Розмір орендної плати не може бути меншим, ніж установлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України: КАС ВС

06 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Баштанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі No814/2366/15 (провадження No К/9901/41604/18) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапродуктсервіс» до Баштанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Христофорівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 02 березня 2017року в задоволенні адміністративного позову відмовив. Одеський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Миколаївського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позов задовольнив.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував судове рішення суду апеляційної інстанції та залишив чинним рішення суду першої інстанції.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.

З набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) над нормами інших актів, зокрема й актів органів місцевого самоврядування, у разі їх суперечності, закріпленого в пункті 5.2 статті 5 цього Кодексу, до моменту внесення до договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Ураховуючи, що нарахування (донарахування) податку має здійснюватися на підставі законодавства, чинного в податкові періоди, за які провадиться нарахування, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність у позивача обов’язку зі сплати орендної плати у 2014 році в розмірі, установленому підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (з урахуванням внесених до нього змін Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014року No1166-VII), положення якого є спеціальними та підлягають застосуванню для юридичної оцінки обставин у справі.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі No814/2366/15 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92020783