Узагальнення дисциплінарної практики щодо неявки адвокатів у судові засідання

Затвердженні Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо неявки адвокатів у судові засідання.

Одним із основних принципів здійснення адвокатської діяльності є законність.

Практична реалізація цього принципу, зокрема, покладає на адвоката обов’язок використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики (ст. 7 Правил адвокатської етики, далі – ПАЕ).

Дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом, згідно із приписами розділу IV Правил адвокатської етики, полягає в тому, що адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог ПАЕ.

Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи (ст. 44 ПАЕ).

Таким чином, неявка адвоката у судове засідання за певних обставин може бути кваліфікована кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури як порушення принципу законності та мати наслідком притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

  1. Оцінюючи поважність причин неявки адвоката в судове засідання у кримінальних провадженнях (справах) дисциплінарним органам варто орієнтуватися на перелік обставин, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик, визначений статтею 138 Кримінального процесуального кодексу.

В цілях кваліфікації дій адвоката, поважними причинами, зокрема, можуть бути:

  • – обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
  • – обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
  • – відсутність особи внаслідок відрядження (участь в іншому судовому процесі), подорожі (відпустка) тощо;
  • – тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
  • – смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
  • – несвоєчасне повідомлення, не повідомлення, неналежне повідомлення про час і дату судового засідання.
  1. Скарги на неявку адвоката у судові засідання без поважної причини подаються переважно суддями. Вони оформлюються, як правило, ухвалами відповідно до процесуальних кодексів, в рамках яких здійснювалося провадження у справі, в якій адвокат брав участь.

Обставини, встановлені судом та викладені в ухвалі, не мають наперед встановленої сили та повинні розглядатися й оцінюватися дисциплінарними органами на загальних підставах відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адвокат не з’явився у судове засідання, подавши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з розглядом у цей самий день та час іншої справи в суді іншого регіону. Суддя вирішив перевірити ці дані і надіслав запит до цього суду. Останній повідомив, що засідання за клопотанням адвоката було перенесено, про що за день секретар повідомив адвоката. Це і стало підставою для подання скарги до КДКА.

Втім адвокат пояснив, що за день до засідання він спілкувався телефоном із секретарем другого суду і той навіть не підтвердив про отримання клопотання. Про факт перенесення засідання він дізнався за 10 хвилин до початку засідання від своєї клієнтки, коли під’їзджав до суду. Таким чином, він фізично не встиг повернутися і взяти участь у розгляді першої справи. Тож адвокат стверджував, що насправді завчасно не отримував повідомлень про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

У дисциплінарній палаті виходили з того, що судом не було надано належного та допустимого доказу (поштового, електронного повідомлення, тощо), який би підтверджував факт завчасного повідомлення секретарем судового засідання адвоката про відкладення судового засідання на іншу дату у спосіб, визначений КПК України. А тому, сам факт повідомлення викликає сумніви.

Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Отже, дисциплінарна палата не побачила в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, кваліфікованого як недотримання принципу законності у відносинах з судом та принципу чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності, та закрила дисциплінарну справу.

З таким підходом в оцінці даних, наведених в ухвалі суду, погодилися у ВКДКА (рішення № VІІІ-005/2021 від 04.08.2021).

  1. Водночас, звертатися зі скаргами на неявку адвоката у судові засідання можуть не тільки судді, але й інші учасники, адже йдеться не лише про забезпечення здійснення правосуддя, а й про належне надання адвокатом професійної правничої (правової) допомоги.

Обґрунтовуючи підстави для закриття дисциплінарної справи щодо адвоката, який пропустив кілька судових засідань, дисциплінарна палата зазначила, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутні документи, які свідчать про порушення судом питання про дисциплінарну відповідальність адвоката за наслідками його поведінки, як адвоката. У зв’язку з цим в дисциплінарній палаті вважали, що за правилами положень частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» подальший розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката втрачає сенс.

У ВКДКА звернули увагу та те, що це рішення є таким, що не відповідає закону, оскільки відповідно до вимог частини 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Тож рішенням ВКДКА № ХІІ-014/2021 від 01.12.2021 було скасовано рішення дисциплінарної палати, а справу направлено на новий розгляд до КДКА.

Разом із тим, відсутність реагування суду щодо неявки адвоката може враховуватися дисциплінарним органом для оцінки дій адвоката на предмет затягування розгляду справи (рішення ВКДКА № Х-013/2021 від 01.10.2021).

  1. Однією із характерних ознак неявки адвоката у судові засідання без поважних причин, як дисциплінарного проступку, є систематичність такої неявки, що тягне за собою затягування строків розгляду справи.

