У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Військовий облік жінок», який провели Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення, та Катерина Цвєткова, адвокат, партнер GOLAW, заступник голови Комітету з трудового права НААУ.
У першій частині вебінару Катерина Цвєткова окреслила загальні положення військового обліку жінок.
З 26 жовтня 2022 року жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням. Обов’язковою є постановка на військовий облік жінок-медиків (які мають професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту та здобули медичну чи фармацевтичну спеціальність).
З 1 жовтня 2023 року встановлено, що обов’язковому взяттю на військовий облік підлягають жінки, які:
- закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти;
- здобули медичну або фармацевтичну спеціальність;
- придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком.
Водночас кінцевий термін взяття жінок на військовий облік не визначено.
Катерина Цвєткова зазначила, що починаючи з січня 2023 року, заклади освіти за 2 місяці до закінчення навчання повідомляють ТЦК СП про жінок, які здобувають медичну або фармацевтичну спеціальність. На підставі зазначеної інформації ТЦК СП оформлюють жінкам тимчасові посвідчення військовозобов’язаних. В 7-денний строк з дня отримання тимчасових посвідчень жінки повинні звернутись до ТЦК СП за місцем проживання для взяття на військовий облік.
Говорячи про обов’язки роботодавців щодо військового обліку жінок, лектор зазначила, що жінки, які до 30 грудня 2022 року отримали медичну, фармацевтичну освіту та не перебували на військовому обліку, зможуть працевлаштуватися без надання роботодавцю військового квитка до 31 грудня 2026 року. Керівники установ та організацій повідомляють ТЦК та СП про жінок, які у них працюють та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і які не перебувають на військовому обліку.
Сфокусувала увагу Катерина Цвєткова також на правах та обов’язках військовозобов’язаних жінок, зазначивши, що з моменту взяття на військовий облік на жінок поширюються вимоги законодавства щодо прав та обов’язків військовозобов’язаних (наприклад, з’являтися за викликом до ТЦК СП, повідомляти про зміну місця проживання тощо). Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі).
Право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають, зокрема, наступні військовозобов’язані жінки:
- особи з інвалідністю або тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я;
- на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
- які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- які виховують дитину, хвору на тяжкі або рідкісні захворювання, але якій не встановлено інвалідність;
- на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
- які мають чоловіка із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків чоловіка із числа осіб з інвалідністю I чи II групи (за умови, що немає інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати);
- які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка, який проходить військову службу тощо.
Роз’яснила лектор також, чи існують обмеження для виїзду жінок за кордон, відзначивши, що наразі відсутня заборона виїзду за кордон як для тих жінок, які підлягають обов’язковому взяттю на військовий облік, так і для тих жінок, які вже перебувають на військовому обліку.
У другій частині вебінару Вікторія Поліщук розповіла про порядок проведення перевірок ведення військового обліку.
Лектор зауважила, що питання відповідальності роботодавців за порушення ведення військового обліку визначаються:
- Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487, який передбачає обов’язки у частині ведення військового обліку;
- Статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка фіксує вид штрафної санкції за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вікторія Поліщук зазначила, що щороку до 1 лютого державні органи видають накази (розпорядження) про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів вжитих заходів та перевірок стану військового обліку в минулому році відповідно до компетенції. Перевірка стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів проводиться за чітко визначеними питаннями. Питання перевірки доводяться до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які включені до відповідних планів перевірки, не пізніше ніж за 10 днів до її початку.
Функція щодо проведення аудиту передбачена і для самих підприємств, установ, організацій, які зобов’язані самостійно також організовувати щороку перевірку стану військового обліку, складати акти за результатами перевірки та видавати узагальнюючі накази про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік.
Фактично цю функцію можна назвати внутрішнім аудитом, який є обов’язковим і однією із задач для підприємств, установ, організацій.
Під час перевірки з’ясовують, хто відповідальний за ведення військового обліку на підприємстві та перевіряють списки персонального військового обліку (додаток 5).
Справи щодо порушень військового обліку розглядають обласні, Київський міський територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію можуть притягнути як керівника підприємства, так і відповідального за ведення військового обліку, адже виходячи зі змісту ст. 210-1 КУпАП, обмеження щодо вибору порушника відсутні.
Окремо лектор сфокусувала увагу на відповідальності ФОП-роботодавців за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначивши, що КУпАП не передбачає адміністративної відповідальності для ФОПів ані за неподання до ТЦК та СП списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць, ані за прийняття на роботу працівників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, ані за незабезпечення сповіщення про виклик у військкомат. ФОП може вести військовий облік за власним бажанням, але це не є обов’язковим. Проте, якщо ФОП вирішить вести військовий облік, то він має дотримуватися встановлених норм і правил.
Наприкінці заходу Вікторія Поліщук зазначила про зареєстрований у Верховній Раді України 27.11.2023 Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення правового регулювання окремих питань військового обліку № 10292.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.