5 лютого в Європейському парламенті було представлено звіт американської мережі Armada Network, присвячений питанням маніпуляцій, конфлікту інтересів та трансформації частини реформаторського процесу в Україні на елемент грантової економіки. Подія майже не отримала відображення у правничому медіасегменті. І це показово.
Про це зазначає адвокат Станіслав Броневицький.
Окремий розділ звіту (5) присвячений аналізу екосистеми громадських організацій, феномену грантової економіки та пов’язаних із цим конфліктів інтересів. Автори звертають увагу на те, що частина так званої тіньової звітності функціонує як інструмент конкуренції за вплив над реформаторським порядком денним. Визначальним чинником стає здатність окремих мереж просувати власні інтереси як нібито консолідовану позицію громадянського суспільства.
У такій моделі фактично штучно формується «проблемний ринок», де проблеми виступають не об’єктом дослідження, а ключовим ресурсом. Замість удосконалення інституційних процедур пропонується демонтаж чинної інституції та її заміна структурою, яка відповідає інтересам авторів рекомендацій.
Також зазначається, що тіньові звіти часто спираються на обмежене коло організацій та експертів, які систематично цитують один одного, відтворюють ті самі наративи та посилаються на власні публікації як на підтвердження власних висновків. У результаті утворюється замкнене коло, в якому повторення меседжів підміняє докази.
Деякі організації, що позиціонують себе як «представники професійної спільноти» не мають самоврядного мандату і не є підзвітними професії. Водночас вони прагнуть бути сприйнятими міжнародними партнерами як легітимні «голоси професії». Тобто реформами займаються люди зі сторони.
У такій конструкції показником «успіху» стає включення наперед визначених пропозицій до програмних документів, донорських умов або дорожніх карт, де вони починають виконувати функцію зовнішнього тиску на національні інституції.
Відсутність належного розкриття фінансових, організаційних та кадрових зв’язків у таких звітах істотно обмежує їх придатність як джерела для прийняття рішень на рівні Європейського Союзу. Для європейських інституцій це створює ризик підтримки реформ не на основі стандартів ЄС та порівняльної правозастосовчої практики, а на підставі документів, що відображають інтереси вузького кола акторів і логіку грантового ринку.
Це не просто критика окремих практик. Це діагноз моделі, в якій реформи перетворилися на самодостатній процес, відірваний від верховенства права та реальної інституційної спроможності.
Все описане експертами є нічим іншим як підривною діяльністю щодо держави.
Мені здається це вирок.
Посилання на текст звіту: https://storage.ghost.io/c/dc/30/dc302f24-f4f2-443b-8dfa-ae7b44e09077/content/files/2026/02/——–_—————–_2026.pdf
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.