Адвокат, голова адвокатського об’єднання «Назар Кульчицький і партнери» Назар Кульчицький у межах секції виступив у Верховному Суді із доповіддю на тему «Стандарт та обов’язок доведення у справах про стягнення необґрунтованих активів відповідно до практики Європейського суду з прав людини».
Про це повідомляє Судова влада.
Він зосередив увагу на питанні правової природи цивільної конфіскації та підходах ЄСПЛ до її кваліфікації, наголосивши, що попри формальне зарахування таких справ до цивільних правовідносин у національному законодавстві ЄСПЛ оцінює їх крізь призму власних критеріїв, зокрема тесту Енгеля.
Спікер проаналізував практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справах GOGITIDZE AND OTHERS v. Georgia та PĂCURAR v. Romania, на які зазвичай спирається національна судова практика. Він наголосив, що оцінка ЄСПЛ здійснюється не формально, а з урахуванням певних критеріїв, зокрема того, чи кваліфікується воно з точки зору кримінального процесу як такого в національному законодавстві, природи правопорушення та важкості покарання, і саме з цієї позиції питання цивільної конфіскації не є однозначним.
Назар Кульчицький провів паралелі з люстраційними справами, такими як MATYJEK v. Poland та «Полях та інші проти України», у яких ЄСПЛ у різних ситуаціях доходив як до цивільного, так і до кримінального аспекту застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, залежно від сукупності критеріїв та наслідків для особи.
Крім того, у доповіді було звернено увагу на процедурні особливості цивільної конфіскації, а саме на те, що докази в таких справах фактично збираються органами досудового розслідування із застосуванням методів, притаманних кримінальному провадженню, без відповідних кримінальних процесуальних гарантій. Спікер також наголосив, що в Україні наслідки цивільної конфіскації не обмежуються лише вилученням активів, а поєднуються зі звільненням з посади та можливістю притягнення до кримінальної відповідальності. У зв’язку із цим він порушив питання заборони подвійного притягнення до відповідальності з посиланням на справи SERGEY ZOLOTUKHIN v. Russia та A AND B v. Norway, а також звернув увагу на ризик покладення тягаря доказування на відповідача у контексті застосування ст. 6 Конвенції.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.