Про відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики розповів Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відносини адвоката з судом, а саме:
- 1. Принцип законності у відносинах з судом.
- 2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
- 3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
- 4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
- 5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга.
- 6. Узагальнення практики ВКДКА.
- 7. Неявка адвоката.
- 8. Залишення зали.
- 9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання.
- 10. Переривання коментарями.
У рамках характеристики відносини адвоката з судом акцентовано на наступному:
1. Принцип законності у відносинах з судом
Принцип законності означає, що адвокат у взаємодії з судом неухильно дотримується норм процесуального закону, правил адвокатської етики та встановленого порядку судового розгляду.
Адвокат зобов’язаний реалізовувати процесуальні права лише у передбачений законом спосіб, не зловживаючи ними та не створюючи перешкод здійсненню правосуддя.
Законність проявляється, зокрема, у:
- коректному використанні процесуальних інструментів;
- дотриманні вимог суду;
- повазі до судового порядку та регламенту;
- недопущенні маніпуляцій процедурою.
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом
Незалежність адвоката полягає в тому, що він не підпорядковується суду, не діє під впливом тиску, авторитету чи процесуального домінування суду.
Адвокат самостійно визначає правову позицію, тактику та аргументацію, керуючись законом і інтересами клієнта.
Водночас незалежність не тотожна конфронтації. Вона поєднується з:
- повагою до суду;
- коректною формою висловлювань;
- дотриманням професійної дистанції.
3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом
Адвокат зобов’язаний ставити інтереси клієнта вище власних емоцій, амбіцій чи бажання вступати в конфлікт із судом.
Захист прав клієнта здійснюється не шляхом емоційного тиску чи демонстративної поведінки, а через ефективні та допустимі процесуальні дії:
- особисті конфлікти адвоката з судом шкодять клієнту;
- агресивна або демонстративна поведінка рідко має позитивний процесуальний ефект;
- адвокат має відокремлювати власну позицію від інтересів довірителя.
4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом
Чесність і порядність означають заборону введення суду в оману, подання завідомо неправдивих відомостей або маніпуляції доказами.
Адвокат не може:
- перекручувати факти;
- зловживати процесуальними правами;
- навмисно затягувати розгляд справи.
Довіра суду до адвоката є професійним капіталом, який формується саме через послідовну доброчесну поведінку.
5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо — як скарга
Суд може реагувати на поведінку адвоката шляхом:
- окремої ухвали;
- постанови;
- направлення листа до органів адвокатського самоврядування.
Такі документи фактично виконують функцію скарги на дії адвоката і можуть стати підставою для дисциплінарного провадження.
Навіть процесуально нейтральний лист суду може мати серйозні наслідки для адвоката.
6. Узагальнення практики ВКДКА
- Рішення ВКДКА № V-005/2021 від 27.05.2021: Узагальнення дисциплінарної практики щодо заяв (скарг) суддів стосовно неналежної поведінки адвокатів.
До дій, що можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, віднесено:
- безпідставні звинувачення суддів;
- образливі висловлювання;
- переривання промов суду коментарями;
- суперечки із суддями;
- інші дії, що порушують порядок судового засідання.
- Рішення ВКДКА № VII-020/2020/Рішення ВКДКА № ІХ-002/2020: У цих рішеннях ВКДКА наголосила на неприпустимості формального розгляду скарг суду без дотримання вимог процедури перевірки, зокрема вимог ст. 14 Положення про КДКА.
7. Неявка адвоката
- Рішення ВКДКА № І-024/2018: Оцінка скарг процесуальних опонентів має здійснюватися з урахуванням реакції суду на поведінку адвоката
- Рішення ВКДКА № IV-002/2022 від 29.04.2022: Відсутність доказів належного повідомлення адвоката про судові засідання є підставою для скасування дисциплінарного стягнення.
- Рішення ВКДКА № V-008/2021 від 21.05.2021: Систематичні неявки не можуть бути інкриміновані без підтвердження факту належного виклику адвоката.
- Рішення ВКДКА № VI-005/2022 від 27.06.2022: Неявка після погодження дати засідання та посилання на власну відпустку визнані неповажними причинами.
- Рішення ВКДКА № Х-013/2021 від 01.10.2021: Відсутність реагування суду на неявку може враховуватися при оцінці дій адвоката на предмет затягування розгляду.
8. Залишення зали судового засідання
- Рішення ВКДКА № ХІІ-016/2019: Самовільне залишення зали суду визнано проявом неповаги до суду. Відсутність скарги з боку суду не виключає дисциплінарної відповідальності за скаргами інших учасників процесу.
9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання
- Рішення ВКДКА № IV-013/2018: Образи судді, судового розпорядника та іншого адвоката — підтверджено порушення принципів законності та порядності.
- Рішення ВКДКА № ІХ-004/2019: Погрози судді, агресивна поведінка, пошкодження майна в залі суду — наявність підстав для дисциплінарної відповідальності.
- Рішення ВКДКА № ІІ-015/2021 від 19.02.2021: Перебивання суддів, ігнорування розпоряджень головуючого, опір судовій охороні — грубе порушення принципу законності.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.