У зв’язку з систематичною неявкою адвоката у судові засідання, суд був вимушений відкладати розгляд кримінального провадження. Це, на думку суду, свідчило про неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків, призвело до затягування судового процесу (аби порушити строки розгляду обвинувального акту) та зрештою могло порушити право обвинуваченої на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

При цьому, адвокат неодноразово не отримувала судові повістки про виклик до суду, направлені за адресою, зазначеною у дорученнях для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Суд навіть звертався з офіційним запитом до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою отримання відомостей про дійсне місце роботи (перебування) захисника та інші засоби зв’язку. Суд також звертався за отриманими адресами до адвоката з листами, якими повідомляв захисника про її неявки в судові засідання та наполягав на її прибутті у судові засідання.

Зрештою, суд повідомив про вищевказані обставини кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, дисциплінарна палата якої притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності. З цим погодилися у ВКДКА (рішення № ІХ-012/2021 від 30.09.2021).

  1. Оцінюючи неявку адвоката у судове засідання, слід зважати на наявність доказів належного повідомлення адвоката про дату і час цього засідання.

Так, оскільки матеріали дисциплінарної справи не містили доказів повідомлення адвоката про сім судових засідань, а дисциплінарна палата не надала оцінку цій обставині, рішення ДП про притягнення адвоката до відповідальності через це та інші процедурні порушення було скасоване, а матеріали справи направлено на новий розгляд до КДКА регіону (рішення ВКДКА № IV-002/2022 від 29.04.2022).

В іншій справі ДП КДКА за скаргою суду притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності за систематичні неявки у судові засідання. Однак ВКДКА оцінила такі висновки як передчасні через їх необгрунтованість, адже колегія суддів, звертаючись зі скаргою, не додала докази направлення на адресу адвоката відповідних повісток. Оскільки відсутні докази того, що адвокат був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань по справі, ВКДКА скасувала рішення ДП та направила матеріали справи на новий розгляд (рішення № V-008/2021 від 21.05.2021).

  1. У разі належного повідомлення адвоката про судове засідання, його неявка у визначений судом день та час може бути виправдана лише об’єктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин. Останні можуть бути з’ясовані вже після проведення засідання.

Так, адвокат під час телефонної розмови з секретарем судового засідання повідомив про незадовільний стан здоров’я та неможливість у зв’язку з цим пройти діагностику на захворювання COVID-19. На момент розмови він не мав документа, який підтверджував би стан здоров’я. Також в ході розгляду дисциплінарної справи, яку ініціював суд, не було встановлено, чи справді стан здоров’я та самопочуття дозволяв адвокату належно повідомити суд про причину неявки у день проведення судового засідання. Але дана обставина має розглядатися крізь принцип тлумачення сумніву на користь адвоката, враховуючи гострий перебіг хвороби COVID-19.

Згодом було отримано позитивний результат тесту на COVID-19, який засвідчив необхідність лікування та перебування на самоізоляції (що унеможливлювало прибуття адвоката у судове засідання).

Також на певну дату були запровадженні карантинні обмеження, у зв’язку з чим обмежувався доступ громадян до громадського транспорту, тому адвокат через відсутність перепустки не мав змоги прибути до суду. Можливість адвоката скористатися альтернативними видами транспорту встановлено не було.

Проаналізувавши викладені обставини, дисциплінарна палата дійшла правильного висновку про відсутність складу дисциплінарного проступку та закрила справу, з чим погодилися у ВКДКА (рішення № І-019/2022 від 31.01.2022).

  1. Припинення відносин із клієнтом не може бути поважною причиною неявок у судові засідання в тому разі, коли адвокат не повідомив про факт розірвання договору про надання правової допомоги клієнту і останній був вправі розраховувати на участь адвоката у цих судових засіданнях.

Коли клієнт звинуватив адвоката у корупційному впливі відповідачів, підданні тиску опонентів, а також неналежному виконанні своїх обов’язків, адвокат віддала усі документи родичу клієнта (останній не прийшов на зустріч) та таким чином відмовилася надавати послуги у подальшому.

Протягом кількох засідань клієнт чекав адвоката, адже повідомлень про розірвання договору він не отримував. Втім, адвокат не з’являлася, причини неявки не повідомляла.

Адвокат у свою чергу виходила з того, що договором про надання правової допомоги, а також законодавством про адвокатську діяльність не передбачено обов’язкової письмової форми повідомлення про розірвання договору.

