спеціальні підстави (Закон «Про медіа», ст.117):
- дослівне відтворення матеріалів інших зареєстрованих медіа;
- дослівне відтворення публічних виступів органів влади/посадовців;
- інформація, надана у відповідь на запит;
- поширення інформації без попереднього запису з оперативним реагуванням.
Звільнення журналіста (ст.17 Закону про держпідтримку медіа):
- якщо журналіст діяв добросовісно і здійснював перевірку.
Онлайн-медіа:
- за користувацький контент — якщо блокують за 3 робочі дні після скарги/припису.
Судова практика:
- КЦС ВС, 07.09.2021, № 757/37803/19-ц — відтворення не звільняє автоматично.
- КЦС ВС, 02.02.2022, № 759/16597/18 — відтворення не повинно створювати нової інформації.
- КЦС ВС, 29.11.2023, № 761/6087/22 — пряма мова не є єдиним способом цитування.
9. Окремі аспекти процесу доказування
1. Роздруківки з Інтернету — не є доказом без засвідчення власником/провайдером. КЦС ВС, 25.05.2022, № 457/1153/20.
2. Можливість доведення через відеозапис. КЦС ВС, 19.01.2022, № 334/7343/19.
3. Суди самі визначають, чи є висловлювання фактичним твердженням або оцінкою. КЦС ВС, 30.01.2023, № 712/8458/19.
4. Лінгвістична експертиза виконується лише держспецустановами. КЦС ВС, 08.04.2024, № 760/5027/21.
5. Відсутня презумпція добропорядності. КЦС ВС, 09.06.2023, № 761/14615/21.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.