Самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство, не узалежнюють обов’язковість припинення провадження у справі про банкрутство від наявності будь-яких умов та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство.
Для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про
банкрутство боржника на підставі частини п’ятої статті 12 названого Закону
на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова
процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду
перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація), необхідним і достатнім є лише встановлення судом за поданими сторонами доказами у справі обставин належності державі Україна прямо або опосередковано більше ніж 50 % акцій (часток) цього боржника та чинності (на час ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого компетентним органом рішення про приватизацію боржника.
ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС
розглянув касаційну скаргу Особа-1 на постанову Південно-західного
апеляційного господарського суду від 06.08.2020 у справі No 5017/2833/2012
про банкрутство ДП “Одеський спеціальний науково-дослідний і проєктно-
конструкторський інститут” і прийняв постанову, в якій зазначив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ДП “Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою зазначеного суду від 13.12.2012 визнано Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси кредитором з грошовими вимогами до боржника на суму 575 181,96 грн, введено процедуру розпорядження майном
боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Фоменко
М. С.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2013 введено процедуру санації, керуючим санацією призначено керівника підприємства
Дунаєвського В. І.
Ухвалою цього суду від 03.03.2016 затверджено План санації, який був
схвалений зборами кредиторів (протокол від 18.08.2015) та погоджений
14.01.2016 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2019 призначено
керуючим санацією арбітражного керуючого Дарієнка В. Д.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у задоволенні
клопотань ФДМУ про зупинення розгляду клопотання ФДМУ та клопотань інших
учасників у справі про закриття справи відмовлено; заяви громадянина Особа-1
про припинення провадження у справі, громадянина Особа-2 про закриття
провадження у справі та ФДМУ – про припинення провадження у справі задоволено; провадження у справі припинено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду
від 06.08.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020
скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до Господарського
суду Одеської області.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням скаржник звернувся
до КГС ВС з касаційною скаргою, в якій просив постанову Південно-західного
апеляційного господарського суду від 06.08.2020 скасувати, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 залишити в силі.
ОЦІНКА СУДУ
КГС ВС, скасовуючи судове рішення апеляційного господарського суду та залишаючи в силі ухвалу суду першої інстанції, зазначив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвала про порушення
справи про банкрутство була прийнята 02.10.2012, постанову про визнання
боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури прийнято не було,
справа перебувала на стадії санації.
Ураховуючи норми розділу Х “Прикінцеві та перехідні” положення Закону
України від 22.12.2011 No 4212-VI, у цьому випадку застосуванню підлягає
Закон про банкрутство в редакції, що діяла до 19.01.2013.
Відповідно до частини п’ятої статті 12 Закону України “Про приватизацію
державного і комунального майна”, який регулює правові, економічні
та організаційні основи приватизації державного і комунального майна
та майна, що належить Автономній Республіці Крим, справи про банкрутство
боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства,
більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать
державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються
до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/
господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію,
підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Зважаючи на наведений порядок нормотворення, що відбувся у зв’язку
з внесенням змін до Закону про банкрутство, суд дійшов висновку, що положення пункту 4-3 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про банкрутство не є самостійною підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки зазначений розділ доповнений цим пунктом згідно з пунктом 10 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” з метою реалізації норми частини п’ятої статті 12 цього Закону.
Тому норма частини п’ятої статті 12 Закону України “Про приватизацію
державного і комунального майна” самостійно застосовується у передбачених
нею випадках у справах про банкрутство та є окремою правовою підставою
для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство в розумінні
пункту 12 частини першої статті 83 Закону про банкрутство стосовно
боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства,
більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать
державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими
є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги частини п’ятої статті 12 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” (окремо або разом з нормою пункту 4-3 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про банкрутство) щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).
Отже, ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС дійшов висновків, що положення частини п’ятої статті 12 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” є безумовними та не узалежнюють обов’язковість припинення провадження у справі про банкрутство в залежність від наявності будь-яких умов.
Для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі
про банкрутство боржника на підставі частини п’ятої статті 12 Закону України
“Про приватизацію державного і комунального майна” необхідним і достатнім
є лише встановлення судом, на підставі поданих сторонами доказів у справі,
обставин належності державі Україна прямо або опосередковано акцій (частки)
цього боржника, що перевищує 50 %, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого ФДМУ стосовно боржника рішення про приватизацію.
Винятком з цього правила є боржники, що ліквідуються за рішенням власника.
Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи
встановлено, що ФДМУ було прийнято рішення (наказ від 03.12.2019 No 1228) про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП “Одеський спеціальний
науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут”.
Керуючим санацією надано статут державного підприємства (в редакції
від 28.02.2020), п.1.1 якого викладено так: ДП “Одеський спеціальний науково-
дослідний і проектно-конструкторський інститут” є державним унітарним
підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване
на державній власності та належить до сфери управління ФДМУ.
Ці обставини, а саме те, що на час прийняття Господарським судом
Одеської області ухвали від 27.05.2020 боржник був унітарним державним
підприємством, щодо якого було чинним рішення про приватизацію, були
встановлені за результатами дослідження та оцінки належних і допустимих
доказів судами попередніх інстанцій.
Ураховуючи наведене, за існування доказів прийняття та чинності рішення
про приватизацію державного підприємства, керуючись імперативними
приписами частини п’ятої статті 12 Закону України “Про приватизацію
державного і комунального майна”, господарський суд першої інстанції
дійшов правомірного висновку про наявність підстав для закриття/припинення
провадження у справі No 5017/2833/2012.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 20.01.2021 у справі No 5017/2833/2012 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94764191.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 27.01.2021 у справі No 908/503/17, від 17.02.2021 у справі No 23/448-б.