Втім, дисциплінарна палата у своєму рішенні констатувала, що адвокатом не було належним чином оформлено розірвання договору з клієнтом, а тому фактично мала місце необґрунтована відмова від виконання договору, що є неприпустимим. Тож було встановлено одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики.

ВКДКА залишила в силі рішення дисциплінарної палати про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (рішення № ХІІ-019/2021 від 01.12.2021).

  1. Дисциплінарні палати повинні вивчати та давати оцінку усім фактам неявки адвоката у судові засідання, оскільки це, у разі доведення вини, впливає зокрема на обрання міри стягнення.

Так, кваліфікувавши дії адвоката як дисциплінарний проступок, дисциплінарна палата у своєму рішенні зазначила, що адвокат не з’явився у чотири судові засідання. При цьому не було досліджено та надано оцінки фактам відсутності адвоката ще у двох засіданнях, про що йшлося у первинній скарзі.

У сукупності з іншими процесуальними порушеннями, ВКДКА, яка переглядала цю справу, скасувала рішення дисциплінарної палати та направила матеріали дисциплінарної справи на новий розгляд до КДКА (рішення ВКДКА № IV-002/2022 від 29.04.2022).

  1. Особливу увагу слід приділяти оцінці причин неявки адвокатів у судове засідання у день і час, які раніше були узгоджені із судом. У такому випадку надані підтверджуючі документи, зважаючи на їх походження, можуть бути поставлені під сумнів.

Так, обгрунтовуючи необхідність перенесення судового засідання, адвокат надав суду наказ про направлення самого себе у щорічну відпустку. При цьому, раніше при погодженні чергової дати адвокат не повідомляв суд про те, що планує відпустку та погодився на запропоновану судом дату. За таких обставин суд визнав неявку адвоката в судове засідання неповажною.

У сукупності з іншими обставинами, дисциплінарна палата слушно врахувала цей факт при ухваленні рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (рішення ВКДКА № VI-005/2022 від 27.06.2022).

  1. Надумані причини перенесення судового засідання можуть розцінюватися учасниками процесу як прояв неповаги до них та до суду.

Так, свою заяву про відкладення судового засідання на визначену дату адвокат обґрунтував тим, що цей день припадає на свято – день незалежності Мексики, а він солідарний з народом Мексики та буде пити текілу і їсти буріто (рішення ВКДКА № VI-005/2022 від 27.06.2022).

Подібна аргументація не може сприйматися як поважна, а поведінка адвоката – вважатися добропорядною.

  1. Зайнятість адвоката в інших судових засіданнях або ж процесуальних діях, підтверджена належними доказами, є поважною причиною неявки у судове засідання.

Судді поскаржилися на поведінку захисника, яка, начебто, перешкоджала проведенню судового розгляду кримінального провадження у розумні строки. Адвокат не з’явився у два судові засідання, хоча участь захисника у даному кримінальному провадженні була обов’язковою. Рішенням дисциплінарної плати провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю в його діях дисциплінарного проступку. Дисциплінарна палата дійшла до висновку про поважність причин неявки адвоката у зазначені судові засідання, зважаючи на надані належні докази зайнятості його в судових процесах в судах іншого регіону. У ВКДКА оцінили таке рішення законним та вмотивованим (рішення № VIІ-015/2021 від 21.07.2021).

В іншій справі адвокати надіслали суду спільну заяву, де повідомили, що у день призначеного судового засідання будуть надавати професійну правничу допомогу іншій особі під час процесуальних дій, які проводили слідчі Національної поліції. При цьому було надано копію повістки слідчого про виклик в якості підозрюваного певної особи, копію ордера. І хоча колегія суддів оцінила такі причини як неповажні, дисциплінарна палата відмовила у порушенні дисциплінарної справи, у чому її підтримали члени ВКДКА (рішення № ХІ-005/2021 від 30.11.2021).

  1. Відомості, що подаються як доказ поважності причин неявки адвоката у судові засідання, повинні перевірятися дисциплінарною палатою, адже трапляються випадки, коли адвокати зловживають процесуальними правами та створюють штучні докази.

Так, обґрунтовуючи неможливість взяти участь у засіданні в одному суді, адвокат вказав як причину свою зайнятість у процесі в іншому суді. Водночас, як з’ясувалося, аналогічне за змістом клопотання було надіслане й у другий суд з посиланням на зайнятість у першому. В результаті адвокат не з’явився в обидва судових засідання. Оскільки дисциплінарна палата не врахувала ці факти та закрила провадження, ВКДКА скасувала її рішення та направила матеріали дисциплінарної справи на новий розгляд (рішення № ХІІ-014/2021 від 01.12.2021).