Адміністраторку Viber групи, яка допомагала уникати вручення повісток, суд покарав 150 тис грн: ч. 1 ст. 114-1 КК

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22024270000000155 від 14.08.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Чернігівської області, Прилуцького району, селище Ладан, громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 114-1 КК України,

встановив:

22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації (далі – зс рф) за межами російської федерації, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_7 ) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Статтею 11 вказаного Закону до засад діяльності Збройних сил України входить комплектування шляхом призову громадян на військову службу та прийняття на військову службу за контрактом.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що основними складовими діяльності Збройних Сил України є підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 270 від 20.05.2016 «Про затвердження переліків органів військового управління, в яких передбачено посади державної служби», територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відносяться до органів військового управління.

На виконання вказаних вище норм, вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 921 від 07.12.2016 (до 05.01.2023), та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, Положення про ІНФОРМАЦІЯ_7 , затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, представники ІНФОРМАЦІЯ_7 спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо призову військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації.

Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що органи ІНФОРМАЦІЯ_7 входять до складу ЗС України, їх діяльність є складовою діяльності ЗСУ, а перешкоджання діяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 і їх посадовим особам фактично означає перешкоджання діяльності ЗСУ.

Крім того, у своїй роботі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для визначення грифу обмеження доступу матеріальних носіїв інформації керуються вимогами Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ЦУ СБУ 23 грудня 2020 року №383 та Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом ГШ ЗСУ 30 січня 2023 року №12.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.8, 3.25 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, інформація щодо місць перебування осіб з числа особового складу ІНФОРМАЦІЯ_7 , осіб, які уповноважені на це начальниками районних ІНФОРМАЦІЯ_7 при виконанні ними службових та/або посадових обов`язків та інструкцій щодо оповіщення попередньо призначених, військовозобов`язаних та резервістів є службовою інформацією, тобто інформацією з обмеженим доступом.

У той же час, жителька сел. Ладан Чернігівської області ОСОБА_6 , знаючи, що діяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 , умисно, вирішила перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.

Так, з метою перешкоджання діяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 зі здійснення мобілізаційних заходів ОСОБА_6 , за невстановлених обставин, але не пізніше літа 2022 року, використовуючи особистий акаунт в додатку «Viber» (багатоплатформовий зашифрований месенджер) під назвою « ОСОБА_6 », прикріплений до належного їй номер мобільного телефону НОМЕР_3 , приєдналась в якості головного адміністратора до каналу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4».

У невстановлений час, але не пізніше осені 2023 року у вказаному каналі, за сприянням ОСОБА_6 , почали публікуватись повідомлення про місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після чого, функціональним призначенням вказаного інформаційного ресурсу стало інформування мешканців Чернігівської області про дислокацію та переміщення військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 , які здійснюють визначені законодавством заходи щодо оповіщення про хід мобілізаційних заходів, з тим, щоб уникнути вручення повісток та подальшої мобілізації.

Крім того, з метою приховування своєї протиправної діяльності в інформаційному контексті зазначеного «Viber»-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » користувачами групи активно використовуються умовності: «сині», «зелені», «чисто», «видають».

Згідно висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 12.08.2024 № СЕ-19/125-24/8735-ЛД, лексеми «сині», «зелені», «чисто», «видають» вживаються мовцями на позначення співробітників поліції, ІНФОРМАЦІЯ_7 та їх безпосередньої діяльності під час військового стану та проведення мобілізаційних заходів.

При цьому, ОСОБА_6 , активно сприяла спрямуванню діяльності вказаного каналу, саме на місця розташування ІНФОРМАЦІЯ_7 , зокрема: додавала нових учасників, розблоковувала учасників, які були раніше заблоковані попереднім адміністратором за поширення інформації про місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_7 , видаляла учасників, які писали в групу повідомлення, що не стосувались розташуванню військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 , звертала увагу учасників на недопустимість поширення інформації, яка не стосується розміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 та повідомлень про відсутність ІНФОРМАЦІЯ_7 у тому чи іншому місті.

Зокрема, внаслідок активної діяльності стосовно адміністрування канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », станом на 12.04.2024 налічував 12851 учасників.

