Про судовий контроль на досудовому розслідуванні та актуальні питання статті 303 КПК України суддя Вікторія Бучківська

Про судовий контроль на досудовому розслідуванні: актуальні питання статті 303 КПК України розповіла суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками актуальні питання статті 303 КПК України, а саме:

1. Заборона втручання в дискреційні повноваження
2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора за статтею 303 КПК України: вимоги до скарги
3. Скарги за п.1 ч.1 ст.303 КПК України: не внесення відомостей до ЄРДР /практика Верховного Суду/
4. Відмова у визнанні потерпілим: повноваження слідчого судді
5. Тимчасово вилучене майно: межі повноважень слідчого судді
6. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді
7. Роз’яснення ухвал слідчого судді

У рамках характеристики судового контролю на досудового розслідування акцентовано на наступному:

1. Заборона втручання в дискреційні повноваження

Слідчий суддя під час досудового розслідування здійснює судовий контроль, а не процесуальне керівництво розслідуванням. Його функція полягає у забезпеченні дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя:

• може скасовувати незаконні процесуальні рішення слідчого або прокурора;
• може зобов’язувати вчиняти процесуальні дії, прямо передбачені КПК України.

Водночас слідчий суддя:

• не виконує функції слідчого або прокурора;
• не має права втручатися у процесуальну самостійність сторони обвинувачення;
• позбавлений повноважень надавати вказівки щодо прийняття конкретного процесуального рішення, зокрема:
  • повідомити про підозру;
  • закрити кримінальне провадження;
  • змінити правову кваліфікацію;
  • визнати особу потерпілою;
  • визначити форму закінчення досудового розслідування.

Верховний Суд наголошує, що такі дії є дискреційними повноваженнями слідчого та прокурора, а втручання суду в них суперечить:

• ч. 3 ст. 22 КПК України (змагальність та розподіл функцій);
• ст. 307 КПК України (межі повноважень слідчого судді).

Судова практика:

• Постанова ВС від 01.12.2022 у справі № 522/7836/21 – слідчий суддя не може зобов’язати прийняти конкретне процесуальне рішення.
• ВС ККС від 05.05.2023, справа № 188/1146/22 – зобов’язання повідомити про підозру є виходом за межі повноважень.
• ВС ККС від 14.02.2023, справа № 405/680/22 – слідчий суддя не має повноважень зобов’язувати прокурора закрити кримінальне провадження.
• ККС ВС від 16.05.2019, справа № 761/20985/18 – слідчий суддя не має права встановлювати строк для закінчення досудового розслідування.
• ККС ВС від 21.04.2021, справа № 578/789/19 – зміна правової кваліфікації є виключною компетенцією сторони обвинувачення.

2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора (ст. 303 КПК): вимоги до скарги

Частина 2 статті 307 КПК України чітко розмежовує повноваження слідчого судді залежно від предмета скарги.

Якщо оскаржується дія або бездіяльність:

• слідчий суддя має право:
  • зобов’язати припинити дію;
  • зобов’язати вчинити процесуальну дію;
• але не має повноважень скасувати дію, яка вже відбулася.

Якщо оскаржується процесуальне рішення:

• слідчий суддя має право: скасувати рішення;
• але не має права зобов’язати прийняти інше рішення або визначати його зміст.

Слідчий суддя не може підміняти собою слідчого чи прокурора, оскільки це порушує баланс сторін у кримінальному провадженні.

Судова практика:

• ОП ККС ВС від 19.02.2019, справа № 569/17036/18 – якщо після відкриття провадження встановлено, що скарга не підлягає розгляду за ст. 303 КПК, провадження підлягає закриттю.
• ККС ВС від 31.01.2019, справа № 183/6229/18.
• ККС ВС від 15.05.2019, справа № 760/25546/18.
• ККС ВС від 05.07.2022, справа № 757/27041/21-к – апеляційний суд не вправі відмовляти в перевірці законності ухвал, не передбачених КПК.

