У справі No 750/3192/14 Засновник і член АО без боргу зі сплати членських внесків звернувся з позовною заявою до АО, в якій просив визнати незаконними та скасувати рішення: президії адвокатського об’єднання від 06.02.2014, згідно з яким позивача виключили зі складу членів цього об’єднання; рішення загальних зборів адвокатського об’єднання, оформлене протоколом від 27.02.2014, про припинення діяльності зазначеного об’єднання та безкоштовне передання його майна і всіх активів ГО «Чернігівське обласне об’єднання адвокатів».
Рішенням районного суду позов задоволено частково. Постановою апеляційного суду рішення змінено в частині розподілу судових витрат. ВС у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС ухвалою передав справу на розгляд ВП ВС, обґрунтувавши це тим, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного в раніше ухваленій постанові ВСУ від 19.10.2016 у справі No 6- 1002цс16.
Як зазначив ВСУ, серед установлених статтею 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів немає такого способу захисту як оскарження дій, рішень і повноважень кооперативу, вчинення, прийняття та виконання яких відповідно до закону і статуту об’єднання громадян належать до його внутрішньої компетенції. Тому оскарження таких дій не може відбуватися у судовому порядку.
КЦС ВС зауважив, що закриття проваджень у справах про оскарження дій і рішень громадських об’єднань через непідвідомчість таких спорів судам суперечить приписам статей 55, 64 і 124 Конституції України, оскільки юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а виключення з підвідомчості судів таких категорій справ обмежує право громадян на судовий захист своїх прав.
Перевіривши наявність підстав для відступу від висновків, сформульованих у постанові ВСУ від 19.10.2016 у справі No 752/12003/13-ц, ВП ВС вважає, що такі підстави відсутні, оскільки у справі No 750/3192/14 інші, ніж у справі No 752/12003/13- ц, обставини, які характеризують зміст правовідносин учасників спору та впливають на застосування норм права, а також інше правове регулювання таких правовідносин.
Зокрема, ВП ВС зазначила, що у справі No750/3192/14 спір стосується оскарження членом АО, якого виключили зі складу членів АО, відповідного рішення президії цього об’єднання та рішення його загальних зборів про припинення АО і передання всього майна громадській організації. На спірні правовідносини приписи Закону України «Про кооперацію» не поширюються, оскільки АО не є різновидом кооперативу. Відсутність належного регулювання таких правовідносин у статуті АО та наявність умов, визначених частиною першою статті 8 ЦК України,може зумовлювати застосування до відносин в АО регулювання, передбаченого для ТОВ.
Переглядаючи рішення у цій справі, ВП ВС надала висновки щодо юрисдикційності спору за позовом учасника АО до цього об’єднання.
Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній з 28.03.2014 до 15.12.2017), або пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), слід враховувати, чи пов’язаний цей спір з корпоративними відносинами. Зазначені відносини характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні нею та інші правоможності, передбачені законом і статутом (див., для прикладу, постанови ВП ВС від 24.04.2019 у справі No509/577/18, від 01.10.2019 у справі No910/7554/18 (пункт5.31), від 13.11.2019 у справі No146/616/15-ц (пункти32 – 33)).
Згідно з пунктом 2.1 статуту відповідача АО є добровільним професійним некомерційним об’єднанням адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, має статус юридичної особи, печатку, штамп зі своїм найменуванням, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, у тому числі валютні.
Члени АО, крім прав адвоката, передбачених законодавством, мають право обирати та бути обраними до органів управління АО (пункт12.1статуту).
З огляду на викладене ВП ВС вважає, що позивач є носієм корпоративних прав, а відносини між ним і відповідачем щодо членства в АО, його діяльності та припинення є корпоративними.
АО є юридичною особою, а спір стосується, зокрема, членства у ньому та пов’язаних з членством прав позивача, який оскаржив управлінські рішення загальних зборів і президії цього об’єднання. Отже, ці вимоги пов’язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління адвокатського об’єднання. Вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України(у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду).
Вимоги позивача зобов’язати відповідача повернути робоче місце і відшкодувати матеріальну та моральну шкоду є похідними від вирішення корпоративного спору, а тому такі вимоги теж треба розглядати за правилами господарського судочинства.
Постанова ВП ВС від 26.02.2020 у справі No750/3192/14 https://reyestr.court.gov.ua/Review/88168781
Позов до Міністерства юстиції України
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування наказу Мін’юсту від 27.02.2019 No 606/5 «Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та зобов’язання Мін’юсту вчинити дії щодо поновлення в ЄДР запису від 14.12.2018 проведеного приватним нотаріусом, який був скасований на підставі наказу Мін’юсту від 27.02.2019 No606/5.
Оскільки звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин, то наведене виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства і справа має вирішуватися в порядку господарського судочинства (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 04.06.2019 у справі No826/4204/18).
Ураховуючи зазначене, а також те, що ухвалою Окружного адміністративного суду було відмовлено позивачеві у відкритті провадження у справі No 640/5031/19 за його позовом до Мін’юсту про скасування наказу від 27.02.2019 No 606/5 та зобов’язання вчинити дії, ця справа правомірно була розглянута господарським судом.
Постанова КГС ВС від 10.06.2020 у справі No 910/11688/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/89868789