При порушенні процедури міжнародного дорожнього перевезення претензія контролюючого органу та викладені в ній вимоги щодо сплати митних платежів є пропозицією добровільно виконати зобов’язання в досудовому порядку, яка не породжує жодних обов’язків для перевізників або гарантійних об’єднань
08лютого 2021року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26лип ня 2018року у справі No814/1958/17 (провадження NoК/9901/60721/18) за позовом фізичної особи-підприємця до Сумської митниці ДФС, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України), про визнання протиправними дій щодо складання та направлення претензії про сплату обов’язкових платежів за порушення процедури міжнародного дорожнього перевезення, а також скасування такої претензії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган надіслав платнику податків претензію про сплату обов’язкових платежів за порушення процедури міжнародних дорожніх перевезень, оскільки товар, що був ввезений на митну територію України у митному режимі «транзит», переміщувався митною територією України транспортним засобом і не був доставлений до контролюючого органу, чим порушено умови перевезення товарів при виконанні операції міжнародних дорожніх перевезень. Позиція контролюючого органу базується на підставі того, що претензія не породжує для платника податків будь-яких правових наслідків, а містить лише пропозицію щодо сплати митних платежів. Платник податків обґрунтовуючи адміністративний позов зазначив, що платник податків повинен бути звільнений від сплати митних платежів, оскільки товар, що перевозився внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб було викрадено, внаслідок чого порушено кримінальне провадження.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду, задовольнив адміністративний позов. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що платник податків належним чином виконав обов’язок із міжнародного перевезення вантажу, а втрата товару сталася не з його вини.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
Контролюючі органи мають вимагати сплати митних платежів у добровільному порядку перед зверненням до суду з позовом про їх стягнення до об’єднання, яке є гарантом щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників. У зв’язку з установленням факту недоставлення до митниці призначення товарів, що переміщувалися митною територією України, претензія контролюючого органу та викладені в ній вимоги щодо сплати митних платежів є пропозицією добровільно виконати зобов’язання в досудовому порядку, яка не породжує жодних обов’язків для перевізників або гарантійних об’єднань.
Дії контролюючого органу щодо направлення такої претензії з вимогою про стягнення коштів не можуть визнаватися протиправними, оскільки правильність їх визначення та обґрунтованість має перевіряти суд під час розгляду справи за відповідним позовом контролюючого (митного) органу.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 08 лютого 2021 року у справі No814/1958/17 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737365.