АДВОКАТУРА, НОВИНИ, СУДОВА ПРАКТИКА

Відбувся захід для адвокатів Запорізької області на тему – Колабораційна діяльність і суміжні кримінальні правопорушення в судовій практиці

Про колабораційну діяльність і суміжні кримінальні правопорушення в судовій практиці розповів юрист-аналітик Аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”, доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Микола Рубащенко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів Запорізької області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками колабораційну діяльність і суміжні кримінальні правопорушення в судовій практиці, а саме:

  • 1.    Колабораційна діяльність: загальний огляд.
  • 2.    Інформаційний колабораціонізм у судовій практиці.
  • 3.    Посадовий колабораціонізм у судовій практиці.
  • 4.    Інші види колабораціонізму.

У рамках характеристики судової практики щодо колабораційної діяльності і суміжних кримінальних правопорушень акцентовано на наступному:

1. Колабораційна діяльність: загальний огляд

Колабораційна діяльність — це свідоме співробітництво громадянина України з державою-агресором, її збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією або представниками, спрямоване на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності, державній, інформаційній чи економічній безпеці України.

Нормативна база:

  • Стаття 111-1 Кримінального кодексу України (введена Законом № 2108-IX від 03.03.2022 р.) — визначає сім окремих форм колабораційної діяльності.
  • Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» — уточнює правовий статус окупаційних адміністрацій.
  • Рішення Верховної Ради та РНБО, які встановлюють перелік тимчасово окупованих територій, мають значення для визначення територіальної ознаки складу злочину.

Склад злочину:

  • Суб’єкт: громадянин України (спеціальний суб’єкт — посадова особа, депутат, журналіст тощо).
  • Об’єкт: основи національної безпеки України.
  • Об’єктивна сторона: активні дії, що виражають підтримку чи сприяння діяльності держави-агресора.
  • Суб’єктивна сторона: прямий умисел.

З урахуванням предмета колаборантства та однорідного характеру діянь можна умовно виокремити такі види:

  1. інформаційне колаборантство (чч. 1, 5 і 6 ст. 111-1 КК);
  2. посадове (службове);
  3. колаборантство (чч. 2, 5, 7 ст. 111-1 КК);
  4. освітнє колаборантство (ч. 3 ст. 111-1 КК);
  5. економічне (господарське) колаборантство (ч. 4 ст. 111-1 КК);
  6. політичне і виборче колаборантство (чч. 5 і 6 ст. 111-1 КК);
  7. воєнне колаборантство (ч. 7 ст. 111-1 КК).

Загальна тенденція судової практики:

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році кількість вироків за ст. 111-1 КК України різко зросла.

Станом на середину 2025 року — понад 3200 вироків, з яких більшість стосується інформаційного колабораціонізму (ч. 1) і посадового (ч. 5–7).

2. Інформаційний колабораціонізм у судовій практиці

Частина 1 ст. 111-1 КК України — «Публічне заперечення збройної агресії проти України, тимчасової окупації частини території, заклики до підтримки рішень держави-агресора або до співпраці з нею».

Типові дії, що підпадають під кваліфікацію:

  • поширення у соцмережах (Facebook, TikTok, Telegram) матеріалів, що виправдовують дії РФ;
  • публічні висловлювання на підтримку окупаційних адміністрацій;
  • участь у зйомках пропагандистських відео або ефірах;
  • приєднання до російських «інформаційних платформ».

Судова практика:

  • Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.05.2023 р., справа № 629/1721/23.

Громадянку визнано винною у поширенні в TikTok відео з символікою “Z” та висловами “Русский мир”, “освобождение”. Призначено 5 років позбавлення волі з іспитовим строком.

  • Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 18.10.2023 р., справа № 220/1213/23.

Особа поширювала у Telegram дописи про «успіхи армії РФ». Суд кваліфікував дії як інформаційний колабораціонізм. Покарання — 5 років позбавлення волі умовно.

  • Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.01.2024 р., справа № 308/1154/22.

ВС зазначив, що навіть одноразова публікація з позитивною оцінкою агресії РФ у відкритому доступі утворює склад злочину, якщо вона була умисною.

Додаткові аспекти:

  • суди оцінюють контекст, аудиторію, мотив і повторюваність публікацій;
  • довідки СБУ, експертизи лінгвістичного змісту є ключовими доказами;
  • виправдувальні вироки — рідкісні (менше 2%).

3. Посадовий колабораціонізм у судовій практиці

Посадове колаборантство– форма колабораціонізму, яка полягає в добровільному обійманні («зайнятті») посад у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у т.ч. в окупаційній адміністрації держави-агресора, або в добровільному обранні до таких органів, передбачена чч. 2, 5 і 7 ст. 111-1 КК.

Типові приклади дій:

  • участь у «виборчих комісіях» на окупованих територіях;
  • робота «співробітником адміністрації» у так званих «міністерствах ДНР/ЛНР»;
  • виконання функцій «директора школи», «керівника ЖКГ», «бухгалтера» окупаційних органів;
  • передача майна або документації на користь РФ.

Судова практика:

  • Вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 21.02.2024 р., справа № 428/153/24.

Обвинувачена працювала «секретарем адміністрації смт Новоайдар». Суд визнав дії як зайняття посади в окупаційному органі (ч. 5 ст. 111-1 КК). Покарання — 10 років позбавлення волі.

  • Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя від 18.09.2023 р., справа № 263/4213/23.

Підсудна добровільно стала «виконувачем обов’язків директора школи» під контролем окупаційної адміністрації. Вирок — 12 років позбавлення волі.

  • Постанова Касаційного кримінального суду від 10.06.2024 р., справа № 235/1576/23.

ВС роз’яснив, що для кваліфікації за ч. 5–7 не вимагається отримання матеріальної винагороди. Достатньо добровільного факту зайняття посади.

Ключові позиції судів:

  • добровільність оцінюється за відсутністю тиску чи примусу;
  • факт працевлаштування в окупаційній структурі сам по собі утворює склад злочину;
  • строк давності не застосовується до триваючих форм колаборації;
  • пом’якшувальна обставина — добровільне звільнення з «посади» та співпраця зі слідством.

4. Інші види колабораціонізму

1) Частина 2 ст. 111-1 КК України – передача матеріальних ресурсів окупаційним органам, допомога у проведенні заходів (ремонт техніки, забезпечення продовольством, пальним тощо).

Вирок Херсонського міського суду від 07.07.2023 р., справа № 766/2431/23.
Власник фермерського господарства надав російським військовим техніку та пальне. Призначено 10 років позбавлення волі.

2) Частина 3 ст. 111-1 КК України — участь у політичних заходах на підтримку РФ (організація «референдумів», «виборів»).


Вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 28.09.2023 р., справа № 320/547/23.
Особа організувала “дільницю” для псевдореферендуму. Засуджено до 12 років ув’язнення.

3) Частина 4 ст. 111-1 КК України — пропаганда у закладах освіти, впровадження російських освітніх стандартів.

Вирок Сватівського районного суду Луганської області від 11.01.2024 р., справа № 426/876/23. Директорка школи організувала викладання «історії Росії». Призначено 10 років позбавлення волі.

4) Частина 7 ст. 111-1 КК України — здійснення правосуддя або слідчих дій у незаконних «судах» і «правоохоронних органах».

Вирок Старобільського районного суду Луганської області від 10.04.2024 р., справа № 422/171/24. Колишній суддя працював у «суді ЛНР». Призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Позиція Верховного Суду (справа № 420/1310/23, 22.08.2024):

Всі форми колабораційної діяльності, визначені ч. 1–7 ст. 111-1 КК, мають єдиний безпосередній об’єкт — основи національної безпеки, а тому допускається сукупність із іншими злочинами (державна зрада, фінансування тероризму, пособництво).

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: