20 березня 2019 року КЦС ВС розглянув справу за позовом ОСОБА_4до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Всесвітня інформаційна служба», ОСОБА_5, Одеської обласної державної адміністрації, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод», Товариство з обмеженою відповідальністю «ГУГЛ», компанія «ANTA GMBH», про визнання інформації недостовірною, захист честі, гідності та ділової репутації, зобов’язання вчинити дії.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу національна влада може втрутитися в процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.
У справі, що переглядалася, були поширені оціночні судження з урахуванням стилістики поширеної відповідачами інформації, застосованих мовних зворотів та відсутності посилань на конкретні факти, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в пункті 46 рішення у справі «Lingensv. Austria» від 8 липня 1986 року, де зазначено, що наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень – ні.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що суд першої інстанції, визнавши поширену інформацію недостовірною та зобов’язавши відповідачів її спростувати, не узяв до уваги відсутність достатнього балансу для необхідності втручання суду в процес реалізації особою права на свободу вираження поглядів.
Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення,не може бути зобов’язана доводити їхню правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі No 758/14324/15-ц (провадження No 61-19478св18) можна ознайомитися за посиланням – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80888796.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі No 569/5269/16-ц (провадження No 61-508св17), з текстом якої можна ознайомитися за посиланням – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81436475.