Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В.,
за участі:
особи, провадження
відносно якої закрито ОСОБА_1 ,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимівідеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 28 січня 2025 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою провадження у справі щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, працюючого заступником начальника, начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , службова адреса: АДРЕСА_1 ,
закрито в зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КпАП України.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , безпідставно відмовив у наданні інформації та документів на адвокатський запит адвоката Браташа Ю.П. Своїми умисними діями порушив ст.ст. 20, 24 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.212-3 КпАП України.
Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суддя вказав, що відповідь на адвокатський запит була надана в триденний строк, а тому обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, відсутні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КпАП України. Зазначив, що адвокатський запит було надіслано адвокатом Браташем Ю.П. 16.10.2024 року, однак у листі ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2024 року було повідомлено лише про обставини внесення відносно ОСОБА_3 відповідного запису до реєстру „Резерв+, однак не надано жодних документів, які б підтверджували відповідні обставини.
Про місце, дату та час розгляду справи ОСОБА_2 належним чином повідомлений не був, а справу розглянуто суддею за його відсутності, що свідчить про неповноту судового розгляду.
На вказану апеляційну скаргу Близнюк Р.В. подав свої заперечення, в яких просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді без змін.
Вислухавши ОСОБА_2 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку ОСОБА_4 , який просив постанову судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечував, що відповідь на його запит ОСОБА_1 надав, однак зазначив, що відповідно до штампу на поштовому конверті, направив її несвоєчасно та не погодився зі змістом викладених у ній даних.
Однак, ОСОБА_1 провини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та вказав, що відповідь на надісланий адвокатом Браташем Ю.П. запит було надано вчасно та в повному об`ємі.
Згідно з положеннями ч.5 ст.212-3 КпАП України особа може бути притягнута до відповідальності за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно доЗакону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері інформації.
Об`єктивна сторона правопорушення виражається у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки щодо надання інформації на адвокатський запит.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом,правилами адвокатської етикита договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Згідно зі ст.24 Закону орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , безпідставно відмовив у наданні інформації та документів на адвокатський запит адвоката Браташа Ю.П.
Проте в протоколі не вказано, яким саме чином ОСОБА_1 ухилився від надання інформації, як і не зазначено, які документи ним не було надано у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_2 , тобто не розкрита суть адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2024 року адвокат Браташ Ю.П., діючи в межах договору про надання правничої допомоги ОСОБА_3 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із адвокатським запитом про надання інформації та копії документів необхідних для належного запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів та відображення в електронному військово-обліковому документі ОСОБА_3 , сформовану у мобільному додатку „Резерв+ інформацію про порушення правил військового обліку з наданням належним чином завірених копій документів, які підтверджують відповідні обставини.
19.10.2024 року за підписом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 на вказаний запит було надано відповідь, в якій зазначено, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 неодноразово повідомлялося про необхідність прибуття до територіального центру. За систематичне ігнорування викликів та нез`явлення до РТЦК та СП дані щодо ОСОБА_3 передано в розшук із занесенням даної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів АІТС „Оберіг.
Крім того, в наданих до місцевого суду поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що будь-які процесуальні документи про виклик ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не складалися, а тому не могли бути долучені до відповіді на адвокатський запит.
Разом зтим,у судовомузасіданні апеляційногосуду ОСОБА_2 ,фактично непогодився лишезі змістомнаданої відповіді,що не може свідчити про порушення його права на інформацію, в розумінні вимог ч.5 ст.212-5 КпАП України.
Щодо доводів ОСОБА_2 про несвоєчасність надання відповіді на його адвокатський запит, то такі обставини протоколом про адміністративне правопорушення у провину ОСОБА_1 не ставились, а тому не можуть бути предметом перевірки апеляційним судом.
Відповідно, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-5 КпАП України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, своїми правами у відповідності до вимог ст.ст. 268, 271 КпАП України ОСОБА_2 скористався під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду є законною та обгрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП , –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 28 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Л.В. Нізельковська
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.