Про позбавлення та поновлення батьківських прав суддя Верховного Суду Павло Пархоменко

Про позбавлення та поновлення батьківських прав розповів кандидат юридичних наук, суддя Верховного Суду Павло Пархоменко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками позбавлення та поновлення батьківських прав, а саме:

• 1. Правова база. Базові принципи. Підхід ЄСПЛ при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав.
• 2. Участь органу опіки та піклування.
• 3. Процедура позбавлення батьківських прав.
• 4. Поновлення батьківських прав.

У рамках характеристики позбавлення та поновлення батьківських прав акцентовано на наступному:

1. Правова база. Базові принципи. Підхід ЄСПЛ при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав

Правова база:

• Конституція України, ст. 51 — сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
• Конвенція про права дитини (1989)

• ст. 3 — у всіх діях щодо дітей першочергово враховуються якнайкращі інтереси дитини;
• ст. 9 — дитина не повинна розлучатися з батьками, окрім як в інтересах дитини;
• ст. 12 — право дитини бути вислуханою у будь-якій справі, що її стосується.

• Європейська конвенція з прав людини, ст. 8 — право на повагу до приватного та сімейного життя.
• Сімейний кодекс України (СКУ) — розділ IV, статті 150–170 (права та обов’язки батьків і дітей, позбавлення й поновлення батьківських прав).
• Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК) — глава 5 (позовне провадження).
• Постанова КМУ № 866 від 24.09.2008 — порядок діяльності органів опіки та піклування щодо захисту прав дитини.
• Постанова ВС від 14.03.2025 у справі №527/955/24 — приклад імплементації міжнародних стандартів у національне право.

Базові принципи:

1. Принцип якнайкращих інтересів дитини:

1. Визначальний критерій у справах про позбавлення або поновлення батьківських прав.
2. Передбачає баланс між збереженням сімейних зв’язків і забезпеченням безпеки, стабільності та розвитку дитини.
3. Як зазначив ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» (Mamchur v. Ukraine), п. 100: «Найкращі інтереси дитини передбачають збереження її зв’язків із сім’єю, якщо сім’я не є непридатною, а також розвиток дитини у безпечному та спокійному середовищі».
4. Принцип пропорційності (необхідність втручання):

1. Держава може втручатися у сімейне життя лише тоді, коли це є необхідним у демократичному суспільстві, переслідуючи легітимну мету — захист прав і інтересів дитини (ст. 8 Конвенції).
2. Суд зобов’язаний обґрунтувати, чому втручання (позбавлення прав) є пропорційним, тобто не існує менш інтенсивного способу досягти тієї ж мети.
3. Принцип збереження сімейних зв’язків:
4. ЄСПЛ наголошує: держава має не лише захищати дитину від небезпеки, а й підтримувати контакт із батьками, якщо це не шкодить інтересам дитини («Saviny v. Ukraine», «Kutzner v. Germany»).
5. Принцип залучення батьків до процесу:
6. Особа має бути залучена до процесу прийняття рішень у достатньому обсязі для захисту своїх прав («Hunt v. Ukraine», «N.T. and Others v. Georgia», «McMichael v. United Kingdom»).

Підхід ЄСПЛ:

ЄСПЛ застосовує триступеневий тест при оцінці законності позбавлення батьківських прав (справа «Hunt v. Ukraine»):

1. Втручання передбачене законом.
2. Втручання має легітимну мету — захист інтересів дитини, її здоров’я, моралі.
3. Втручання є необхідним і пропорційним у демократичному суспільстві.

Ключові справи ЄСПЛ:

• Hunt v. Ukraine — неврахування позиції батька = порушення ст. 8 Конвенції.
• Saviny v. Ukraine — держава не може виправдовувати вилучення дитини лише матеріальною бідністю сім’ї.
• Strand Lobben and Others v. Norway — остаточне усиновлення без достатньої оцінки можливості відновлення сімейних зв’язків = порушення.
• M.D. v. Malta, Haddad v. Spain, Haas v. Germany, Achim v. Romania — підкреслення, що позбавлення батьківських прав — надзвичайний, останній захід.

