Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Буртник Христини Василівни, Яцишин Юліани Вікторівни, Ільченка Дмитра Олеговича стосовно судді Зіньківського районного суду Полтавської області Должка Сергія Ростиславовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12, 18 вересня, 13 листопада 2023 року надійшли дисциплінарні скарги Буртник Х.В. (вх. № Б-2188/13/7-23), Яцишин Ю.В. (вх. № Я-3254/0/7-23), Ільченка Д.О. (вх. № І-4010/0/7-23) стосовно поведінки і дій судді Зіньківського районного суду Полтавської області Должка С.Р. під час розгляду кримінальної справи № 530/337/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя та протоколів передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 5 грудня 2023 року дисциплінарні скарги передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Котелевець А.В.
На підставі протоколів автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 3 січня 2025 року вказані скарги передано дисциплінарному інспектору Садовому Р.М. для проведення попередньої перевірки.
Стислий зміст дисциплінарної скарги Буртник Х.В.
На обґрунтування дисциплінарної скарги Буртник Х.В. зазначила, що 23 серпня 2023 року суддя Должко С.Р. ухвалив виправдувальний вирок у справі № 530/337/23, яка стосувалася ухилення від призову. Скаржниця стверджує, що суддя не навів мотиви відхилення аргументів сторони звинувачення, а також грубо порушив етичні принципи й правила поведінки судді, вчинив дії, що порочать звання судді та підривають довіру до правосуддя.
У контексті доводів про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді й підриває авторитет правосуддя, Буртник Х.В. вказала, що суддя Должко С.Р. у вироку навів аргументи про відсутність такої юридичної особи публічного права як Кабінет Міністрів України; про перебування поза правовим полем суб’єктів, що створені Кабінетом Міністрів України; про наявність у Міністерства оборони України статусу органу приватного права; про наявність у законів України та указів Президента України статусу авторських творів, а не законодавчих актів; про неіснування Держави України; про вимагання й шахрайські дії щодо персональних даних призовників, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та призовників; про можливість комплектування Збройних Сил України лише за трудовим договором.
У контексті доводів про невмотивованість вироку, Буртник Х.В. вказала, що суддя не мотивував висновки про те, чому вважає, що повістка обвинуваченому була підписана неуповноваженим суб’єктом; чому відсутність копії висновку військово-лікарської комісії є підставою відкинути аргументи прокуратури щодо наявності у діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України (далі – КК України); чому суд відкинув доводи прокурора щодо умислу обвинуваченого на ухилення від призову, коли останній надав показання про часткове визнання вини.
На переконання скаржниці, такі твердження й дії судді Должка С.Р. суперечать морально-етичним принципам і ставлять під сумнів його здатність здійснювати правосуддя.
Водночас скаржниця зауважила, що правова позиція судді викликала надзвичайний резонанс у медіа та громадський осуд.
Покликаючись на викладені обставини, Буртник Х.В. уважає, що у діях судді Должка С.Р. є склади дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На цій основі скаржниця просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Стислий зміст дисциплінарної скарги Яцишин Ю.В.
На обґрунтування дисциплінарної скарги Яцишин Ю.В. зазначила, що 23 серпня 2023 року суддя Должко С.Р. ухвалив вирок у справі № 530/337/23. Скаржниця стверджує, що у цьому вироку суддя поставив під сумнів існування України та її суверенітет; заперечив існування Кабінету Міністрів України і законність його діяльності; поставив під сумнів законність нормативно-правових актів України.
Яцишин Ю.В. наголосила, що висновки й тези судді Должка С.Р. виходять за межі здорового глузду, є грубим порушенням присяги судді, руйнують авторитет судової влади та загалом є несумісними із перебуванням Должка С.Р. на посаді судді.
Покликаючись на викладені обставини, Яцишин Ю.В. уважає, що у діях судді Должка С.Р. є склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Стислий зміст дисциплінарної скарги Ільченка Д.О.
На обґрунтування дисциплінарної скарги Ільченко Д.О. зазначив, що 23 серпня 2023 року суддя Должко С.Р. ухвалив вирок у справі № 530/337/23, який надалі суд апеляційної інстанції скасував ухвалою від 31 жовтня 2023 року, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ільченко Д.О. вказав, що суддя Должко С.Р. вирішив розглядати кримінальне провадження у спрощеному порядку, втім дослідив у нарадчій кімнаті «докази», які не були предметом дослідження у відкритому судовому засіданні, внаслідок чого сторона обвинувачення була позбавлена можливості подавати свої пояснення й заперечення щодо них.
Крім цього, Ільченко Д.О. зазначив, що суддя Должко С.Р. допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, оскільки його вирок фактично заперечує існування України як держави з огляду на твердження судді про правовий статус Міністерства оборони України, Кабінету Міністрів України, легітимність законів України та указів Президента України, продовження існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік та органів влади Української Радянської Соціалістичної Республіки.
У цьому контексті скаржник зауважив, що такі твердження судді не є випадковістю. Мотивував тим, що твердження про незаконність органів державної влади України, відсутність «Великої державної печатки із Великим державним Гербом», про нелегітимність Збройних Сил України є елементом пропаганди однієї із сепаратистських організацій, керівник якої у грудні 2021 році затримувався працівниками Служби безпеки України під час спроби проголосити себе «Президентом України». На переконання скаржника, є сумнівною можливість перенесення у судове рішення особистої віри судді у будь-які юридичні теорії.
Зрештою Ільченко Д.О. зазначив, що суддя Должко С.Р. допустив інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків. Мотивував тим, що внаслідок грубого порушення вимог законодавства України, умисного викривлення норм права суддя ухвалив завідомо неправосудний вирок, що є істотним негативним наслідком.
Покликаючись на викладені обставини, Ільченко Д.О. вважає, що у діях судді Должка С.Р. є склади дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Фактичні обставини, встановлені під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг
Указом Президента України від 1 серпня 2007 року № 676/2007 Должка С.Р. призначено на посаду судді Зіньківського районного суду Полтавської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5008-VI Должка С.Р. обрано на посаду судді Зіньківського районного суду Полтавської області безстроково.
У березні 2023 року прокурор Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури передав до Зіньківського районного суду Полтавської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № ____ від 9 лютого 2023 року, по обвинуваченню ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період).
Згідно зі звітом про автоматизований розподіл судової справи № 530/337/23 між суддями, для розгляду обвинувального акту головуючим суддею визначено суддю Зіньківського районного суду Полтавської області Должка С.Р.
23 серпня 2023 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого-судді Должка С.Р. ухвалив вирок у справі № 530/337/23, згідно з яким:
- визнав невинуватим та виправдав обвинуваченого у зв’язку з недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України;
- закрив кримінальне провадження у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченого в суді.
У мотивувальній частині вироку суддя Должко С.Р. заначив про таке:
- «немає утвореного відповідним Законом відповідно до Конституції України конституційного органу, суб’єкта публічно-владних повноважень з назвою Кабінет Міністрів України, але існує юридично створений Кабінет Міністрів Української РСР переіменований на Кабінет Міністрів України. Правосуб’єктність всіх утворених невстановленим суб’єктом права Кабінет Міністрів України знаходяться поза конституційним правовим полем, а тому не являються суб’єктом публічно-владних повноважень».
Одночасно з цим, у вироку суддя Должко С.Р. зробив такий висновок:
- «так звані «Закони України» та УКАЗИ Президента, в тому числі «Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», «УКАЗ Президента «Про введення воєнного стану в Україні»», «УКАЗ Президента України «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань»», які легітимізуються під виглядом законів є авторськими творами, не мають конституційного підґрунтя, не являються законами по суті, не являються обов’язковими для виконання народом, є офертами від суб’єкта, що надає послуги з державного управління. Ці «нормативні акти» мають статус таких, що застосовуються, а не являються легальним діючим законодавством».
Крім того, частина цього вироку викладена іноземною (російською) мовою.
Не погодившись із цим вироком, прокурор Зінківського відділу Диканської окружної прокуратури оскаржив його в апеляційному порядку.
31 жовтня 2023 року Полтавський апеляційний суд постановив ухвалу у справі № 530/337/23, згідно з якою:
- задовольнив апеляційну скаргу прокурора Зінківського відділу Диканської окружної прокуратури;
- скасував вирок Зінківського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2023 року стосовно ОСОБА1;
- призначив новий розгляд справи у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції мотивував ухвалу такими аргументами й висновками:
- суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорювались, та обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, тобто прийняв рішення про спрощений порядок судового розгляду кримінального провадження;
- проте у тексті оскаржуваного вироку суд надав оцінку діючому законодавству, міжнародним нормативно-правовим актам, витягам з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, піддав сумніву законність дій ТЦК та СП тощо, що не входить до предмету доказування за статтею 336 КК України;
- при цьому, в оскаржуваному вироку суд першої інстанції зробив висновки щодо конституційності окремих законодавчих актів, порядку їх ухвалення, набрання ними чинності та виконання, що взагалі не входить до компетенції суду першої інстанції як органу правосуддя;
- крім того, суд прийняв взаємовиключні рішення про недоцільність дослідження доказів у справі у зв’язку з визнанням учасниками судового провадження обставин кримінального провадження та, у подальшому, в оскарженому вироку зазначив про ненадання прокурором доказів винуватості ОСОБА1;
- цим самим суд припустився істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне й обгрунтоване рішення і які, у свою чергу, позбавляють можливості зробити висновок про правильність юридичної оцінки дій ОСОБА1;
- з огляду на те, що суд першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 та постановлення щодо нього виправдувального вироку істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, вирок Зінківського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2023 року щодо ОСОБА1 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Відомості, зазначені в дисциплінарних скаргах Буртник Х.В., Яцишин Ю.В., були поширені у засобах масової інформації та викликали неабиякий розголос та значний інтерес у суспільстві, зокрема:
Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Стаття 370 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Елементом права на справедливий розгляд є, серед іншого, вмотивованість судових рішень.
