Про застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час,коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачеві недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання нею строку звернення до суду з урахуванням наявної в такої особи можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі,яка її отримує щомісячно. Отже ,отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює моменту, з якого така особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час,коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов’язується з початком перебігу строку звернення до суду,якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.

31 березня 2021 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу особина ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі No 240/12017/19 (провадження NoК/9901/15971/20)за її ж позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – ГУ ПФУ, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 No 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон No 796-ХІІ), за результатами розгляду якої, листом від 08.11.2019 No О-4860 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку його пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.Не погоджуючись із зазначеною вище відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, залишив без розгляду позовну заяву у зв’язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду і не заявив клопотання про його поновлення. Суди відхилили доводи позивача про те, що про факт нездійснення перерахунку його пенсії він дізнався з листа відповідача від 8 листопада 2019 року, оскільки такий факт не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а зазначена позивачем дата свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов ’язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії, Верховний Суд дійшов такого висновку:

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він по винен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду не обхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 No340/1019/19).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального орган у Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов’язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність / помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дат а не пов’язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об’єктивних причин пропуску вказаного строку.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 31 березня 2021року у справі No 240/12017/19 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95946021