Про протидію мобінгу (цькуванню), інструкція із захисту розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками протидію мобінгу (цькуванню), а саме:
- 1. Українська практика.
- 2. Протидія мобінгу.
- 3. Судові рішення.
У рамках характеристики протидії мобінгу (цькуванню) акцентовано на наступному:
1. Українська практика
Українська практика протидії мобінгу формується на основі законодавчих змін і судових рішень:
- Судова юрисдикція визначається за змістом спору:
- Якщо спір стосується публічної служби, він розглядається адміністративним судом (ч. 1 ст. 19 КАС України).
- Якщо мобінг відбувається між приватними особами, спір має цивільно-правовий характер (позиція КАС ВС у постанові від 04.09.2018 р. у справі № 826/1934/17).
Мобінг на публічній службі:
- Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”;
- Закон України від 16 листопада 2022 року № 2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (внесено зміни до КЗпП України та доповнено ст. 22 КЗпП України та закріплено нормативне визначення поняття «мобінгу» та шляхи запобігання та припинення мобінгу (цькування));
- Закон України від 1 грудня 2022 року № 2806-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (спрямований на захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу на робочому місці і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії (доповнено статтю 173-5 КУпАП Мобінг (цькування) працівника);
- Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 13 березня 2023 року № 37-23 «Про внесення змін до Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 534/39590, яким визначено, що державні службовці: повинні протидіяти мобінгу (цькуванню); вживати заходів, спрямованих на запобігання та припинення мобінгу (цькування); вживати заходів щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав;
- Керівники державних органів, чи їх структурних підрозділів, мають сприяти створенню комфортної психологічної атмосфери в трудовому колективі та не допускати випадків мобінгу (наказ НАДС від 13.03.2023 № 37-23 та наказ НАДС від 31.03.2023 № 47-23, яким внесено зміни, набрали чинності 11.04.2023 року).
2. Протидія мобінгу
Згідно з КЗпП України ст. 2-2 мобінг – це систематичні умисні дії або бездіяльність роботодавця, колег чи інших осіб, спрямовані на приниження гідності працівника, створення ворожої атмосфери, зниження професійної придатності чи примус до звільнення.
Форми мобінгу:
- психологічний і/або економічний тиск;
- ізоляція або виключення з колективу;
- безпідставне позбавлення премій, надбавок;
- нерівна оплата праці рівної цінності;
- переведення у непридатні умови праці;
- переслідування через електронні комунікації.
Докази мобінгу:
- Листування (електронні листи, повідомлення в месенджерах) з образами, погрозами, приниженнями.
- Текстові записи, стенограми, інші письмові свідчення, що підтверджують агресивну або образливу поведінку.
- Свідчення інших працівників, які бачили або чули, як відбувається цькування.
- Підтвердження того, що особа була об’єктом негативного ставлення з боку колективу або керівництва.
- Аудіо або відео записи, на яких зафіксовано агресивну поведінку, образи, маніпуляції або інші форми цькування.
- Медична документація, що свідчить про факти виникнення стресу, депресії, тривожності або інших психологічних наслідків, що можуть бути викликані мобінгом.
- Оцінка психолога або психіатра.
- Документація від профспілок.
Якщо мобінг веде до зниження працездатності, кількість прогулів або тривалих лікарняних листків може бути використана як доказ психологічного чи фізичного виснаження.
Психологічний стрес, пов’язаний з мобінгом, може призвести до змін у поведінці працівника (наприклад, уникання зустрічей, зниження ініціативи).
3. Судові рішення
Верховний Суд:
- Постанова ВС від 11.12.2024 р., справа № 646/7619/23: позивача звільнено під час розгляду справи про мобінг; суд визнав, що звільнення було пов’язане зі скороченням штату, а не з цькуванням – ознаки мобінгу відсутні.
- П’ятий апеляційний адмінсуд, постанова від 11.10.2023 р., справа № 400/5261/23: Визнав, що якщо мобінг призвів до звільнення держслужбовця, спір підлягає розгляду в адміністративному порядку разом із вимогою про поновлення на службі.