2. Участь органу опіки та піклування

Правове регулювання:

• Стаття 19 Сімейного кодексу України — участь органу опіки та піклування є обов’язковою у справах про позбавлення і поновлення батьківських прав.
• Постанова КМУ № 866 — визначає повноваження та процедуру діяльності органу опіки.
• Правила опіки та піклування (1999 р.) — деталізують порядок обстеження умов проживання дитини.

Функції органу опіки:

1. Проведення обстеження житлово-побутових умов дитини і батьків.
2. Підготовка висновку щодо доцільності позбавлення або поновлення прав.
3. Представництво у суді як третя особа, що не заявляє самостійних вимог.
4. Надання суду акту обстеження та інформації про стан дитини.

Оцінка висновку органу опіки:

• Висновок органу опіки має рекомендаційний характер, але суд зобов’язаний його дослідити (постанова ВС від 18.01.2021, справа №685/511/19).
• Суд не може ухвалити рішення без участі органу опіки або без його висновку (постанова ВС від 27.01.2021, №355/1857/18).
• Якщо отримання висновку об’єктивно неможливе (наприклад, дитина за кордоном), це не перешкоджає розгляду (постанова ВС від 11.12.2023, №523/19706/19).
• Рішення органу опіки може бути оскаржене в суді (Велика Палата ВС від 29.08.2018, №203/4901/16-ц).

3. Процедура позбавлення батьківських прав

Підстави позбавлення батьківських прав (ст. 164 СКУ):

1. Ухилення від виконання батьківських обов’язків.
2. Жорстоке поводження з дитиною.
3. Хронічний алкоголізм або наркоманія.
4. Експлуатація дитини, примушування до жебрацтва, злочинної діяльності.
5. Вчинення умисного злочину щодо дитини або другого з батьків.

Процедурні етапи:

1. Подання позову — має право подати другий із батьків, опікун, орган опіки, прокурор.
2. Залучення органу опіки — обов’язкова участь.
3. Дослідження доказів — акти обстеження, пояснення сторін, свідків, довідки, медичні документи.
4. Врахування думки дитини — ст. 171 СКУ, ст. 12 Конвенції про права дитини.
5. Застосування принципу пропорційності — суд оцінює, чи можливо обмежитися менш жорстким заходом (наприклад, встановлення графіка спілкування, соціальний супровід).
6. Прийняття рішення — суд мотивує, чому позбавлення прав відповідає найкращим інтересам дитини.
7. Наслідки — втрата всіх прав щодо дитини (ст. 166 СКУ), але не звільнення від обов’язку утримання.

Судова практика:

• ВС, постанова від 02.11.2020 №552/2947/19 — суд має оцінювати не поведінку батьків, а вплив цієї поведінки на дитину.
• ВС, постанова від 14.02.2024 №332/1203/22 — відхилення висновку органу опіки повинно бути обґрунтованим.
• ЄСПЛ, «Saviny v. Ukraine» — держава не може вилучати дітей з бідної родини без доказів шкоди для дитини.
• ЄСПЛ, «Kutzner v. Germany» — позбавлення прав має бути крайнім заходом.

4. Поновлення батьківських прав

Правова основа поновлення батьківських прав зазначена у статті 169 СК України.

Поновлення можливе лише за умови:

• Зміни поведінки особи,
• Здатності виконувати батьківські обов’язки,
• Згоди дитини (якщо вона може її висловити).

Процедура поновлення батьківських прав:

1. Позов особи, позбавленої прав — подається до суду.
2. Участь органу опіки — обов’язкова.
3. Оцінка змін обставин — суд аналізує, чи реально змінилася поведінка батька/матері.
4. Врахування думки дитини (ст. 171 СКУ, постанова ВС від 17.07.2019 №185/6994/15-ц).
5. Висновок органу опіки — щодо доцільності поновлення.
6. Прийняття рішення — з урахуванням принципу найкращих інтересів дитини.

Судова практика:

• ВС, постанова від 31.10.2018 №334/4544/16-ц — думка дитини враховується, але не є вирішальною.
• ВС, постанова від 16.12.2020 №588/1781/19 — позитивна динаміка поведінки батька, висновок психолога про прив’язаність дітей — підстава для поновлення.
• ЄСПЛ, «Strand Lobben and Others v. Norway» — відмова у відновленні сімейних зв’язків без реального аналізу ситуації — порушення ст. 8 Конвенції.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.