У разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті та може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 286 КК. Задоволено частково цивільний позов потерпілої
ОСОБА_1.
За ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_2 у частині
задоволення відшкодування моральної шкоди залишено без зміни, а в частині
відшкодування матеріальної шкоди скасовано та призначено новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції. Ухвалено повернути потерпілій ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду, крім рішення про призначення в суді першої інстанції нового розгляду в порядку цивільного судочинства позову потерпілої щодо відшкодування матеріальної шкоди. Цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду. Судовий збір у сумі 704,80 грн повернуто потерпілій ОСОБА_1.
Обґрунтування позиції ККС: за змістом ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні
вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (закінчення строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Під час розгляду вказаного кримінального провадження суд апеляційної
інстанції не врахував наведених положень закону з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі сторона захисту з урахуванням змінених доводів просила скасувати вирок місцевого суду, закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 та на підставі ст. 49 КК звільнити її від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Крім того, сторона захисту вказувала на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права під час вирішення цивільного позову, оскільки стягнута з обвинуваченої на користь потерпілої сума є безпідставною та недоведеною в судовому засіданні.
При цьому ОСОБА_2, хоча не погоджувалася з вироком місцевого суду в частині
вирішення цивільного позову, в судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила закрити кримінальне провадження щодо неї у зв’язку з закінченням строків давності.
Однак апеляційний суд усупереч вищезазначеним вимогам закону визнав вирок
місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання законним і обґрунтованим, вирішив цивільний позов по суті, ухвалив рішення про залишення без зміни вироку стосовно ОСОБА_2 у частині задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди та постановив скасувати цей вирок у частині відшкодування матеріальної шкоди і призначити в зазначеній частині новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції, лише після цього суд ухвалив рішення щодо звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ст. 49 КК.
З огляду на те, що у вказаному кримінальному провадженні на стадії апеляційного розгляду були наявні всі підстави для його закриття згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, апеляційний суд зобов’язаний був невідкладно розглянути заявлене клопотання і був позбавлений можливості перевіряти законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання й вирішувати по суті питання щодо цивільного позову. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд апеляційної інстанції, хоча і дійшов правильного висновку про необхідність звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 на підставі ст. 49 КК, допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке за ч. 1 ст. 412 КПК є істотним, оскільки перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.
Виходячи з наведеного, доводи касаційної скарги захисника в інтересах ОСОБА_2, провадження стосовно якої закрито, є обґрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 повинен бути звільнений від кримінальної
відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК у зв’язку з закінченням строків давності,
передбачених ст. 49 КК, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню. Крім того, ухвалу апеляційного суду стосовно неї також необхідно скасувати, крім рішення про скасування вироку в частині відшкодування матеріальної шкоди та призначення в суді першої інстанції нового розгляду в порядку цивільного судочинства.
Також, зважаючи на те, що ВС погодився з висновком апеляційного суду щодо
необхідності звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 на підставі ст. 49 КК та на закриття щодо неї кримінального провадження, цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди слід залишити без розгляду,
що не перешкоджає потерпілій звернутися з цим позовом в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов’язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Водночас сплата потерпілою судового збору при подачі цивільного позову не була необхідністю, оскільки з огляду на положення пунктів 2, 6 ч. 1 ст. 5 Закону
України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказані правові норми підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (майнової та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом. Отже, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об’єкта посягань. У зв’язку з цим судовий збір, сплачений потерпілою ОСОБА_1, підлягає поверненню їй.
Детальніше з текстом постанови ВС від 16.08.2021 у справі No 644/7193/17 (провадження No 51-2271км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99123678