Відбувся захід для адвокатів Тернопільської області – Трудові відносини в умовах воєнного стану. Питання бронювання працівників

Про трудові відносини в умовах воєнного стану та питання бронювання працівників розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Тернопільської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками трудові відносини в умовах воєнного стану та бронювання працівників, а саме:

  • 1. Порядок організації праці сумісників.
  • 2. Дистанційна та надомна робота і особливості її запровадження.
  • 3. Нефіксований робочий час. Яким чином виконувати вимоги законодавства?
  • 4. Питання мобінгу (цькування) в Україні.
  • 5. Порядок бронювання.

У рамках характеристики трудових відносини в умовах воєнного стану акцентовано на наступному:

1. Порядок організації праці сумісників

  • Зовнішнє сумісництво:

Що стосується зовнішнього сумісництва (тобто в іншого роботодавця), то заборони немає — працівник може працювати за сумісництвом в іншого роботодавця без обмежень.

  • Внутрішнє сумісництво:

Щодо внутрішнього сумісництва, то в разі призупинення дії трудового договору виконання обов’язків за іншою посадою на перший погляд буде некоректним (хоча й прямої заборони в законодавстві немає), оскільки під час призупинення виключається можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Але сумісництво — це виконання роботи за окремим трудовим договором (наприклад, працівник за основною посадою працював на виробництві, що було зруйноване під час обстрілу, але за сумісництвом він виконує роботу в адміністративному корпусі підприємства, який не постраждав). Тому, у такому випадку робота за внутрішнім сумісництвом вважатиметься правомірною.

2. Дистанційна та надомна робота і особливості її запровадження

Дистанційна робота – форма організації праці, коли працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за власним вибором і з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Законодавство не визначає переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно вирішує, чи можна працювати поза межами підприємства, проте перевести працівника на дистанційну роботу може лише за його згодою.

Новоприйняті працівники можуть працювати дистанційно після укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. Якщо роботодавець запроваджує тимчасовий дистанційний режим роботи для працівників, що вже працюють, наприклад на час війни, закон дозволяє зробити це за допомогою наказу (розпорядження).

Також цей виняток поширюється на час:

  • загрози збройної агресії;
  • надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.

Дистанційна форма роботи регулюється ст. 60-2 КЗпП. У разі виконання роботи дистанційно працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, тобто визначати графік роботи такому працівнику не потрібно (звичайно, якщо під час укладення трудового договору про дистанційну роботу, який обов’язково повинен бути у письмовій і встановленій законодавством формі, не було передбачено інше). Під час дистанційної роботи працівник сам визначає своє робоче місце.

За умови оформлення трудового договору про дистанційну роботу без дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку за основним місцем роботи працівник має право працювати за сумісництвом без надання графіка роботи з основного місця. Суміснику не потрібен дозвіл керівника з основного місця роботи на працевлаштування за сумісництвом.

Надомна робота: порядок запровадження:

1. Наказ про запровадження надомної роботи видається на підставі заяви працівника. З надомниками також має укладатися письмовий трудовий договір про надомну роботу.

2. Незважаючи на письмову форму трудового договору, наказ про прийняття на роботу видається обов’язково, а от заяву в такому випадку можна не подавати.

3. Також у разі укладення письмового трудового договору перед початком роботи працівника-надомника обов’язково подається повідомлення про прийняття на роботу до територіальних органів ДПС.

3. Нефіксований робочий час. Яким чином виконувати вимоги законодавства?

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом (ТДНЧ) – це спосіб організації виконання роботи, при якому працівник виконує свої трудові обов’язки періодично тільки у разі потреби за вимогою роботодавця.

При цьому максимальна тривалість роботи не може перевищувати нормальної тривалості — 40 годин на тиждень.

Оплаті підлягає вся фактично виконана працівником робота, але оплата не може бути меншою, ніж за 32 години роботи на місяць.

У разі перевищення нормальної тривалості робочого часу (40 годин на тиждень) оплата відбувається в порядку, передбаченому ст. 106 КЗпП (в подвійному розмірі годинної ставки за кожну годину роботи у надурочний час).

Якщо робота виконується поза межами базових днів та годин, але загальний час роботи працівника не перевищує визначеної договором нормальної тривалості робочого часу, така робота має бути оплачена у розмірі, визначеному у трудовому договорі.

Укладення трудового договору у письмовому вигляді в разі прийняття на роботу працівника з нефіксованим робочим часом є обов’язковим відповідно до вимог п. 62 частини першої ст. 24 КЗпП України.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Таким чином, у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов’язковою.

У разі укладення ТДНЧ у змісті такого договору мають бути присутні умови, які є обов’язковими відповідно до закону:

  • спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
  • спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
  • інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні);
  • розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин; додаткові підстави для припинення ТДНЧ (за необхідності).