Конвенція не містить вимоги до рішень національних судів, у тому числі щодо вмотивованості та обґрунтованості таких судових рішень.
Разом з тим, вказані вимоги вироблені в рішеннях Європейського суду з прав людини (справа «Van De Hurk v. Netherlands», «Hadjianastassiou v. Greece»).
Крім того, у пунктах 41, 43 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, серед іншого, звертається увага на те, що у викладі підстав для прийняття рішення необхідно надати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, які здатні вплинути на вирішення спору, та звертається увага на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щодо змісту, то судове рішення повинно містити дослідження фактичних обставин та питань права, що лежать в основі спору.
Отже, судове рішення повинно містити мотиви та обґрунтування, що стосуються суті спору, доводів сторін та обставин справи.
Разом з тим, суддя Должко С.Р., мотивуючи вирок від 23 серпня 2023 року у справі № 530/337/23, зазначив висновки та міркування, що не стосуються предмета спору, є неоднозначними та виходять за межі компетенції суду першої інстанції.
Водночас варто зазначити, що оцінюючи поведінку судді Должка С.Р. при ухваленні вироку від 23 серпня 2023 року, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не оцінює законність самого судового рішення.
Крім цього, як зазначалося раніше, вирок містить частини, викладені іноземною мовою, а саме російською.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Згідно з частинами першою та третьою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Суддя Должко С.Р., викладавши частини своїх судових рішень іноземною мовою, наведених вимог законів України не врахував.
Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням ХІ (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 (в редакції, чинній на момент ухвалення вироку суддею Должком С.Р.), передбачає, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1); суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (стаття 3); суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику (стаття 6).
Суддя Должко С.Р., мотивуючи вирок від 23 серпня 2023 року, допустив висловлювання та висновки, що призводять до виникнення сумнівів у його професійності, неупередженості, неухильному додержанні вимог закону і принципів верховенства права, а також поваги до Української державності.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Буртник Х.В., Яцишин Ю.В., Ільченка Д.О., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені у дисциплінарних скаргах та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Зінківського районного суду Полтавської області Должка С.Р. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:
– незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
– допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
– умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
Окрім цього, встановлено, що на розгляді Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя перебуває дисциплінарна справа стосовно судді Зінківського районного суду Полтавської області Должка С.Р., відкрита ухвалою від 26 лютого 2025 року № 330/3дп/15-25 за скаргами Колосовича В.В. та Полтавської обласної прокуратури (№ К-3234/0/7-23 від 15 вересня 2023 року та № 509/0/13-23 від 18 грудня 2023 року).
Підготовку до розгляду вказаної дисциплінарної справи здійснює дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Осєтров В.М.
Відповідно до частини одинадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні.
Пункт 13.34 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, передбачає, що Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні, про що постановляється ухвала, копія якої надсилається учасникам об’єднаної дисциплінарної справи. Підготовку до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи здійснює доповідач, який був доповідачем у дисциплінарній справі, що відкрита першою.
Пункт 10.10 Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року № 3713/0/15-24, передбачає, що підготовку до розгляду дисциплінарної справи, об’єднаної на підставі ухвали Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, проводить дисциплінарний інспектор – доповідач, який був доповідачем у дисциплінарній справі, що відкрита першою.
Керуючись статтями 46, 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Зіньківського районного суду Полтавської області Должка Сергія Ростиславовича.
Об’єднати дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Буртник Христини Василівни (Б-2188/13/7-23), Яцишин Юліани Вікторівни (Я-3254/0/7-23), Ільченка Дмитра Олеговича (І-4010/0/7-23) стосовно судді Зіньківського районного суду Полтавської області Должка Сергія Ростиславовича, з дисциплінарною справою, відкритою за скаргами Колосовича Віталія Вікторовича (К-3234/0/7-23) та Полтавської обласної прокуратури (509/0/13-23) стосовно судді Зіньківського районного суду Полтавської області Должка Сергія Ростиславовича, в одну дисциплінарну справу.
Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручити дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Осєтрову В.М.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.