3. Скарги за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України

Досудове розслідування починається виключно з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Невнесення таких відомостей після отримання заяви або повідомлення є процесуальною бездіяльністю, що може бути оскаржена.

КПК України:

• не вимагає дотримання правил підслідності при внесенні відомостей;
• не дозволяє відмовляти у внесенні відомостей з мотивів непідслідності.

У межах розгляду скарги слідчий суддя:

1. З’ясовує мотиви невнесення відомостей;
2. Оцінює достатність даних, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення;
3. Вирішує питання про наявність правових підстав для зобов’язання внести відомості до ЄРДР.

Судова практика:

• ККС ВС від 16.05.2019, справа № 761/20985/18 – безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим.
• ВС від 30.09.2021, справа № 556/450/18 – слідчий має оцінити достатність даних заяви.
• ВП ВС від 26.03.2019, справа № 807/1456/17 – виключення відомостей з ЄРДР не передбачене законом.
• Рішення КСУ від 17.06.2020 № 4-р(ІІ)/2020 – заборона апеляційного оскарження ухвал про ЄРДР визнана неконституційною.
• ОП ККС ВС, справа № 133/3337/19 – ухвали щодо ЄРДР після 17.06.2020 підлягають апеляційному оскарженню.

4. Відмова у визнанні потерпілим: повноваження слідчого судді

Визнання особи потерпілою є процесуальним рішенням слідчого або прокурора. Слідчий суддя:

• може скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим;
• не має повноважень зобов’язувати визнати особу потерпілою.

Скасування постанови:

• не надає автоматично статус потерпілого;
• означає лише необхідність повторного вирішення питання слідчим або прокурором.

Судова практика:

• ККС ВС від 01.12.2022, справа № 522/7836/21 – зобов’язання визнати потерпілим є втручанням у дискрецію.
• ВП ВС від 11.03.2021, справа № 9901/540/19 – суд не встановлює факту завдання шкоди як передумови статусу потерпілого.

5. Тимчасово вилучене майно: межі повноважень слідчого судді

Тимчасово вилучене майно підлягає арешту лише за умови дотримання строків, визначених ст. 171 КПК України:

• не пізніше наступного робочого дня;
• при обшуку за ухвалою – 48 годин.

Недотримання строків тягне обов’язок негайного повернення майна.

КПК України:

• не вимагає накладення арешту на речі, дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі про обшук;
• не дозволяє вирішувати питання арешту майна поза межами кримінального провадження.

Судова практика:

• ВП ВС від 05.11.2019, справа № 9901/763/18.
• ККС ВС від 23.01.2020, справа № 457/1485/13-к.
• ВП ВС від 30.06.2020, справа № 727/2878/19.
• ВС від 13.06.2023, справа № 572/1861/18 – порушення строків не робить докази недопустимими.
• ОП ККС ВС від 15.04.2024, справа № 554/2506/22 – після закриття провадження арешт припиняється автоматично.

6. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді

Якщо слідчий суддя постановив ухвалу:

• не передбачену КПК України,
• або таку, що виходить за межі його повноважень,

вона підлягає апеляційному перегляду на підставі принципу доступу до правосуддя.

Судова практика:

• ВСУ від 12.10.2017 № 5-142кс(15)17.
• ККС ВС від 29.08.2022, справа № 757/61433/21-к.
• ОП ККС ВС від 27.05.2019 – строк апеляційного оскарження обчислюється з дня оголошення резолютивної частини.

7. Роз’яснення ухвал слідчого судді

КПК України дозволяє роз’яснення будь-якого судового рішення, у тому числі ухвали слідчого судді, якщо воно є незрозумілим, без зміни його змісту.

Ухвали про роз’яснення та відмову в роз’ясненні підлягають апеляційному оскарженню.

Судова практика:

• Ухвала ВССУ від 02.07.2015, справа № 5-1407км15.
• Ухвала ВССУ від 29.10.2015, справа № 5-2452км15.
• Ухвала ВССУ від 06.10.2015, справа № 5-2286км15.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.