Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії процесу, зокрема і на стадії виконання судового рішення

08 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення грошового зобов’язання.

Суд установив, що рішенням місцевого суду у справі No 2-1741/12 за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ПрАТ «Позняки-Жил-буд» про визнання недійсним правочину, поділ майна та стягнення коштів, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частку вартості спільного майна подружжя; відкрито виконавче провадження. Пізніше рішенням цього ж суду у справі No 757/2129/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за 1/2 частку в спільному майні; відкрито виконавче провадження.

ОСОБА_1 подала заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою борг ОСОБА_1, яка є боржником у одному виконавчому провадженні, є погашеним повністю у рахунок часткового погашення зобов’язання боржника
ОСОБА_2 перед нею, як стягувачем в іншому виконавчому провадженні.

Місцевий суд, з яким погодився й апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що рішення суду є обов’язковим до виконання та зарахування
зустрічних однорідних вимог здійснюється лише в межах виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а не шляхом пред’явлення нового позову.

Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направив справу на новий розгляд з огляду на таке.

Тлумачення норм статей 601, 602 ЦК України свідчить про те, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і, відповідно, не припиняє зобов’язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.

Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов’язань повністю або частково.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор
за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, зокрема на стадії виконання судового рішення.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій цього не врахували, не звернули уваги на те, що позивач зробила заяву про зарахування зустрічних
вимог, наслідком подання якої, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов’язань повністю або частково, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі No 761/33621/18 (провадження No 61- 5484св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99555939