Про теоретичні, організаційні та процесуальні питання судової експертизи розповів адвокат, арбітражний керуючий, заступник Голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, секретар Комітету з питань банкрутства, що діє в складі НААУ Юрій Григоренко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками теоретичні, організаційні та процесуальні питання судової експертизи, а саме:
- 1. Поняття судової експертизи.
- 2. Нормативні акти, що регулюють судовоекспертну діяльність.
- 3. Особи, уповноважені призначати судову експертизу.
- 4. Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
- 5. Експертні служби.
- 6. Приватні судові експерти.
- 7. «Інші фахівці» у судочинстві: правові проблеми та ризики.
- 8. Види судових експертиз за процедурою проведення.
- 9. Різниця між судовою експертизою та експертним дослідженням.
- 10. Експертне дослідження.
- 11. Відомості, які можна отримати адвокату із Реєстру.
У рамках характеристики судової експертизи акцентовано на наступному:
1. Поняття судової експертизи
Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Спеціальними є знання та вміння у відповідній галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, крім знань у галузі права, що необхідні для вирішення питань, які виникають при розслідуванні та розгляді у суді конкретних справ.
Спеціальними іменують знання, які не є загальнопоширеними, загальновідомими, а лише ті, якими володіють спеціалісти-професіонали у тій чи іншій галузі.
Ці знання отримуються фахівцем у процесі навчання та практичної діяльності за відповідною спеціальністю (фахом), і включають навички та уміння щодо їх застосування. Особи, які володіють спеціальними знаннями та досвідом, у судочинстві визнані обізнаними особами.
2. Нормативні акти, що регулюють судово-експертну діяльність:
- Конституція України;
- ЦПК, КПК, ГПК України;
- Кодекс України про адміністративні правопорушення;
- Кодекс адміністративного судочинства України;
- Митний кодекс України;
- Закон України «Про судову експертизу»;
- Закон України «Про виконавче провадження»;
- Закон України «Про адвокатуру»;
- Закон України «Про екологічну експертизу»;
- Міжнародні договори й угоди про взаємну правову допомогу і співробітництво;
- Указ Президента України від 6.04.2011 №406/2011 «Про Положення про Міністерство оборони України та Генеральний штаб ЗСУ»;
- Відомчі інструкції:
- «Про призначення і проведення судових експертиз» (наказ Мін’юсту від 08.10.1998 №53/5).
- «Про проведення судово-медичної експертизи» (наказ МОЗ від 17.01.1995 №6).
- «Про проведення судово-психіатричної експертизи» (наказ МОЗ від 8.10.2001 №397).
3. Особи, уповноважені призначати судову експертизу
- У кримінальному провадженні: сторона обвинувачення, сторона захисту, потерпілий, слідчий, слідчий суддя, суд.
- У справах про адміністративні правопорушення: суд, посадова особа (орган), що здійснює провадження.
- У виконавчому провадженні: державний виконавець.
4. Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України:
- Дніпропетровський НДІСЕ (Дніпропетровська, Запорізька області).
- Донецький НДІСЕ (Донецька, Луганська області).
- Київський НДІСЕ (м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області).
- Кримський НДІСЕ (АР Крим).
- Львівський НДІСЕ (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька області).
- Одеський НДІСЕ (Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області).
- Харківський НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса (Полтавська, Сумська, Харківська області).
- Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності (вся Україна).
5. Експертні служби:
- Міністерство охорони здоров’я України:
- Головне бюро судово-медичної експертизи;
- Республіканське бюро (АР Крим);
- Обласні бюро судово-медичної експертизи;
- Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології;
- Центри судово-психіатричних експертиз, амбулаторні та стаціонарні відділення.
- Міністерство внутрішніх справ України:
- Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС;
- Регіональні НДЕКЦ при ГУ МВС.
- Державна прикордонна служба:
- Головний експертно-криміналістичний центр.
