Щодо кримінально-правової оцінки безпідставного використання народним обранцем гарантій здійснення його повноважень

Кримінальне провадження було передано на розгляд ОП ККС у зв’язку з тим, що у практиці ККС висловлено різні правові позиції щодо понять «використання службового становища», «заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем», «службове становище» і виникла потреба в їх узагальненні.

За обставинами справи, органом досудового розслідування народний депутат обвинувачувався у тому, що він у період з 01.03.2017 по 31.10.2018 безпідставно користувався готельним номером за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності ВРУ, хоча 01.03.2017 набув у власність квартиру в м. Києві. Цими діями народний депутат спричинив Управлінню справами Апарату ВРУ тяжкі наслідки у вигляді безповоротної втрати бюджетних коштів у розмірі 361 540 грн, що більше, ніж у 250 разів перевищує неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вироком ВАКС визнано народного депутата невинуватим у пред’явленому обвинуваченню за ч. 2 ст. 364 КК.

Судом апеляційної інстанції вирок суду першої інстанції скасовано, визнано
народного депутата винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 364 КК, а саме – за зловживання службовим становищем, що полягало у використанні ним свого службового становища всупереч інтересам служби.

Щодо кримінально-правової оцінки безпідставного використання народним депутатом гарантій здійснення його повноважень

Народний депутат є представником влади здійснює повноваження представника законодавчої гілки влади та є спеціальним суб’єктом вчинення
кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, у формі зловживання владою.

Водночас представники влади, які одночасно виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, можуть вчинити аналізоване кримінально каране діяння й у формі зловживання владою, й у формі зловживання службовим становищем.

Держава гарантує народним депутатам забезпечення необхідними умовами для здійснення ними депутатських повноважень (ч. 4 ст. 1 Закону «Про статус народного депутата України»).

Відшкодування народному депутатові України вартості оренди чи винайму готельного номера в м. Києві є складовою гарантій депутатської діяльності народного депутата України, перелік яких наведено у Розділі IV Закону «Про статус народного депутата України».

Правом на відшкодування вартості оренди чи винайму готельного номера наділений виключно народний депутат України, тобто це право є складовою
правового статусу народного депутата та гарантією депутатської діяльності, яка
забезпечує безперешкодну та ефективну участь народного депутата у здійсненні
своїх функцій.

Гарантії депутатської діяльності не є самостійними, а походять від депутатських повноважень; вони встановлюються державою і закріплюються в законодавстві; кожна з них покликана забезпечити реалізацію певного повноваження.

Відтак за своїм статусом народний депутат України унормовано наділений правом на отримання за певних обставин із Державного бюджету України компенсаційних витрат, пов’язаних, зокрема, із винайманням готельного номера як гарантії забезпечення виконання ним своїх повноважень. Реалізація цього права потребує обов’язкового інформування про наявність таких обставин. Прийняття цієї інформації з боку відповідного підрозділу ВРУ як такої, що відповідає дійсності, ґрунтується, окрім документального підтвердження, на довірі до народного депутата, його відповідальному ставленні до своїх депутатських повноважень, певній соціальній автономії та авторитеті депутатського звання.

У разі відсутності обставин, передбачених ч. 2 ст. 35 Закону «Про статус народного депутата України», народний депутат не вправі користуватися
пільгами, а подальше їх отримання не буде ґрунтуватися на законодавчо
визначених правилах їх отримання.

Вочевидь, якщо ч. 2 ст. 35 Закону «Про статус народного депутата України»
передбачено право народного депутата, яке може бути реалізованим лише за наявності для цього певних умов, то йому кореспондує обов’язок припинити
використання цього права, оскільки його подальше використання не буде
ґрунтуватися на положеннях закону.

Про усвідомлення народним депутатом безпідставності отримання ним пільг внаслідок отримання у власність житла у м. Києві свідчить факт неповідомлення про це відповідного підрозділу ВРУ.

Фактично йдеться про замовчування народним депутатом юридично значимого факту – втрати права на отримання гарантії та подальше безпідставне відшкодування державою вартості винайму готельного номера для такого народного депутата.

Якщо умови отримання житлової гарантії народним депутатом чітко визначені і народний депутат у випадку їх дотримання подає про це відповідну заяву, щоб реалізувати свою житлову гарантію, то, вочевидь, інформація про відсутність у потребі забезпечення його житлом також повинна бути повідомлена відповідному підрозділу ВРУ.

Адже у протилежному випадку відшкодування народному депутатові України
вартості оренди чи винайму готельного номера в м. Києві не буде вже виконувати свого завдання щодо забезпечення виконання функцій народним депутатом.

Якщо у законодавстві визначений активний порядок дій для отримання певних гарантій, пільг, благ тощо, шляхом повідомлення інформації про наявність іншого житла, сімейного статусу тощо, які є визначальними під час прийняття рішення про отримання відповідних благ, то вочевидь йому кореспондує обов’язок повідомлення уповноважених суб’єктів у разі втрати підстав, які є визначальними для отримання таких благ.

ОП ККС вважала, що безпідставне отримання представником влади майнового права проживати в готелі було безпосередньо пов’язане з набуттям повноважень представника влади і здійсненням ним владних повноважень, із реалізацією прав, які обумовлені ними.

У цьому кримінальному провадженні право проживати в готелі і компенсація відповідних витрат, обумовлені здійсненням функції представника влади, адже спрямовані на забезпечення нормальних умов для здійснення його повноважень.

З прив’язкою до розглядуваної справи ОП ККС взяла до уваги механізм використання житлової гарантії, за якого народний депутат безпосередньо коштів за проживання у готельному номері не отримував, оскільки вони одразу перераховувалися на рахунок готелю.

Отже, зміст зловживання владою, з огляду на викладене вище, становить безпідставне використання представником влади гарантії, наданої державою для здійснення ним своїх повноважень, безпідставне користування майновим
благом, що безпосередньо пов’язана зі здійсненням владних функцій.

Кримінально-правова оцінка безпідставного отримання народним депутатом такого майнового блага як проживання у готельному номері становить собою зловживання владою і таке діяння має кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 364 КК.

Водночас ОП ККС звернула увагу, що у кожному конкретному випадку слід з’ясовувати механізм заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним
відносинам і встановлювати чи має місце вибуття майна із фондів державної
власності, оскільки такі дії можуть кваліфікуватися як кримінальні
правопорушення проти власності за наявності відповідних ознак у вчиненому діянні.

Висновок щодо застосування ст. 364 КК:

Зловживанням владою є протиправне використання повноважень, правомочностей і можливостей, похідних від прав, обов’язків, гарантій, а також пільг та інших благ, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням функцій представника влади.

Постанова ОП ККС від 27.11.2023 у справі № 991/3966/20 (провадження №51-3348кмо22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/115409272

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.