Про ухвали як двигун та гальма судового процесу розповіла доктор філософії, суддя-спікер Господарського суду Житомирської області Оксана Машевська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками ухвалу суду, а саме:
- 1. Закриття провадження у справі для апеляції у формі постанови.
- 2. Ухвала як судове рішення.
- 3. «Дзеркальні» ухвали.
- 4. Ухвали, які не можна оскаржити самостійно.
- 5. Ухвали , які мають “завершальне” значення або ж “перешкоджають” подальшому провадженню у справі.
У рамках характеристики ухвали суду акцентовано на наступному:
1. Закриття провадження у справі для апеляції у формі постанови
Виключний перелік питань, які вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал, наведений у частині другій статті 281 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої процедурні питання, пов’язані з рухом справи, … вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал у порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки закриття провадження у справі не відноситься до питань, які згідно з частиною другою статті 281 Господарського процесуального кодексу України вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал, то за наслідками розгляду апеляційної скарги у цій справі суд апеляційної інстанції мав ухвалити судове рішення у формі постанови.
При цьому суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що закриття апеляційного провадження, підстава та порядок якого регламентовано статтею 264 Господарського процесуального кодексу України, не є тотожним із закриттям провадження у справі, яке визначено статтею 231 названого Кодексу.
Судова практика: Постанова ВП ВС від 15 січня 2019 у справі № 911/4007/16.
2. Ухвала як судове рішення
Ухвала — це судове рішення, яким суд вирішує процедурні питання, пов’язані з рухом справи, клопотання чи заяви учасників процесу, питання про відкладення, зупинення або закриття провадження, залишення заяви без розгляду тощо (ч. 2 ст. 232 ГПК України).
Форма ухвали:
- Скорочена ухвала (вступна та резолютивна частини, проголошується).
- Повна ухвала (складається протягом 5 днів після проголошення скороченої).
- Протокольна ухвала — без оформлення окремого документа, заноситься до протоколу судового засідання (ст. 233 ГПК України).
Зміст ухвали (ст. 234 ГПК України):
- Описова частина — суть клопотання або питання;
- Мотивувальна — мотиви й норми права;
- Резолютивна — висновки суду, строки набрання чинності, порядок оскарження.
Судова практика:
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 911/4007/16 — роз’яснено, що закриття провадження у справі апеляційним судом повинно оформлюватися постановою, а не ухвалою.
3. «Дзеркальні» ухвали
«Дзеркальні» ухвали — це ухвали, що є взаємно зворотними за змістом (наприклад, ухвала про задоволення заяви та ухвала про відмову в її задоволенні), які мають рівну процесуальну силу та підлягають однаковому порядку оскарження.
Таким чином, якщо можна оскаржити ухвалу про задоволення певного клопотання, то має бути можливість оскаржити й ухвалу про відмову в ньому. Це випливає з принципу балансу рівності сторін у процесі.
Джерела:
- Рішення Конституційного Суду України № 13-рп/2011 від 02.11.2011 — у справі щодо оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення.
- Рішення КСУ № 12-рп/2010 від 28.04.2010 — справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду.
- Рішення КСУ № 11-рп/2012 від 25.04.2012 — справа про зміну способу виконання судового рішення.
Судова практика:
- Ухвала ГС Житомирської області від 30.11.2023 у справі № 4/5007/33-Б/11.
- Ухвала Північного АГС від 14.05.2024 у справі № 910/12648/23.
- Ухвала Південно-західного АГС від 19.02.2024 у справі № 916/5106/23.
- Приклад: відмова в зустрічному забезпеченні позову — порушення принципу рівності сторін (див. матеріал ЮрГазета «Порушення балансу рівності учасників процесу», 2024).
4. Ухвали, які не можна оскаржити самостійно
Не всі ухвали суду можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Це розумне та передбачуване обмеження, спрямоване на недопущення зловживань і затягування процесу (ухвала ВПВС від 17.10.2018 у справі № 750/14127/17; постанова ВПВС від 29.05.2019 у справі № 219/10010/17).
Приклади з судової практики:
- Ухвала про відмову у призначенні експертизи — не оскаржується (ВС, 15.01.2020, справа № 923/133/19; 29.04.2021, № 910/4248/20).
- Ухвала про відмову у відводі судді — не оскаржується (ВС, 08.09.2021, № 910/1846/21; 12.03.2025, № 915/16/24).
- Протокольна ухвала про відмову у зупиненні провадження — не оскаржується (Північний АГС, 29.01.2024, № 911/1398/23).
- Ухвала про залучення третьої особи без самостійних вимог — не підлягає апеляційному оскарженню (Центральний апеляційний господарський суд, 18.07.2024, № 904/1871/24).
- Ухвала про заміну неналежного відповідача — не може бути оскаржена (ВС, 16.06.2025, № 917/542/22).
5. Ухвали , які мають “завершальне” значення або ж “перешкоджають” подальшому провадженню у справі
Такі ухвали закривають певну процесуальну можливість або перешкоджають подальшому розгляду справи — тобто мають завершальний характер і можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Нормативна база: пп. 6, 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України.
Приклади із судової практики:
- Відмова у прийнятті заяви про зміну предмета позову — ухвала має завершальне значення, перешкоджає подальшому провадженню (ВС, 15.01.2025, справа № 908/702/23; 28.01.2025, № 916/2079/23).
- Залишення без розгляду заяви позивача про залишення позову без розгляду — оскаржується окремо від рішення суду, щоб уникнути “примусового правосуддя” (ВС, 22.08.2025, справа № 906/453/19).
- Зміна експертної установи — ухвала може бути оскаржена, якщо впливає на права учасників чи строк розгляду (ВС, 17.07.2025, справа № 922/3982/23).
- Залишення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог — ухвала має завершальне значення (ВС, 04.08.2025, справа № 916/992/25 — передано на розгляд ВП ВС).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.