05 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі No620/1174/19(провадження NoК/9901/251/20) за позовом ОСОБА_1 до Сновського районного сектору Управління державної міграційної служби в Чернігівській області, Головного управління ДПС в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 19.08.2005 звернувся до Щорського відділення Корюківської МДПІ із заявою про відмову від прийняття ідентифікаційного номера та просив надати довідку встановленого зразка за формою В3.
Позивачу 24.09.2005 була надана довідка встановленого зразка за формою В3 для подання відповідному органу внутрішніх справ для внесення до паспорта серії НОМЕР_1 відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
ОСОБА_1 18.12.2018 звернувся до Сновської ДПІ Менського управління ГУ ДФС у Чернігівській області та заповнив повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою No 1П.
Листом Сновського районного сектору УДМС України у Чернігівській області від 29.03.2019 позивачу роз’яснено, що процедура анулювання штампів у паспорті не входить до повноважень працівників Державної міграційної служби. Позивач просив визнати протиправною бездіяльність Менського управління ГУ ДФС у Чернігівській області в частині відмовив задоволенні законних вимог позивача, а також зобов’язати Менське управління ГУ ДФС у Чернігівській області здійснити такі дії: знищити заповнену позивачем анкету, на підставі якої йому було присвоєно новий ідентифікаційний номер у вигляді довідки форми В3; анулювати довідку форми В3 про присвоєння позивачеві нового ідентифікаційного номера; знищити в комп’ютерних системах Державної фіскальної служби України всю незаконно зібрану інформацію про позивача; зробити відмітку в паспорті позивача про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного податкового номера та будь-яких його замінників; Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначав, що чинне законодавство України передбачає два способи ведення обліку фізичних осіб – платників податків у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків: за податковими номерами та в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. Інших способів ведення обліку фізичних осіб -платників податків не існує.
Крім того, чинним законодавством України не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, виключно за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), роком народження і місцем реєстрації без використання серії та номера паспорта. Норми Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22 грудня 1994 року No320/94-ВР, які передбачали можливість ведення обліку фізичних осіб – платників податків за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), роком народження і місцем реєстрації без використання серії та номера паспорта, втратили чинність.Зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року апеляційну скаргу задоволено частково: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції по суті вирішеної адміністративної справи, проте вказав на порушення при визначені кола учасників справи, а саме – належних відповідачів, що, як наслідок, потягло скасування даного судового рішення із прийняттям нового, в якому фактично апеляційний суд встановив належного відповідача – Головне управління ДФС у Чернігівській області.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Податковий Кодекс України не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставляння у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Релігійні переконання особи не звільняють її від конституційного обов’язку сплачувати податки і збори. При цьому, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. За загальним правилом, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Проте, для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, облік ведеться за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта.
При цьому, облік таких осіб ведеться в окремому Державному реєстрі за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Порядок реалізації права на відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника чітко визначено законодавством.
Зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.Верховний Суд дійшов висновку, що позивач просить здійснити його облік, як платника податків у спосіб не передбачений ПК України. Судом враховано, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі No 823/198/16.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 05 лютого 2021 року у справі No620/1174/19можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666286.