Про розумні строки розгляду справи судом: критерії ЄСПЛ та національна практика розповіла суддя-спікер Володарського районного суду Київської області, викладач (тренер) Національної школи суддів України Людмила Макаренко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками критерії ЄСПЛ та національну практику щодо розумних строків розгляду справи судом, а саме:
- 1. Верховенство права, принцип правової (юридичної) визначеності, розумні строки.
- 2. Процесуальні строки: національне законодавство і судова практика.
- 3. Критерії «розумного строку»: практика Європейського суду з прав людини.
У рамках характеристики розумних строків розгляду справи судом акцентовано на наступному:
1. Верховенство права, принцип правової (юридичної) визначеності, розумні строки
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України). Верховенство права як основа правової системи включає:
- законність,
- юридичну визначеність,
- доступ до правосуддя,
- незалежність і безсторонність судів,
- заборону свавілля.
Венеціанська комісія (2011) визначила елементи верховенства права: законність, правова визначеність, заборона свавілля, доступ до правосуддя, захист прав людини і рівність перед законом.
Принцип юридичної визначеності:
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є правова визначеність — передбачуваність та стабільність правового регулювання.
ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» (2010) наголосив, що юридична визначеність передбачає:
- дотримання res judicata (остаточності судових рішень),
- обов’язковість виконання процесуальних правил не лише для сторін, але й для самих судів.
Постанова Великої Палати ВС від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20: Закон має бути чітким і передбачуваним, щоб особа могла розуміти наслідки своїх дій.
Розумні строки:
Конституція України (ст. 129) закріплює розумні строки як одну з основних засад судочинства.
КСУ (Висновок № 1-в/2016) підкреслює: Розумні строки гарантують захист порушених прав у оптимальний час і відповідають вимогам ст. 6 Конвенції.
2. Процесуальні строки: національне законодавство і судова практика
Визначення процесуальних строків:
- ЦПК, ГПК, КАС: строки встановлюються законом або судом.
- КПК (ст. 113): строки встановлюються законом, прокурором, слідчим суддею або судом.
Поновлення строків:
- строки, встановлені законом, поновлюються за заявою (ст. 127 ЦПК, ст. 119 ГПК, ст. 121 КАС).
Судова практика щодо поновлення строків:
- Велика Палата ВС, постанова від 22.06.2023 у справі № 643/5369/16: Безпідставне поновлення пропущеного строку порушує принцип юридичної визначеності.
- ЄСПЛ: «Завалій та інші проти України» (2022),
- «Пономарьов проти України» (2008),
- «Устименко проти України» (2015).
Строки в кримінальному провадженні:
КПК (ст. 28): процесуальні дії виконуються у розумні строки, які:
- визначаються складністю справи,
- поведінкою учасників,
- діями органів слідства і суду.
3. Критерії «розумного строку»: практика Європейського суду з прав людини
Право на розгляд справи у розумний строк закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини наголошує, що строк розгляду справи має оцінюватися індивідуально, з урахуванням усіх обставин, і виходячи з загального ходу провадження.
ЄСПЛ сформував чотири ключові критерії, за якими визначається, чи було порушено «розумний строк»:
1) Складність справи:
Суд враховує, наскільки справа є об’ємною і доказово навантаженою, чи призначалася експертиза, скільки учасників і епізодів у справі, чи має вона специфічний правовий характер. Чим складніша справа, тим допустиміший довший строк її розгляду.
2) Поведінка заявника:
ЄСПЛ оцінює, чи сприяв заявник затягуванню процесу, наприклад, подаючи надмірні клопотання, не з’являючись на засідання або зловживаючи процесуальними правами. Якщо затягування викликане поведінкою сторони, це не покладається на державу.
3) Поведінка органів державної влади/суду:
Суд розглядає, чи дотримувалися органи влади належної процесуальної активності, чи проводилися засідання регулярно, чи не зупинявся розгляд без реальної необхідності, чи вживав суд заходів проти зволікань та формального перенесення засідань.
Як підкреслює ЄСПЛ, завантаженість судової системи не може виправдовувати надмірні строки.
4) Значення справи для заявника:
Якщо результат справи суттєво впливає на життя людини, зокрема стосується:
- свободи та особистої недоторканності,
- стану здоров’я,
- соціального статусу,
- сімейного життя,
- засобів існування,
то ЄСПЛ вимагає максимально прискореного розгляду.
Судова практика ЄСПЛ:
- Справа Kudla v. Poland (2000):
ЄСПЛ наголосив, що держава зобов’язана забезпечити ефективні внутрішні механізми, які дозволяють людині захищатися від надмірної тривалості процесу. Відсутність таких механізмів розцінюється як порушення ст. 6 Конвенції та загроза принципу верховенства права.
- Справа Zająa v. Poland (2019):
Суд зазначив, що затягування експертиз і процесуальних дій через неорганізованість судової системи є відповідальністю держави. Суд має обов’язок контролювати темп процесу, включно з роботою експертів.
- Справа Naumenko v. Ukraine (2004):
Провадження тривало 5 років і 8 місяців у спорі, що мав важливе соціальне значення (пільги ліквідатора ЧАЕС). ЄСПЛ визнав порушення ст. 6, оскільки затримка істотно впливала на життєві умови заявниці.
- Справа Salkov and Others v. Ukraine (2024):
Провадження тривали від 4 до 16 років. ЄСПЛ встановив системне порушення права на розгляд справи в розумний строк, а також зазначив відсутність ефективного засобу юридичного захисту, визнавши порушення ст. 6 і ст. 13 Конвенції.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.