Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення від 24.03.2017 та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 , провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя – Василяка Д.К.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 (головуючий суддя – Шляхтицький О.І., судді – Потапчук В.О., Семенюк Г.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області, третя особа – ОСОБА_2 , в якому просила суд скасувати рішення від 24.03.2017 та притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 .
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що скаргу позивача на дії адвоката ОСОБА_2 було розглянуто відповідачем з грубим порушенням норм законодавства, спірне рішення прийнято без належної перевірки матеріалів та висновки рішення не відповідають обставинам справи, які з`ясовано неповно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що в діях відповідача відсутні порушення процедури розгляду скарги позивача на дії адвоката. Крім того, судом зазначено, що притягнення до відповідальності адвоката є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому позовні вимоги в частині притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не можуть бути задоволені.
5. Суд апеляційної інстанції підтримав зазначені висновки та також зазначив про дотримання відповідачем процедури розгляду викладених в скарзі ОСОБА_1 обставин щодо адвоката ОСОБА_2 без порушення процедури її розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. У січні 2018 року позивачем подано касаційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.102017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017.
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення повністю і направити справу на новий судовий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій обмежились лише перевіркою дотримання відповідачем процедури розгляду скарги, не перевіривши при цьому в повному обсязі наведені у позові обставини. Позивач вважає, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності не є дискреційними повноваженнями відповідача, оскільки за наявності хоча б однієї перелічених у ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підстав відповідач зобов`язаний притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності, та тільки при виборі виду дисциплінарного стягнення відповідач реалізує дискреційні повноваження. Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано усіх обставин у справі, судами не було надано оцінку всім доказам позивача, а висновок про дотримання відповідачем процедури розгляду скарги ґрунтується на документах, відсутніх в матеріалах справи.
9. В касаційній скарзі скаржником також зазначено про те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що перевірка відомостей, викладених у скарзі, відповідачем не проводилась, та суди помилково ототожнили таку перевірку з поясненнями адвоката та копіями документів, джерело походження яких не встановлено.
10. Відзиву на касаційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018 для розгляду справи №821/1030/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя – Шарапа В.М., судді – Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
12. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду – керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №802/0/78-19 від 21.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М.
14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 для розгляду справи №821/1030/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2020 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
16. 08 липня 2016 року Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної допомоги видано доручення №212-Д, яким для надання вторинної правової допомоги, передбаченої статтею 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» для здійснення представництва інтересів ОСОБА_3 призначено адвоката ОСОБА_2.
17. Наказом Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги від 03.08.2016 №220-Д «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги гр. ОСОБА_3 » наказано надати безоплатну правову допомогу гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити адвоката.
18. Позивачем, яка є представником ОСОБА_3 , до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області подано скаргу щодо неналежного виконання адвокатом своїх обов`язків, порушення присяги адвоката, норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики.
19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що головою дисциплінарної палати Херсонської обласної кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури відібрано пояснення адвоката ОСОБА_2 .
20. Членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Гераскіним В.Д. розглянуто матеріали перевірки за фактом, викладеним у скарзі ОСОБА_1 та надано висновок про доцільність відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
21. 24 березня 2017 року у відкритому засіданні відбувся розгляд питання щодо відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 на підставі скарги ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з протоколу №3 засідання дисциплінарної палати КДКА Херсонської області від 24.03.2017 на вказаний розгляд запрошені та присутні адвокат ОСОБА_2 та скаржник ОСОБА_1 . В ході засідання комісією встановлено, які дії вчинено адвокатом ОСОБА_2 при виконанні доручення щодо надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 . За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
22.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012
23.1. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
23.2. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
23.3. Статтею 36 Закону передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
23.4. Статтею 37 Закону встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
- проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
- порушення дисциплінарної справи;
- розгляд дисциплінарної справи;
- прийняття рішення у дисциплінарній справі.
23.5. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
23.6. Частиною 1 статті 39 Закону визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
24. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014
24.1. Пунктом 7 Положення встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
24.2. Пунктом 26 Положення встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
IV. Позиція Верховного Суду
25. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
27. Предметом доказування у справі є правомірність винесення відповідачем рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2.
28. Позивач у касаційній скарзі стверджує, що адвокатом ОСОБА_2. були допущені порушення норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, натомість суди попередніх інстанцій обмежились лише перевіркою дотримання відповідачем процедури розгляду скарги, не перевіривши при цьому в повному обсязі наведені у позові обставини. Позивач також вважає, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності не є дискреційними повноваженнями відповідача. Однак, Верховний Суд не погоджується з такими твердженнями, виходячи з наступного.
29. Адвокатура в Україні – це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
30. При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення
31. У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
32. Таким чином, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Херсонської області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Наведена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, та колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від вказаної позиції.
33. На підставі зазначеного Верховним Судом відхиляються доводи касаційної скарги про неповноту перевірки судами попередніх інстанцій обставин, зазначених у позові, а також про відсутність у відповідача дискреційних повноважень щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
34. Верховний Суд враховує правові висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
35. Разом з тим, касаційний суд відхиляє твердження позивача про те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності прийняття відповідачем спірного рішення ґрунтуються на підставі документів, які відсутні в матеріалах справи, оскільки в матеріалах справи наявні копії матеріалів перевірки Дисциплінарною палатою КДКА Херсонської області скарги ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2. (т. 1 а.с. 82-181), на основі вивчення яких судами попередніх інстанцій зроблено висновок про те, що відповідачем при прийнятті спірного рішення було дотримано процедуру розгляду викладених в скарзі обставин.
36. Верховний Суд вважає такі висновки судів правомірними з огляду на те, що вказаними матеріалами підтверджено здійснення адвокатом ОСОБА_2 процесуальних дій, зокрема адвокатом подано клопотання про проведення процесуальних дій, реалізовано право на ознайомлення з матеріалами справи, подано скарги прокурору вищого рівня про недотримання розумних строків при розслідуванні кримінального провадження, оскаржено слідчому судді бездіяльність прокурора та слідчого, направлено заяву про притягнення слідчого до кримінальної відповідальності. Адвокатом також були отримані відповіді за результатами розгляду його скарг. На підставі вказаних матеріалів відповідачем було складено довідку за результатами перевірки скарги ОСОБА_1 , в якій зазначено, що даних, які б містили ознаки вчинення адвокатом ОСОБА_2 зазначених у ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є підставою для порушення дисциплінарної справи, не встановлено. Зазначене спростовує доводи касаційної скарги про те, що перевірка відомостей, викладених у скарзі, відповідачем не проводилась.
37. Щодо доводів позивача про те, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінку всім доказам позивача, Верховний Суд зазначає, що зважаючи на значну кількість доводів позовної заяви та апеляційної скарги, суди не мають надавати оцінку кожному з них, оскільки ключовим аргументам оцінка надана.
38. В контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
39. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
40. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
41. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 821/1030/17 – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.