Власник нежитлового приміщення, який не забезпечив пожежної безпеки, у випадку передачі його в оренду не звільнятиметься від відповідальності за шкоду, завдану пожежею

25 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Ли Гранд Сервіс» про стягнення 1 372 423 грн та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ
«Акрос» про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі.

Суд встановив, що в нежитловому приміщенні, яке належить ОСОБА_2 та орендує ТОВ «Ли Гранд Сервіс», сталася пожежа, що перекинулася на приміщення, яке орендує ОСОБА_1 у ТОВ «Акрос». Внаслідок цієї пожежі було пошкоджено майно, що належить ОСОБА_1.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного
позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що шкода підлягає відшкодуванню з ОСОБА_2 та ТОВ «Ли Гранд Сервіс» солідарно, оскільки власником приміщення котельні, яке є осередком пожежі, є ОСОБА_2. ТОВ «Ли Гранд Сервіс» фактично користувалося вказаним приміщенням, тому воно також має нести відповідальність за завдану шкоду нарівні із власником.

Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

У статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті
порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За правилами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або
юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

У правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов`язує.

Аналогічне положення відтворено у частині четвертій статті 319 ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи осередок пожежі,
яка сталася, знаходився на поверхні складованих під навісом дров та торфобрикету, праворуч від вхідних дверей приміщення котельної частини нежитлової будівлі, що належить ОСОБА_2. Встановлення огорожі могло унеможливити потрапляння джерела запалення до встановленого осередку пожежі (за умов його потрапляння).

Вартість матеріального збитку, завданого вказаною пожежею ОСОБА_1, становить 1 372 423 грн, що підтверджується висновком експерта.

Суди попередніх інстанцій, встановивши причинно-наслідковий зв`язок між
пожежею та спричиненою позивачу матеріальною шкодою, дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для цивільно-правової відповідальності відповідачів за первинним позовом, оскільки власником приміщення котельні, яке було осередком пожежі, є ОСОБА_2, а тому передавши своє майно в оренду, вона не звільняється від зобов`язань щодо їх безпечної експлуатації відповідно до вимог статей 317, 319 ЦК України.

Постановою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року рішення Рівненського
міського суду Рівненської області від 10 січня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 червня 2019 року залишено без змін.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в справі No 562/2502/16-ц (провадження No 61-13430св19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/84571306