Вища рада правосуддя заявила про втручання в діяльність свого члена Романа Маселка після того, як дисциплінарна палата кваліфікаційна-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області притягнула його як адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувала стягнення у вигляді попередження.
У повідомленні ВРП прямо сказано, що Маселко пов’язує ці дії органів адвокатського самоврядування з виконанням ним повноважень члена ВРП під час розгляду питання про призначення кандидата на посаду судді.
Але саме тут і виникає головне питання: чи не змішує цей орган два різні сюжети — гарантії незалежності члена конституційного органу і дисциплінарну відповідальність адвоката за дії в його адвокатському статусі? За даними офіційних повідомлень, підставою конфлікту стали дії Маселка щодо адвоката Олександра Віхрова, які Рада адвокатів України оцінила як втручання в адвокатську діяльність, порушення адвокатської таємниці та вихід за межі повноважень при оцінюванні кандидата на посаду судді. Саме після цього РАУ ініціювала дисциплінарне провадження, а КДКА Закарпатської області ухвалила рішення про попередження.
Юридично важливо визнати одне: теза, що Маселко “не суддя, тому про його незалежність говорити не можна”, не відповідає закону.
Закон “Про Вищу раду правосуддя” прямо встановлює, що член ВРП у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, і ця гарантія не обмежена лише членами ВРП, які є суддями. Більше того, офіційні матеріали ВРП окремо зазначають, що у 2022 році Верховна Рада обрала Романа Маселка членом ВРП саме як адвоката та громадського діяча, а не як суддю.
Втім, із цього не випливає автоматично, що будь-яке дисциплінарне рішення щодо адвоката Маселка є тиском на члена Маселка. І тут позиція самої ВРП уже виглядає непослідовною. Ще кілька місяців тому Вища рада правосуддя не побачила в рішенні Ради адвокатів України від 12 серпня 2025 року ознак тиску на Маселка і прямо вказала, що документ РАУ ухвалено в межах її повноважень та не мав на меті впливу на його діяльність як члена ВРП.
Тому нинішня реакція ВРП може виглядати не як захист інституційної незалежності, а як спроба політично підняти рівень конфлікту навколо дисциплінарної історії адвоката. Якщо адвоката притягують до відповідальності саме за його дії як адвоката, то це ще не тотожне втручанню в роботу конституційного органу. Інакше будь-яке дисциплінарне провадження щодо особи, яка одночасно має адвокатський статус і займає публічну посаду, можна буде автоматично оголошувати “тиском”.
Слабке місце позиції Вищої ради правосуддя у цій історії саме в цьому: вона просить сприймати адвокатську дисциплінарну відповідальність як загрозу незалежності свого члена, хоча публічно доступні факти вказують, що предметом спору стали конкретні дії Маселка в адвокатському статусі, а не сам факт його роботи у ВРП. І якщо так, то розмова має вестися не про “атаку на незалежність”, а про межі допустимої поведінки адвоката, який лише тимчасово входить до Вищої ради правосуддя.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.