Крім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 додала до «Viber» -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » не менше 3-х користувачів, а саме громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

При цьому, для допомоги у проведенні адміністрування «Viber» -каналу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», у невстановлений час, але не пізніше осені 2023 року, ОСОБА_6 , додала в якості адміністратора ОСОБА_10 , матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження та 31.05.2024 передано з обвинувальним актом до Прилуцького міськрайонного суду.

Крім того, окремими учасниками інформаційного ресурсу свідомо створюються умови для перешкоджання діяльності військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 : інформації про детальні адреси із зазначенням назв населених пунктів Чернігівської області, блокпостів, за якими перебувають військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_7 під час виконання останніми заходів по призову громадян України (військовозобов`язаних та резервістів) під час мобілізації, тощо, з тим, щоб бажаючі могли уникнути зустрічі із представниками ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Про нові публікації на вказаному каналі автоматично повідомлялися підписники, а усі публікації вказаного каналу були доступними для усіх учасників групи «ІНФОРМАЦІЯ_4».

При цьому, опубліковані відомості у каналі «ІНФОРМАЦІЯ_4» про місце здійснення у вказаний час мобілізаційних заходів представниками ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідали дійсності, що у свою чергу призвели до розкриття форм та методів виконання мобілізаційного плану на території Чернігівської області, зриву мобілізаційних заходів.

Відтак, у «Viber» -каналі «ІНФОРМАЦІЯ_4» упродовж часу її функціонування щоденно розміщувались повідомлення з інформацією про час та місце вручення повісток співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_7 , що давало можливість особам призовного віку уникати отримання таких повісток у означених місцях, і як наслідок, створювало передумови для ухиляння від виконання ними військового обов`язку.

Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_6 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, організувавши розміщення у «Viber» -каналі «ІНФОРМАЦІЯ_4» повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 втрутилась в його законну діяльність та створила перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Дії, ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

В судовому засіданні обвинувачена вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та детально розповіла про обставини його скоєння.

Враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечували, суд, відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, в тому числі і обвинуваченим.     Учасникам процессу роз”яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 114-1 КК України як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд враховує визнання вини , щире каяття у вчиненому нею злочині , а також перерахування на підтримку ЗСУ 100 000 гривень, та відсутність будь-яких негативних наслідків вчиненого діяння, і визнає дані обставини такими, що пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій , судом не встановлено.         При цьому суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких, особу винної, яка є особою молодого віку, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику з місця проживання, має постійне місце проживання, не перебуває на обліку «Прилуцького неврологічного диспансеру» та лікаря психіатра.

Беручи до уваги вище викладені обставини, суд вважає, що в зв`язку з наявністю обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченої, призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України шляхом переходу до іншого , більш м`якого основного покарання , не зазначеного в санкції ч.1 ст.114-1 КК України , у вигляді штрафу.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 27 серпня 2024 року продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25 жовтня 2024 року.

Постановлючи ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу, суд констатував, що ризики встановлені ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду від 03.07.2024 року , якою ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою не перестали існувати.

Так, судом встановлені, ризики передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачена в зв`язку з тяжкістю покарання може переховуватися від слідства та суду, може незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають значення для справи , та вчиняти нові злочини.

Враховуючи, що в ході розгляду справи обвинувачена визнала свою провину, розгляд справи проводився без дослідження доказів, суд прийшов до переконання про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства , та призначення покарання у виді штрафу, а тому з урахуванням стадію кримінального провадження, вважає, що ризики передбачені ст..177 КПК України на даний час перестали існувати, а отже запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає скасуванню.

       Питання про речові докази по справі, повинно бути вирішено за правилами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ :

           ОСОБА_6 визнати винуватою у вчинені злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України , та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу розміром 8824( вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 150 000(сто п`ятдесят тисяч) гривень 08 копійок.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_6 ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 27 серпня 2024 року скасувати.

ОСОБА_6 негайно звільнити з під варти в залі суду.

Стягнути з  ОСОБА_6 на користь держави 12 116( дванадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 48 копійок в рахунок витрат понесених на залучення експерта.

       Речові докази: мобільний телефон марки iPhone 13 Pro, який належить ОСОБА_6 конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) діб з моменту проголошення Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.