- Івано-Франківський окружний адмінсуд, рішення від 25.09.2023 р., справа № 300/1808/23: Визнано протиправними дії міського голови (усунення від обов’язків, позбавлення надбавок, розмеблювання кабінету), але ознаки мобінгу не встановлено, бо відсутні докази умислу і систематичності дій.
- Миколаївський окружний адмінсуд, справа № 400/8036/23 (06.11.2023): Позивачка заявляла про мобінг з боку посадових осіб (відмова у доступі до системи АСКОД, перешкоджання навчанню, примус до звільнення). Суд встановив, що докази не підтверджують систематичності чи мети цькування — мобінг не доведено.
- Дніпропетровський окружний адмінсуд, рішення від 19.12.2023 р., справа № 160/20126/23: Позивач-патрульний вважав мобінгом постійне призначення до пішого патруля. Суд дійшов висновку, що такі дії не є психологічним тиском і не призводять до втрати кваліфікації, тому ознаки мобінгу відсутні.
- Івано-Франківський апеляційний суд, постанова від 08.08.2023 р., справа № 344/4844/23: Суд відмовив у визнанні факту мобінгу та компенсації моральної шкоди: погіршення здоров’я не мало причинного зв’язку з діями роботодавця.
- Воловецький районний суд, рішення від 28.07.2023 р., справа № 936/204/23: Позов до ТОВ «Джентерм Україна» щодо мобінгу у вигляді психологічного та економічного тиску. Суд аналізував дії (догани, обмеження у відпочинку, позбавлення премій, зниження зарплати, звільнення) як можливі прояви цькування.
Приклади із міжнародної практики:
- Blakey v. Continental Airlines, 992 F.Supp. 731- справа про те, чи повинен роботодавець нести відповідальність за домагання, які потенційно можуть мати місце на внутрішній дошці оголошень в Інтернеті (яка може проявлятися як завгодно- від форуму компанії до списку розсилки). Позивач подав позов до суду штату Нью-Джерсі, стверджуючи, що роботодавець несе відповідальність за вороже робоче середовище, що виникло внаслідок нібито наклепницьких висловлювань. Суди дослідити важливі питання щодо відповідальності за контент, розміщений децентралізовано, в електронному вигляді, як це часто буває в Інтернеті.
- Daimler Truck Mobbing Case (2024): Бразильський суд з трудових спорів зобов’язав компанію Daimler Truck виплатити близько 6,7 млн євро відшкодування через дискримінацію та мобінг на її підприємстві в Сан-Паулу. Суд встановив, що працівники, які поверталися після нещасних випадків на виробництві, піддавалися принизливому поводженню, в тому числі расистській дискримінації, і що компанія не змогла запобігти таким утискам, що підкреслює обов’язок роботодавця захищати працівників від цькування на робочому місці.
- Майровський проти Фонду охорони здоров’я Гая та Святого Томаса (2006): Ця знакова справа стосувалася використання Закону про захист від домагань 1997 року для вирішення проблеми домагань на робочому місці. Пан Майровскі стверджував, що дії його роботодавця, зокрема поведінка його менеджера, становили домагання. Палата лордів постановила, що Закон про захист від домагань може бути застосований до ситуацій на робочому місці і що роботодавці можуть нести субсидіарну відповідальність за домагання, вчинені їхніми працівниками під час виконання трудових обов’язків. Ця справа створила прецедент для позовів про домагання на робочому місці у Великій Британії.
- Евейда проти Сполученого Королівства (2013). Рішення ЄСПЛ: Хоча ця справа не стосувалася конкретно моббінгу чи булінгу, вона включала позов, пов’язаний зі свободою віросповідання та дискримінацією на робочому місці. Європейський суд з прав людини постановив, що звільнення жінки за носіння натільного хрестика на робочому місці було дискримінацією. Це рішення підкреслює ширший обсяг прав на робочому місці та захисту від дискримінації в Європі.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.