Судді Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук зазначив, що Закон № 4094-IХ вніс суттєві зміни до трьох ключових процесуальних кодексів – Цивільного, Господарського та Адміністративного, які спрямовані на посилення ролі суду в забезпеченні реального виконання своїх рішень.
Про це повідомляє Судова влада.
Прийняття Закону № 4094-IХ було обумовлене системною проблемою невиконання судових рішень, яку ідентифікували як одну з основних причин недосконалості механізму судового контролю. Згідно зі щорічним звітом Комітету міністрів Ради Європи за 2019 рік Україна посідала третє місце серед країн з найбільшою кількістю заяв до ЄСПЛ та справ, що перебувають під наглядом Комітету міністрів Ради Європи. Зокрема, група справ «Іванов / Бурмич» перебуває під посиленим наглядом і стосується довготривалої структурної проблеми невиконання або несвоєчасного виконання судових рішень національних судів, що є порушенням статті 6 (пункт 1) та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), а також ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Характер законодавчих змін відображає комплексний підхід до розв’язання цієї проблеми на загальнодержавному рівні.
Той факт, що Закон вносить зміни до трьох ключових процесуальних кодексів, підкреслює, що проблема невиконання судових рішень розглядається як всеосяжна, що вимагає гармонізованого підходу. Це означає, що подібні механізми та принципи судового контролю впроваджуються або посилюються в усіх основних судових юрисдикціях, що потенційно призведе до більш уніфікованої практики виконання. Для суддів це означає, що тлумачення та застосування нових норм в одній юрисдикції може впливати на інші, сприяючи розвитку єдиної судової практики.
Судові органи тепер уповноважені та, по суті, зобовʼязані відігравати активнішу роль у забезпеченні виконання своїх рішень.
Позитивний досвід застосування аналогічних положень у КАС України, зокрема ст. 382 цього Кодексу, яка була введена Законом від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», привів до запровадження інструменту судового контролю в ЦПК України та ГПК України.
Протягом тривалого часу застосування положень ст. 382 КАС України довело свій позитивний вплив та дозволило адміністративним судам здійснювати судовий контроль за виконанням судових рішень ефективніше, ніж в інших формах судочинства. Отже, виникла потреба поширити цей позитивний досвід на цивільне та господарське судочинство.
Верховний Суд вже мав практику застосування штрафів за невиконання судових рішень, зокрема в адміністративних справах, ще до прийняття Закону № 4094-IХ. Це стосувалося, наприклад, накладення штрафів на керівників субʼєктів владних повноважень за неподання звіту про виконання судового рішення. Верховний Суд ухвалою від 8 вересня 2023 року у справі № 640/21223/20 наклав штраф у розмірі 50 тис. грн за неподання звіту та невиконання рішення суду.
Справи, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом, тепер розглядаються з урахуванням нових положень. Це забезпечує уніфікацію правозастосовної практики та запобігає виникненню подвійних стандартів у судочинстві.
Крім того, доповідач висловив думку про доцільність розширення повноважень приватних виконавців на справи, у яких недостатньо ефективно діє Державна виконавча служба України.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.