28 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно.
Звертаючись до суду, ОСОБА_1 зазначала про те, що вона і відповідачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті їх батька ОСОБА_4 та матері
ОСОБА_5. Спадковим майном, на яке відкрилася спадщина, є житловий будинок, який належав ОСОБА_4 на праві власності, яке не зареєстровано.
Після смерті ОСОБА_4 дружина померлого ОСОБА_5 та один із синів померлого
ОСОБА_2 прийняли спадщину, свідоцтво про право на спадщину вони не оформили. Таким чином, частка ОСОБА_5 у спадковому майні становила 3/4 частини будинку, частка ОСОБА_2 – 1/4 частини будинку.
Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину після смерті матері ОСОБА_5 є позивач і ОСОБА_2, ОСОБА_3 спадщину не прийняв. Позивач вважала,
що їй як спадкоємцю першої черги після смерті матері ОСОБА_5 належить 3/8 частки спірного будинку.
Суд першої інстанції визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку житлового
будинку.
Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду, визнав за ОСОБА_1 право
власності у порядку спадкування за законом на 3/8 частки житлового будинку, за ОСОБА_2 – на 5/8 частки будинку.
Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду з огляду на таке.
Встановивши, що спірний житловий будинок збудований батьками сторін під час
шлюбу у 1977 році, відповідач факту спільності майна не заперечував, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що житловий будинок належав подружжю на праві спільної сумісної власності у рівних частках, тому після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/2 частку житлового будинку, однак спадкоємці спадщину не оформляли. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5 подали заяви про прийняття спадщини, оскільки є спадкоємцями 3/4 частки спірного житлового будинку після її смерті. Оскільки ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 та має право в порядку
спадкування за законом на 3/8 частки житлового будинку, а ОСОБА_2 – на 5/8 його частки.
Верховний Суд зауважив, що доводи касаційної скарги про те, що позивач не надала доказів, що померлій ОСОБА_5 виділялася частка у майні подружжя, тому
після смерті ОСОБА_4 відповідач та його мати вступили в управління спадковим майном, не заслуговують на увагу, оскільки для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі No 346/5216/18 (провадження No 61-3050св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646390