4. Питання мобінгу (цькування) в Україні

Судова практика:

  • Постанова Миколаївського апеляційного суду від 29.01.2025 у справі №487/9344/23: у березні 2022 року, за сімейними обставинами та у зв`язку з початком російської агресії, вона вимушена була виїхати з території України. Але продовжила працювати онлайн в ГО «Миколаївська організація УТОГ», куди повернулася у березні 2023 року та безпосередньо приступила до виконання обов`язків. Після звернення до неї керівництва МДЮСШОІ стосовно її виходу на роботу за сумісництвом, надіслала повідомлення про бажання працювати за сумісництвом в онлайн режимі. Одночасно запропонувала директору надати пропозиції щодо порядку її роботи в онлайн режимі за відсутністю тимчасового укриття в школі. Керівництво МДЮСШОІ відмовило їй у виконанні обов`язків за сумісництвом в онлайн режимі, також в оплаті праці. В подальшому директор МДЮСШОІ, застосовуючи до позивачки мобінг, залякування через звернення до правоохоронних органів та намагаючись її психологічно принизити, надіслав їй наказ №105-к від 16 жовтня 2023 року про її обов`язок приступити до роботи з 16 листопада 2023 року. Після чого були складені акти від 16, 17 та 20 листопада 2023 року про її відсутність на робочому місці, внаслідок чого вона була незаконно звільнена за наказом №114-к від 21 листопада 2023 року.
  • Постанова Миколаївського апеляційного суду від 29.01.2025 у справі №487/9344/23: після чого, між уповноваженими особами роботодавця МДЮСШОІ та працівницею за сумісництвом відбулося листування, зміст якого стосується: з боку роботодавця – наполягання школи на виході ОСОБА_2 на роботу для безпосереднього виконання обов`язків, з огляду наявності у приміщенні одного найпростішого укриття, як за місцем її основної роботи, так і за сумісництвом, та небажання отримувати від неї послуги за окремими договорами підряду з викладенням наміру прийняти іншого працівника на цю посаду із збереженням робочого місця за позивачкою; з боку працівниці наполягання на подальшому продовженні відпустки без збереження заробітної плати до закінчення воєнного стану та роботи виключно в онлайн режимі. Скарг, звинувачень у домаганнях, інших ознак харасменту або мобінгу , що мали б місце до неї з боку директора МДЮСШОІ, листи від імені ОСОБА_2 , не містять. Зміст усього листування між роботодавцем та працівницею носить толерантний, чемний характер.
  • Постанова Миколаївського апеляційного суду від 29.01.2025 у справі №487/9344/23: доводи позивачки у позові та апеляційній скарзі з приводу її звільнення з роботи за прогул з причини застосування до неї мобінгу та харасменту не є доведеними, оскільки, по-перше, про ознаки харасменту, які мали місце до початку воєнного стану, заявлено позивачкою лише у змісті надрукованих нею пояснень від 27 жовтня 2023 року, які у подальшому використані як зміст позовної заяви, та не мають підтвердження на період її безпосередньої роботи з червня 2021 року до початку періоду відпустки, оскільки в подальшому вона не приступила до безпосереднього виконання обов`язків з інших причин. По-друге, посилання позивачки на створення атмосфери мобінгу не є слушним, так як мобінг можливий лише при виконанні трудових обов`язків у колективі, які позивачка не виконувала з 14 лютого 2022 року, внаслідок чого умови, визначені у статті 2 КЗпП України, до виконання або не виконання нею трудових обов`язків не відносяться.

Саме намагання уповноваженої особи покласти на позивачку, як працівницю за сумісництвом, обов`язок приступити до роботи не може кваліфікуватися, як мобінг. Не може бути мобінгом і роздруківка чату іншої особи у соціальних мережах без ідентифікації поведінки та дій невизначених осіб з пропозиціями та рекомендаціями (т.1 а.с.43-50). Звернення роботодавця до правоохоронних органів є дією у спосіб, визначений законами, а тому теж не відноситься до мобінгу.

5. Порядок бронювання

Бронювання військовозобов’язаних здійснюється за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, в електронній формі засобами Порталу Дія.

Бронюванню підлягають усі особи:

  • які займають посади державної служби категорії “А”;
  • які займають посади штатних працівників патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
  • які займають посади керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення);
  • які займають посади державної служби категорії “Б”, але на яких тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії “А”;
  • які займають посади голів обласних, районних, районних у місті (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських голів;
  • кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств, критично важливих установ, які не є їх працівниками;
  • члени наглядових рад суб’єктів господарювання, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн. гривень, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд. гривень;
  • працівники критично важливих підприємств, критично важливих установ, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період, у сфері обороннопромислового комплексу;
  • працівники спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництв міжнародних організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
  • працівники спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;
  • працівники критично важливих установ, до складу яких входять штатні збірні команди олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту осіб з інвалідністю, перелік яких затверджується Мінмолодьспортом;
  • працівники критично важливих установ паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або поставку обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на безперебійне функціонування об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України в особливий період, які визначені Міненерго критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
  • працівники, які працюють на підприємстві, що виконує функції технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, а також технічні працівники постачальника електронних комунікаційних послуг, постачальників електронних комунікаційних мереж, що взаємоз’єднані з мережами інших держав, визначених Мінцифри критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у сфері цифровізації, перелік яких затверджується Мінцифри, включені наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств, що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж у період знеструмлень та виконують відновлювальні аварійні роботи мереж електронних комунікацій на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, м. Києва.

50% бронюються особи: працюють або проходять службу на посадах державної служби категорій “Б”, “В”, — 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій; працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту).

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50 відсотків за окремим рішенням Міністра оборони.

Бронювання військовозобов’язаних здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою.

У разі відсутності у критично важливого підприємства, критично важливої установи коду згідно з ЄДРПОУ або технічної можливості формування списку засобами Порталу Дія.

Алгоритм дій:

1. Критично важливе підприємство, критично важлива установа подають список до відповідного державного органу, який прийняв рішення про визначення їх критично важливим підприємством, критично важливою установою.

2. Державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливим підприємством, критично важливою установою, подає список засобами Порталу Дія шляхом підключення до робочих місць після проходження уповноваженою особою державного органу ідентифікації та автентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.