Про застосування висновку судово-економічної експертизи щодо реальності операцій, виконання яких контролюючий орган ставить під сумнів

Висновок судово-економічної експертизи не є безумовною підставою для звільнення від доказування у спорі та дослідження суті (змісту) господарських операцій, виконання яких контролюючий орган ставить під сумнів. Лише суд може встановити прийнятність чи неприйнятність документа внаслідок його недійсності, надати правову оцінку обставинам, а також правильності застосування відповідної норми права.

23 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційні скарги Державного підприємства
«Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі – ДП «НАЕК
«Енергоатом») і Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі No 826/3451/13-а за позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого
підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Податковий орган провів документальну виїзну планову перевірку, за результатами якої встановив: отримання ДП «НАЕК «Енергоатом» необґрунтованої податкової вигоди за наслідками відображення у податковому обліку результатів операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів за відсутності реальних фінансово-господарських правовідносин з відповідними суб’єктами господарювання; завищення податкового кредиту внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам за отримані інжинірингові послуги та будівельно-монтажні роботи з будівництва доступного житла й житла, що будується за державні кошти, які не оподатковуються цим податком, а також включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, не зареєстрованої контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних; невиконання платником обов’язку з нарахування та сплати податку на додану вартість у межах операцій з безоплатної передачі працівникам підприємства квартир, які перебувають на балансі ДП «НАЕК «Енергоатом».

За результатом повторного розгляду Окружний адміністративний суд міста Києва частково задовольнив адміністративний позов, визнавши протиправним
податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість у взаємовідносинах з окремими контрагентами, а також щодо включення до складу податкового кредиту накладної No 88 від 31 жовтня 2011 року, не зареєстрованої контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних. Було підтверджено правомірність включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за незареєстрованою накладною, оскільки платник може включати до податкового кредиту суми цього податку відповідно до накладних протягом 365 днів із дати виписки таких документів, за умови подання скарги на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або реєстрації відповідної накладної в Єдиному реєстрі та подачі податковому органу документів, що засвідчують сплату податку у зв’язку з придбанням товарів / послуг.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що реальність операцій між платником
податків та його контрагентами не підтверджуються належними та допустимими
доказами, тому такі операції не створюють наслідків для податкового обліку, а отже, відсутні підстави для формування спірних сум податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями. Водночас суд визнав безпідставність включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованої на вартість послуг, які не є об ’єктом оподаткування
(інжинірингових і будівельно-монтажних робіт із будівництва житла, яке будується за державні кошти), і встановив наявність у платника обов’язку з нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з безоплатної передачі працівникам підприємства квартир, які перебувають на балансі такого платника.

Київський апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої
інстанції та частково задовольнив позов. Суд апеляційної інстанції дійшов
висновку про часткове заниження платником податку на додану вартість, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи. Суд указав на безпідставність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих на вартість інжинірингових і будівельно-монтажних
робіт із будівництва житла, яке зводиться за державні кошти, як послуг, які не є об’єктом оподаткування.

Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасувавши попередні судові рішення, і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОЦІНКА СУДУ

Складені за результатами господарських операцій первинні документи мають
підтверджувати та розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій,
їхню справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Інакше такі документи не можуть вважатися юридично значущими для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку. Щоб так
кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій.

Юридична оцінка обставин справи має бути надана саме судом за результатами
розгляду та ґрунтуватися на правильному застосуванні норм матеріального права. Висновок судово-економічної експертизи у справі не є безумовною підставою для звільнення від доказування у спорі та дослідження суті (змісту) господарських операцій, виконання яких контролюючий орган ставить під сумнів.

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби в спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. За загальним правилом, у межах судово-економічної експертизи здійснюється
арифметична, реквізитна та нормативна перевірка наданих на дослідження
документів, вивчається відповідність кількісних і сумових характеристик
первинних документів записам в облікових регістрах. Водночас лише суд може встановити прийнятність чи неприйнятність документа внаслідок його недійсності, надати правову оцінку обставинам, а також правильності застосування відповідної норми права.

Помилковим є тлумачення положень пункту 197.15 статті 197 Податкового
кодексу України як таких, що беззаперечно розповсюджуються на операції з постачання будівельно-монтажних робіт із будівництва житла платником, утвореним органами державної влади, оскільки такий платник може здійснювати закупівлю (придбання будівельно-монтажних робіт) не лише за бюджетні, а й за власні кошти, отримані від фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» у редакції, чинній до 3 жовтня 2011 року, підприємства, визначені в пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, були зобов’язані здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом, не лише за державні кошти, передбачені в пункті 4 частини першої статті 1 Закону, а також за кошти,
отримані ними від фінансово-господарської діяльності. Після внесених Законом
No 3681-VI змін такі підприємства мали здійснювати закупівлі відповідно до Закону лише тоді, коли на підставах, у порядку і в спосіб, визначені бюджетним
законодавством, одержують кошти з Державного та/або місцевого бюджету як бюджетну підтримку, програми тощо, або користуються податковою пільгою,
передбаченою податковим, митним законодавством України, чи звільнені від обов’язку сплачувати заборгованість перед бюджетами.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 23грудня 2021 року у справі No 826/3451/13-а можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/102220748.