- Служба безпеки України:
- Український НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБУ (ІСТЕ СБУ).
- Міністерство оборони України: передбачено законом, але фактично не здійснює судово-експертну діяльність.
6. Приватні судові експерти
Приватний судовий експерт — особа, яка не є працівником державної експертної установи, але має освіту, підготовку, атестацію за експертною спеціальністю і внесена до Державного реєстру атестованих експертів.
Правові підстави: ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», ст. 69 КПК України.
Переваги:
- Незалежність від органів розслідування і фінансування;
- Глибока спеціалізація, новітні методики;
- Гнучкість, швидкість, індивідуальний підхід;
- Доступність у регіонах.
Залучення: через ухвалу суду або постанову слідчого, за клопотанням сторін.
7. «Інші фахівці» у судочинстві: правові проблеми та ризики
«Іеші фахівці» – це особи, що володіють спеціальними знаннями, але не є судовими експертами і не внесені до Державного реєстру.
Категорії: науковці, викладачі, практикуючі фахівці, консультанти, іноземні експерти.
Проблеми:
- Неоднозначність процесуального статусу.
- Відсутність атестації та єдиних стандартів.
- Обмежена відповідальність (немає кримінальної за ст. 384 КК).
- Нечіткість процедури залучення.
Ризики: залучення некомпетентних осіб, недостовірні висновки, порушення прав учасників процесу.
8. Види судових експертиз за процедурою проведення
1) Комплексна експертиза:
Комплексна експертиза — це така, що проводиться експертами різних спеціальностей для вирішення питань, які потребують спеціальних знань у різних галузях науки, техніки, мистецтва або ремесла.
Приклади комплексних експертиз:
- судово-медична та криміналістична експертиза при дослідженні знарядь злочину та тілесних ушкоджень;
- пожежно-технічна та електротехнічна експертиза при розслідуванні пожеж;
- автотехнічна та судово-медична експертиза при ДТП із травмуванням людей;
- будівельно-технічна та економічна експертиза при оцінці будівельних об’єктів.
Особливості комплексної експертизи:
- призначається, коли для вирішення питань необхідні знання з різних галузей;
- кожен експерт досліджує об’єкти, що відносяться до його компетенції;
- усі експерти спільно аналізують результати та формулюють загальний висновок;
- у висновку зазначається, які дослідження провів кожен експерт, які факти встановив і до яких висновків дійшов;
- за загальний висновок відповідають експерти, компетентні у відповідних питаннях.
- Комісійна експертиза:
Комісійна експертиза — це експертиза, яка проводиться комісією експертів однієї або різних спеціальностей.
Призначається у таких випадках:
- За ініціативою керівника експертної установи, якщо дослідження має особливу складність, значущість або потребує застосування різних методів.
- За рішенням особи (органу), що призначила експертизу.
- У судово-медичній практиці — для встановлення причин смерті, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, стану здоров’я, віку та в інших складних випадках.
Особливості комісійної експертизи:
- призначається головуючий експерт, який організовує проведення, але не має переваги в оцінці результатів;
- спільний висновок складається лише за умови одностайності експертів;
- якщо думки експертів різняться — складаються окремі висновки;
- у документі зазначаються питання, щодо яких досягнуто згоди або ні;
- кожен експерт має право викласти власну позицію окремо.
- Повторна експертиза:
Повторна експертиза призначається у випадках необґрунтованості висновку попереднього експерта або наявності сумнівів у його правильності.
Підстави призначення:
- висновки не відповідають встановленим фактам;
- порушена логіка дослідження або суперечності між висновками;
- застосування неналежних методик чи технічні помилки;
- некомпетентність експерта;
- порушення процедури призначення або проведення експертизи;
- поява нових даних, що можуть вплинути на висновки.
Особливості повторної експертизи:
- її проводить інший експерт або інші експерти;
- попередній експерт не може брати участь;
- новий експерт має право погодитися або спростувати попередній висновок повністю чи частково;
- у документі обов’язково дається оцінка первинної експертизи.
