Про запобіжний захід розповіла суддя Заводського районного суду міста Кам’янського, к.ю.н. Софія Данилів під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками запобіжні заходи, а саме:
1. Тримання під вартою.
2. Застава.
3. Домашній арешт.
4. Особиста порука.
5. Особисте зобов’язання.
У рамках характеристики запобіжного заходу акцентовано на наступному:
1. Тримання під вартою
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом (ст. 183 КПК).
Можливе лише за наявності:
- обґрунтованої підозри;
- доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК;
- неможливості запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м’яких заходів.
Ключові критерії:
- Суд оцінює всю сукупність доказів, а не лише повідомлення про підозру.
- Підозра має бути обґрунтованою на момент розгляду клопотання, а не «в перспективі».
- Ризики повинні бути підтверджені доказами, а не припущеннями слідчого (справа №180/718/24).
- Посилання лише на тяжкість злочину є недостатнім.
Судова практика (ЄСПЛ):
- Fox, Campbell and Hartley v. the UK – обґрунтована підозра = факти, які можуть переконати об’єктивного спостерігача.
- Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine – за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути взята під варту.
- Kharchenko v. Ukraine – критика автоматизму арештів і формального копіювання ризиків.
- Buzadji v. Moldova – держава повинна довести неефективність менш суворих заходів.
- Letellier v. France – допустимі підстави: ризик втечі, впливу на свідків, перешкоджання правосуддю, повторного злочину.
2. Застава
Застава є альтернативою триманню під вартою та гарантією виконання обов’язків підозрюваним. Застосовується лише за наявності законних підстав для затримання особи.
Критерії визначення розміру:
- Тяжкість злочину.
- Ризики.
- Майновий стан підозрюваного.
- Сімейний стан та соціальні зв’язки.
Розміри застави (орієнтовно):
- Нетяжкий злочин: 1–20 ПМПО.
- Тяжкий злочин: 20–80 ПМПО (може бути більше).
- Особливо тяжкий злочин: 80–300 ПМПО (може бути більше)
Практика ЄСПЛ:
- Органи влади повинні приділяти таку ж увагу визначенню розміру застави, як і питанню подальшого тримання під вартою.
- Застава має бути пропорційною та реально платоспроможною для особи.
3. Домашній арешт
Місце в системі заходів:
- Є більш м’яким запобіжним заходом, який застосовується, якщо тримання під вартою є непропорційним.
- Суд зобов’язаний оцінити можливість застосування альтернатив.
Умови застосування:
- Наявність обґрунтованої підозри.
- Наявність ризиків, які можуть бути нейтралізовані без ізоляції особи.
- Покладення обов’язків відповідно до ч. 5, 6 ст. 194 КПК.
Практика ЄСПЛ:
- Buzadji v. Moldova – держава має довести, чому менш суворі заходи (у т.ч. домашній арешт) є неефективними.
4. Особиста порука
Особиста порука є альтернативним, менш інтенсивним запобіжним заходом. Застосовується за умови, що ризики можуть бути нівельовані через авторитет та відповідальність поручителя.
Суд оцінює:
- особу підозрюваного;
- соціальні зв’язки;
- реальність впливу поручителя на поведінку підозрюваного.
Загальні стандарти:
- Відповідає принципам пропорційності та винятковості тримання під вартою, сформованим у практиці ЄСПЛ.
5. Особисте зобов’язання
Сутність особистого зобов’язання:
- Найбільш м’який запобіжний захід.
- Може застосовуватися за наявності обґрунтованої підозри без доведених ризиків, або коли ризики є мінімальними.
Форма реалізації:
- Ухвала про зобов’язання прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу.
- Можливе покладення додаткових обов’язків.
Стандарти оцінки:
- Суд повинен мотивувати, чому саме такий захід є достатнім.
- Відповідає підходу ЄСПЛ щодо мінімального втручання у право на свободу.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.