У Києві в пресцентрі Укрінформу 19 березня відбулася презентація звіту американської міжнародної неурядової організації Armada Network — «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції».
Укрінформ анонсував подію як дискусію про євроінтеграцію, “Дорожню карту з питань верховенства права”, роль громадських організацій, цифровізацію професії, медійний тиск та безпековий вимір адвокатури.
Під час виступу засновник і директор Armada Network Дейл Армстронг заявив, що питання адвокатури в Україні давно вийшло за межі “внутрішньої професійної дискусії” і стало питанням архітектури верховенства права в державі, яка одночасно веде війну і рухається до членства в ЄС. За його словами, незалежна адвокатура в умовах війни є не просто професійною корпорацією, а частиною інфраструктури правосуддя, права на захист і державної стійкості.
Ключовою тезою презентації стало те, що урядова Дорожня карта з питань верховенства права є рамковим, а не директивним документом. Армстронг наголосив: вона визначає стратегічні цілі — прозорість, підзвітність, модернізацію — але не нав’язує жодної єдиної інституційної моделі адвокатського самоврядування і не вимагає демонтажу чинної системи. Цей підхід сформульований і в оприлюднених матеріалах Armada Network, де прямо сказано, що Roadmap leaves room for national discretion and does not impose a specific organizational architecture of bar self-government – Дорожня карта залишає простір для національної свободи дій та не нав’язує конкретної організаційної архітектури адвокатського самоврядування.
Окремий акцент Армстронг зробив на тому, що емпіричні та соціологічні дані, покладені в основу звіту, не підтверджують заяв про “втрату легітимності” Національної асоціації адвокатів України. У матеріалах Armada Network серед ключових висновків вказано, що 69% респондентів довіряють НААУ як інституції, а 68% громадян вважають адвокатів професійними. Сам Армстронг у виступі підкреслив: якщо реформа адвокатури і потрібна, то вона має бути еволюційною, пропорційною та сумісною з професійною незалежністю, а адвокатуру слід розглядати не як об’єкт чийогось інституційного проєкту, а як суб’єкт власної модернізації.
Найжорсткіше прозвучала його критика на адресу міжнародної технічної допомоги, коли та починає виходити за свої межі. За словами Армстронга, коли технічна допомога починає писати закони, пропонувати готові моделі інституційної перебудови та визначати архітектуру чутливих секторів — це вже не допомога, а втручання. У цьому контексті він прямо згадав проєкт ЄС «Право‑Justice», зауваживши, що коли Україні пропонують чергову “європейську модель”, треба розуміти: це не обов’язково є позицією ЄС як інституції, а часто — позиція конкретного технічного проєкту. Ця теза перегукується і з офіційним підсумковим повідомленням, де наведено його слова про те, що технічний проєкт, який пропонує готові законодавчі формули й сценарії перебудови, перевищує свій мандат.
Армстронг окремо розмежував прозорість і зовнішню підпорядкованість. На його думку, адвокатура має бути прозорою і підзвітною, але насамперед — перед українськими адвокатами та професійною спільнотою, а не перед зовнішніми політичними, адміністративними чи донорсько керованими центрами впливу. Він наголосив, що неправильним є саме припущення, ніби без зовнішнього наглядача не може бути реальної підзвітності.
У цьому ж руслі оприлюднений Armada звіт прямо вказує, що механічне перенесення режимів зовнішнього фінансового контролю, характерних для бюджетних установ, на самоврядну адвокатуру є концептуально хибним, а правильний шлях лежить через внутрішній незалежний аудит та посилення внутрішніх механізмів контролю.
Важливою частиною виступу стала і критика так званої “тіньової журналістики” та ринку “тіньової звітності”, де, за словами Армстронга, повторення ярликів і медійна видимість починають підміняти собою перевірений аналіз. Він описав ситуацію як замкнутий цикл між авторами shadow reports, донорами й зовнішньою системою оцінки реформ, у якому множинність публікацій створює ілюзію експертного консенсусу. Armada Network у своєму оприлюдненому звіті формулює цю думку ще жорсткіше: shadow reports often rely on a limited number of organizations and experts who systematically quote each other, reproduce the same narratives, and create an illusion of consensus in the absence of methodology, funding disclosure and conflict-of-interest transparency – Тіньові звіти часто спираються на обмежену кількість організацій та експертів, які систематично цитують одне одного, відтворюють одні й ті ж наративи та створюють ілюзію консенсусу за відсутності методології, розкриття інформації про фінансування та прозорості конфлікту інтересів.
У блоці відповідей на запитання Армстронг окремо наголосив, що реформи адвокатурі потрібні, але їхній зміст має визначатися не зовнішнім адмініструванням, а самою професією. Серед сфер, які він назвав природними для внутрішнього вдосконалення, — цифровізація реєстру, дисциплінарні питання, щорічне підвищення кваліфікації та якість внутрішніх процедур. Водночас він прямо застеріг: якщо адвокатура починає діяти за логікою зовнішнього схвалення, а не внутрішнього професійного мандата, вона поступово втрачає саме значення самоврядування.
Ще одна лінія виступу стосувалася електронного голосування та цифрової інфраструктури адвокатського самоврядування. Армстронг назвав ЄРАУ одним із найсильніших цифрових досягнень української адвокатури й підтримав підхід, за якого цифровізація слугує інструментом прозорості, фіксації рішень і процедурної верифікації. Водночас він критично висловився щодо повного перенесення самоврядування в онлайн та передачі адміністрування таких процедур зовнішнім державним органам, зокрема Мінцифрі. Цю позицію також зафіксовано в оприлюднених Armada матеріалах: digitalization should serve transparency and quality, but not turn into a “total digital regime”, especially under wartime constraints – Цифровізація має служити прозорості та якості, але не перетворюватися на «тотальний цифровий режим», особливо за умов обмежень воєнного часу.
На завершення Армстронг заявив, що наступним кроком після київської презентації стане Вашингтон: Armada Network планує доносити висновки звіту до сенаторів, конгресменів та інших американських політиків, аби, за його словами, вони усвідомлювали масштаби “правової війни” навколо адвокатури та ризики зовнішнього тиску на інститут захисту. Він також підкреслив, що його організація не заперечує необхідності змін, але вважає принциповим: незалежність адвокатури — це не абстрактний професійний привілей, а питання верховенства права і національної безпеки.
У підсумку презентація Armada Network у Києві перетворилася не просто на представлення чергового звіту, а на публічне формулювання меж між допустимою міжнародною підтримкою та спробами зовнішнього інституційного інжинірингу. І саме в цьому, схоже, полягає головний сигнал вчорашньої події: допомога може бути сильною лише доти, доки вона підсилює інституцію, а не намагається замінити її собою.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.