- Додаткова експертиза:
Додаткова експертиза призначається у випадках, коли висновок попередньої експертизи є неповним, неясним або з’явилися нові питання щодо вже досліджених обставин.
Підстави для призначення:
- недостатня ясність висновку (незрозумілі формулювання, надмірна термінологія, суперечності);
- неповнота дослідження (не всі об’єкти чи питання розглянуті);
- виникнення нових питань, що стосуються раніше досліджених фактів.
Особливості додаткової експертизи:
- може доручатися тому ж експерту або іншому експерту тієї ж спеціальності;
- не ставить під сумнів первинний висновок;
- уточнює або доповнює попереднє дослідження.
Додаткова експертиза призначається для уточнення, а повторна — для перевірки правильності первинного висновку.
9. Різниця між судовою експертизою та експертним дослідженням
Судова експертиза — це процесуальна дія, передбачена кримінальним, цивільним, господарським і адміністративним процесуальним законодавством. Вона регулюється законом, а її висновок має статус джерела доказів. Експерт несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ст. 384 КК України).
Основні характеристики судової експертизи:
- регулюється процесуальними кодексами (ЦПК, КПК, ГПК, КАСУ);
- підставою є ухвала суду, постанова слідчого, клопотання сторін;
- сторони мають процесуальні гарантії — право відводу експерта, право ставити запитання, знайомитися з висновком, просити призначення повторної або додаткової експертизи;
- висновок експерта оцінюється судом разом з іншими доказами і може бути покладений в основу рішення;
- оскарження можливе через оскарження судового рішення.
Експертне дослідження, навпаки, проводиться поза межами судового процесу.
Воно не є процесуальною дією і не регулюється процесуальним законодавством. Має статус письмового доказу, який може бути використаний у суді, але не має преюдиціальної сили.
Основні характеристики експертного дослідження:
- проводиться за ініціативою будь-якої фізичної чи юридичної особи (у т.ч. адвоката або страхової компанії);
- підставою є договір, лист-замовлення або доручення адвоката;
- не потребує ухвали суду чи постанови слідчого;
- мета — попередня оцінка доказів, підготовка до процесу, досудове врегулювання спорів;
- результати можуть бути використані як письмовий доказ або для клопотання про призначення судової експертизи.
10. Експертне дослідження
Експертне дослідження — це дослідження, яке здійснюється особою, що володіє спеціальними знаннями, але не в межах судового процесу. Таке дослідження не має статусу судової експертизи, проте його результати можуть бути важливими доказами або підставою для подальшого призначення експертизи в суді.
Підстави для проведення:
- договір на проведення дослідження;
- лист-замовлення клієнта;
- доручення адвоката.
Мета проведення:
- попередня оцінка доказів у справі;
- підготовка до судового процесу;
- врегулювання спору в досудовому порядку;
- підтвердження або спростування певних обставин у страхових випадках.
Наслідки проведення експертного дослідження:
- результати можуть бути використані як підстава для клопотання про призначення судової експертизи;
- звіт може бути долучений до матеріалів справи як письмовий доказ;
- не має преюдиціального (обов’язкового для суду) значення.
Перетворення експертного дослідження у судову експертизу можливе:
- шляхом долучення звіту як письмового доказу;
- подання клопотання про призначення експертизи на його основі;
- виклику автора дослідження як спеціаліста або свідка;
- призначення тій самій особі експертизи для процесуального оформлення.
11. Відомості, які можна отримати адвокату із Реєстру
У Державному реєстрі атестованих судових експертів містяться:
- ПІБ експерта;
- Місце роботи (державна установа чи приватна особа);
- Контактні дані;
- Назва Експертно-кваліфікаційної або Атестаційної комісії, дата й номер рішення;
- Номер і термін дії свідоцтва;
- Вид експертизи, експертна спеціальність.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.