Позиції судів: за вироком обласного суду від 26.04.1999 ОСОБА_1 засуджено за ст. 86-1, ст. 93 пунктами «б», «е», «г», ст. 42 КК 1960 року до смертної кари – розстрілу з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та штрафу в розмірі
150 гривень.
За ухвалою ВСУ від 09 .09.1999 зазначений вирок за касаційною скаргою
засудженого ОСОБА_1 змінено, виключено застосування щодо нього примусового лікування від алкоголізму. В решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
06.05.2019 засуджений ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд ухвали ВСУ від 09.09.1999 за нововиявленими обставинами в порядку глави 34 КПК, яка
ухвалою ВС від 17.05.2019 була повернута на підставі ст. 464 ч. 3, ст. 429 ч. 3 КПК як така, що подана із пропуском строку для її подачі, і він як особа, яка її подала,
не порушував питання про його поновлення.
08.06.2019 засуджений ОСОБА_1 повторно звернувся із відповідною заявою,
одночасно подавши із нею клопотання про поновлення строку для її подачі.
Обґрунтовує клопотання наявністю обставини, яка, на його думку, є нововиявленою та безумовною підставою для скасування постановленої щодо нього ухвали ВСУ.
Позиція ККС: відмовлено засудженому в поновленні строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Заяву повернуто
заявнику.
Обґрунтування позиції ККС: зі змісту клопотання засудженого ОСОБА_1, як і зі
змісту його заяви, вбачається, що нововиявленою обставиною він вважає те, що
касаційний розгляд проведено за відсутності захисника, участь якого, на його думку, у даному кримінальному провадженні була обов’язковою, і така обставина не була відома суду під час касаційного розгляду.
Проте, така обставина (касаційний розгляд без участі захисника) існувала та
була відома на час судового розгляду при ухваленні судового рішення судом
касаційної інстанції.
Ухвала ВСУ від 09 .09.1999 щодо ОСОБА_1 була постановлена за правилами
КПК 1960 р., положення якого на той час не вимагали обов’язкової участі захисника під час касаційного розгляду (ст. 45 КПК 1960 року «Обов’язкова участь захисника» та глава 30 КПК «Розгляд справи за касаційною скаргою і поданням»). Проте зміна законодавства не є обставиною, яка може визнаватися як нововиявленою та відповідно не може бути підставою для здійснення провадження за нововиявленими обставинами в порядку Глави 34 КПК 2012 р., як про це просить засуджений ОСОБА_1.
Наявність такої обставини, як зміна законодавства та визнання обов’язкової
участі захисника під час касаційного розгляду в окремих категоріях кримінальних проваджень, жодним чином не обґрунтовує поважність причини пропуску строку для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами більше ніж на 6 років, оскільки КПК 2012 р. набрав чинності 19.11.2012 р. і саме з цієї дати участь захисника під час касаційного розгляду стала обов’язковою у передбачених законом випадках.
Із вказаною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими
обставинами засуджений ОСОБА_1 звернувся 08.06.2019 (відмітка на конверті),
а з попередньою заявою 06.05.2019, тобто поза межами трьохмісячного строку для її подачі, передбаченого ст. 461 КПК.
Відповідно до ч. 4 ст. 461 КПК за наявності обставин, які підтверджують
невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального
правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
строками не обмежено.
Обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, засуджений ОСОБА_1 ні в заяві, ні в клопотанні не зазначає, а касаційний розгляд без участі захисника, на що
посилається засуджений, не може підтверджувати його невинуватість або
вказувати на вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, оскільки будь-яким чином не впливає на встановлені судами обставини вчинення злочинів, за які його засуджено. За таких обставин положення ч. 4 ст. 461 КПК у цьому випадку не можуть застосовуватися.
Процедура визначення строків для подання заяви безумовно має на меті
забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової
визначеності. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв’язку з такими обставинами, які були чи об’єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Поважної причини, яка б перешкодила засудженому ОСОБА_1 звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у передбачений законом трьохмісячний строк, у клопотанні не наведено.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не знаходить підстав для
поновлення засудженому строку на подачу заяви про перегляд ухвали ВСУ
від 09.09.1999 щодо нього за нововиявленими обставинами з підстав та обставин, зазначених у клопотанні засудженого ОСОБА_1.
Детальніше з текстом ухвали ВС від 20.06.2019 у провадженні No 51-2492зно19 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/82499881
Аналогічна правова позиція: – ухвала ВС від 21.08.2019 у провадженні No 51-2498зно18 http://reyestr.court.gov.ua/Review/83775468